Aбонемент

До 100-річчя з часу створення Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка (1920)

2020 року Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка відзначає своє 100-річчя. Історія театру розпочалася у листопаді 1919 року, коли актори з курбасівського «Молодого театру» та група львів’ян під орудою Бучми зустрілися у Вінниці й об’єдналися, створивши новий театр. Тоді його очолив Амвросій Бучма, але невдовзі колектив обрав керівником Гната Юру, і вже при ньому театр назвали ім’ям Івана Франка. Тому офіційною датою створення театру вважається 28 січня 1920 року.

У 1923 році театр переведений до Харкова, а у 1926 році – до Києва. З того часу й донині театр працює у будівлі колишнього театру Соловцова.

1930-ті роки стали часом розквіту в історії театру. Такі видатні актори як Амвросій Бучма, Наталія Ужвій, Юрій Шумський, Ганна Борисоглібська, Дмитро Мілютенко, Віктор Добровольський, Поліна Нятко, Катерина Осмяловська, Євген Пономаренко, Петро Сергієнко, Микола Яковченко, Микола Братерський, Олександр Романенко та інші працювали там у ті часи. У репертуарі з’явилися спектаклі «Дон Карлос» Ф. Шиллера, «Борис Годунов» О. Пушкіна. Але особливу увагу приділяли п’єсам українських драматургів, зокрема – «Платон Кречет» О. Корнійчука, «Суєта» І. Карпенка-Карого.

Під час Другої світової війни 1941–1945 роках театр працював в евакуації в містах Тамбов, Семипалатинськ, Ташкент та посилав на фронт акторські бригади.

Будівля театру у Києві під час війни була зруйнована, у 1946 році її відбудували і театр, повернувшись до Києва, продовжив свою роботу. У 1959-1960 роках будівля була реконструйована, до неї добудували третій поверх. Перед театром створили скверик, де мешканці міста і гості Києва можуть відпочити перед виставою або під час прогулянки містом, помилуватися чавунним фонтаном з чашою, який було встановлено ще у 1900 році.

Франківці піклуються про духовність суспільства, відродження національної свідомості, культури, традицій народу. Від початку 90-х років минулого століття актори театру активно вписують свою творчість в європейський культурний контекст. Театр гастролював у Німеччині, Австрії, Греції, Югославії, Італії, Польщі, де його роботу було гідно оцінено.

У 1994 році театр отримав статус Національного.

У 1978–2001 роках театр очолював Сергій Данченко. У цей час в акторському складі працювали Богдан Ступка, Богдан Бенюк, Анатолій Хостікоєв, Наталя Сумська, Лариса Кадирова, Лесь Задніпровський, Олексій Богданович, Ірина Дорошенко Василь Мазур, Людмила Смородіна, Станіслав Станкевич, Лесь Сердюк, Михайло Крамар, Галина Яблонська, Ніна Гіляровська та багато інших.

З кінця 2001 до 2012 року театр очолював Герой та народний артист України Богдан Ступка. Продовжуючи і розвиваючи традиції, закладені славними попередниками – Г. Юрою та С. Данченком – Богдан Ступка ввів в репертуар незвичні для українського глядача імена класиків української літератури Г. Сковороди («Буквар Миру»), Г. Кониського («Трагедокомедія о воскресенії мертвих»), познайомив із давньою індійською культурою («Шякунтала» Калідаси), творчістю польського класика ХХ століття С. Віткевича («Мама, або Несмачний витвір…»), повернув на сцену Софокла («Цар Едіп») та Ф. Достоєвського («Брати Карамазови»). Прагнучи розширити художню палітру франківців, Ступка запрошував на постановки режисерів із діаметрально протилежними творчими засадами. З театром співпрацювали режисери з Росії, Польщі, Грузії, Канади.

19 березня 2012 року розпочала свою роботу Камерна сцена, названа на честь Сергія Володимировича Данченка. 19 жовтня 2013 року біля Камерної сцени встановлено пам'ятник Митцю (скульптори – Володимир та Андрій Чепелики).

У період 2012–2017 років художнім керівником театру був Станіслав Мойсеєв.

Сьогодні генеральним директором та художнім керівником театру є Михайло Захаревич.

Теперішній репертуар позначений жанровою різноманітністю. На сцені йдуть як психологічні твори, так і п’єси комедійного плану, ряд музичних вистав, посилилась увага до модерної драматургії – мов перегук із уподобаннями франківців 20-х років.

До 100-річчя з часу створення Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонується різноманітна література даної тематики.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності

Літовкіна Ю.М.

1/65
	Андріанова-Гордієнко, Н. М. Дмитро Мілютенко / Н. М. Андріанова-Гордієнко. — К. : Мистецтво, 1990. — 179, [2] с. : 8 л. фото. — (Майстри сцени та екрана).   Шифр зберігання: А499418   Понад двісті сценічних та екранних образів створив відомий актор українського театру народний артист СРСР Дмитро Мілютенко. Автор на великому фактичному матеріалі досліджує творчий шлях актора – від провінційної самодіяльної трупи до прославленого «Березоля» та Театру ім. Івана Франка, розглядає його доробок у кіно, життєве й естетичне коріння майстерності. Книга пропонується всім, хто цікавиться акторським мистецтвом.