Четвер, 25 лютого 2021

Новини і події

«<Лютий 2021 >»
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728

Графік роботи

Понеділок - п'ятниця
з 10:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

Віртуальна книжкова виставка

До 70-річчя від дня народження В. Г. Медведя (1951),  

українського письменника, есеїста, лауреата Національної премії

імені Тараса Шевченка

 

imageВ’ячеслав Григорович Медвідь (справжнє прізвище Медвєдєв) — сучасний український письменник, есеїст, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України.

Народився 22 лютого 1951 року в с. Кодня на Житомирщині у родині службовців.

Старшокласником вже друкував у районній газеті поезії, етюди, нариси. Після закінчення середньої школи із срібною медаллю 1968 року їде до Києва і складає іспити на відділення філології Київського держуніверситету. Не набравши потрібних балів, подає документи до Київського інституту культури, куди його зараховують на бібліотечний факультет, відділення масових та наукових бібліотек. Після закінчення навчання їде за направленням до Ужгорода, де працює методистом у Закарпатській обласній бібліотеці для дітей. Потім служба у збройних силах. З армії повернувся до Ужгорода.

У 1975 році переїздить до Києва, працює у різних бібліотеках міста, у мережі книготоргу, видавництві «Дніпро».

З 1988 року займається винятково літературною працею. Автор книг новел «Розмова» (1981), прози – «Заманка» (1984), «Лови» (2005), романів – «Таємне сватання» (1987), «Збирачі каміння» (1989), «Льох» (2000), «Кров на соломі» (2001), щоденників, есеїв та ін. Окремі твори перекладалися російською, іспанською, казахською, литовською та чеською мовами.

Творчість В’ячеслава Медведя відносять до елітарної немасової літератури, їй притаманні оригінальний стиль і нетипова світоглядність.

Член Спілки письменників України з 1982 року. Член літературного гурту «Пси Святого Юра». За роман «Кров по соломі» був відзначений Національною премією України імені Тараса Шевченка (2003) та премією імені Євгена Бачинського. Нині живе та працює у Києві.

До 70-річчя від дня народження В. Г. Медведя в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонуються добірки творів В. Г. Медведя, публікації в пресі, книжки й статті про його життя і творчість.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

  

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності

Літовкіна Ю.М.

1/50

Антологія сучасної поезії : Десять українських поетів / Упоряд., передм., бібліогр., літ. ред. В.Медвідя. — К. : Роккард, 1995. — 94 с. — (Бібліотечна серія - Пантократор. Бібліотека).

— Кн.-переверт.— Вид. в одній обкл. з кн.: Антологія сучасної прози: Десять українських прозаїків.

 

Шифр зберігання: А569717

 

На питання, чому аж десять українських поетів чи — лише десять, можна було б відповісти афоризмом Тодося Осьмачки, що він його занотував у часі праці над повістю «Ротонда душогубців»: «Поетом зву я ту людину, що про Бога, і про людей, і про речі світу може сказати правдивіше, ніж я». Отож, неважко здогадатися, що берете до рук авторську антологію сучасної поезії. Кому (це вже про митців) не хотілося хоч раз у житті укласти свою, власну антологію сучасної або давнішої поезії, хто подумки не складав їх? Може, це примха, а може, пекуча необхідність — дібрати з огрому імен та поетичних текстів бодай кілька таких, що дарують тобі насолоду та втіху тривожного всезнання. Спершу поетів є багато, далі стає усе менше — тих, з ким би хотілося спілкуватись наодинці. Спливе ще якась мить чи вічність — їх може не лишитись жодного. Отож, примха чи необхідність — десять українських поетів? Спробуйте й ви — зо сто їх, а чи й одного таки доберете для своєї антології.

Упорядкування, передмова, бібліографія, літературне редагування В’ячеслава Медвідя.