Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка
Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка у березні 2018 року минає 90 років з часу її створення.
Історія створення кіностудії починається ще у 1925 році, коли Всеукраїнським фотокіноуправлінням (ВУФКУ) було оголошено конкурс на проект кінофабрики. З 20 робіт обрали проект Валеріяна Рикова, в розробці якого брали участь студенти старших курсів архітектурного факультету Київського художнього інституту. 12 лютого 1926 року постановою Київського окружного виконавчого комітету в районі Шулявки було відведено земельну ділянку. Найкращою та найзручнішою визнали територію поблизу Пушкінського парку, тому що там був водогін, каналізація і, головне, можна було налагодити постачання фабрики електроенергією, а у березні 1927 р. розпочалось будівництво найбільшої в СРСР кінофабрики. Побудова велася за німецьким зразком на 40-гектарному вигоні з центральним павільйоном (110 на 40 метрів; 3600 квадратних метрів корисної площі), де можна було одночасно знімати 24 ігрові та 12 культурфільмів при силі 13 тисяч ампер постійного й 6 тисяч змінного струму.
Кіностудія розпочала роботу у 1928 році, коли в недобудованому павільйоні ночами (бо вдень тривало будівництво) йшли зйомки першого фільму «Ванька і Месник» А. Луніна. Ще цього ж року було знято дві короткометражні художньо-документальні стрічки – «Ясла» М. Кауфмана й «Одинадцятий» Д. Вєтрова.
Кіностудія набула світової слави та визнання завдяки кінороботам О. Довженка. Його «Земля» – загальновизнана класика. За підсумками опитування, проведеного у 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі, її включено до 12 кращих фільмів всіх часів і народів. До безсумнівної класики належать і його стрічки «Аероград» (1935) та «Щорс» (1939).
У стінах кіностудії народилися улюблені фільми багатьох поколінь - «Трактористи» Івана Пир`єва, «Подвиг розвідника» Бориса Барнета, «За двома зайцями» Віктора Іванова, «Королева бензоколонки» Олексія Мішуріна та Миколи Літуса, «Дума про Ковпака» Тимофія Левчука, «Пропала грамота» Бориса Івченка, «Вавилон ХХ» Івана Миколайчука, «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, «В бій ідуть тільки “старі”» Леоніда Бикова та ін.
Багато кінофільмів було відзначено нагородами. Картина «Розпад» ( М. Бєликова) отримала Золоту медаль Венеціанського кінофестивалю та Гран-прі у Сан-Тандері (Іспанія). Мали міжнародний успіх і стрічки Ю. Іллєнка «Лісова пісня» (приз кінофестивалю у Вільнюсі) та «Лебедине озеро. Зона» (премія FIPRESCI на Каннському кінофорумі). Державною премією України було вшановано «Польоти уві сні та наяву» Р. Балаяна. Але рекордсменом стала стрічка «Чорна курка, або Підземні жителі» (В. Гресь), яка здобула п’ять міжнародних відзнак.
За останнє десятиріччя з’явилися фільми: «Гетьманські клейноди», «Страчені світанки», «Вінчання зі смертю» та фільми-біографії «Із життя Остапа Вишні» та «Іван Миколайчук. Посвята». Було екранізовано «Зону» М. Куліша, «Подарунок на іменини» М. Коцюбинського, «Камінну душу» Г. Хоткевича, а за творами Т. Шевченка було знято «Прометея», «Назара Стодолю», музичний фільм «Наймичка» і першу українську стрічку-балет «Лілея». Без уваги не залишились такі стрічки, як «Молитва за гетьмана Мазепу» (Ю. Іллєнко), «Шум вітру» (С. Маслобойщиков), «Мамай» (О. Санін).
У різні роки на кіностудії працювали відомі режисери – О. Довженко, Д. Вертов, І. Кавалерідзе, І. Савченко, Л. Луков, В. Івченко, І. Пир'єв, М. Донськой, М. Екк, Г. Кохан, Т. Левчук, С. Параджанов, В. Денисенко, Л. Осика, Л. Биков, Ю. Іллєнко, Р. Балаян та ін.; сценаристи – М. Бажан, І. Драч, С. Лазурін, Є. Онопрієнко, О. Сацький, В. Сичевський, О. Корнійчук, Г. Брасюк, В. Охріменко, Ю. Яновський; кінооператори – Д. Демуцький, Ю. Єкельчик, М. Топчій, О. Панкратьєв, І. Шеккер; художники – С. Конончук, Г. Нестеровська.
У фільмах, створених на кіностудії, знімались видатні актори театру і кіно: Б. Андрєєв, Г. Юра, С. Бондарчук, А. Бучма, Н. Ужвій, М. Гринько, А. Демідова, І. Замичковський, М. Крушельницький, В. Марецька, Д. Мільтенко, М. Криницина, Н. Наум, І. Переверзєв, Є. Самойлов, І. Миколайчук, Б. Брондуков, В. Талашко, К. Степанков, Б. Ступка, та ін.
Нині кіностудія, якій з 1957 року присвоєно ім`я О. Довженка – це підприємство з технічно оснащеною виробничою базою, власною інфраструктурою і ресурсами та займає площу 13,5 гектарів. Тут розташовано шість знімальних павільйонів, створено умови для повноцінної роботи над кінопроектами. При кіностудії працює Музей національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка.
Важливою частиною кіностудії і, власне, її символом є великий сад, який був посаджений за ініціативою та участю Олександра Довженка у 1932 році. Тим садом, білим від цвіту чи засніженим, яскраво зеленим чи багряним, проходять всі хто хоче зустрітися з історією та сьогоденням українського кіно.
З нагоди 90-річчя від часу створення Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка в НБУ ім. Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. Експозиція презентує видання про історію і розвиток кіностудії та режисерів, сценаристів, акторів, що працювали у різні роки на кіностудії. Книги на виставці розміщені у логічній послідовності.
На виставці представлено документи з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.
Інформацію підготувала бібліотекар І категорії
відділу соціокультурної діяльності Кириленко Т. І.
1/40
Журов, Георгій Вікторович. Київські кіностудії імені О. Довженка : Нарис. — Київ : Держ. вид. образотворч. мистецтва і муз. літератури УРСР, 1962. — 79 с.
Шифр зберігання:Б626827
Цей стислий нарис про творчий шлях Київської кіностудії імені О. Довженка – перша спроба дати загальну картину розвитку кіностудії з часу її організації.
Автор нарису розповідає про кращі фільми, випущені київською кіностудією, аналізує гру акторів, які створили визначні кінообрази. Чимало сторінок присвячується фільмам ”Земля” й ”Щорс” О. Довженка та ”Богдан Хмельницький” І. Савченка, що принесли кіностудії заслужену славу й увійшли в золотий фонд світового кіномистецтва.
У фільмографії читач знайде фактичні дані про всі картини Київської кіностудії та дізнається про учасників фільмів.
Бібліотека
