Aбонемент

Віртуальна книжкова виставка

«Творець вічних цінностей»

(до 115-річниці від дня народження Мухтара Ауезова (1897–1961),

  класика казахської літератури, основоположника абаєзнавства,

  видатного вченого і педагога)

Чингиз Айтматов

Мухтар Омарханович Ауезов народився 28 вересня 1897 року в урочищі Чингистау Семипалатинської області  в родині кочівника-казаха.

Раннє дитинство Мухтар провів в аулі, де й почав навчатися грамоті у свого діда Ауеза – друга і щирого шанувальника просвітника казахського народу Абая Кунанбаєва.

Закінчивши мусульманське медресе, навчався в російському міському п´ятикласному училищі. 1915 року М. Ауезов вступив у Семипалатинську вчительську семінарію. Під час навчання в семінарії пише та публікує свої перші невеликі оповідання, вірші та статті.

У 1917 році молодий письменник створює перший великий твір – п’єсу «Єнлік-Кебек», в якій суворо критикує відсталі феодальні звичаї. З тих пір п’єса «Єнлик-Кебек» витримала сотні постановок на професійних театральних підмостках Казахстану.

У двадцятих роках минулого століття М. Ауезов навчався в Ленінградському університеті та в аспірантурі Середньоазіатського державного університету в Ташкенті. У цей період він пише низку творів, які тематично продовжують першу драму: оповідання («Доля беззахисних» (1921), «Хто винен?» (1923), «Красуня в траурі» (1925), «Одруження» (1923), «Освічений громадянин» (1923)) та  повісті («Подія на Караш-Караш» («Постріл на перевалі», 1927)  «Коксерек» (1929)). Повість «Подія на Караш-Караш», перекладена згодом російською і французькою мовами, отримала високу оцінку читачів.

Мухтар Ауезов – автор понад 20 оригінальних п’єс, серед яких «Каракоз» (1926), «Айман-Шолпан» (1934), «На межі» (1937), «Абай» (1940, спільно з Л. Соболєвим), «Під час випробувань» (1942), «Кара  кіпчак  Кобланди» (1943-44). Крім того, казахський глядач побачив на сцені театрів у перекладах Ауезова такі шедеври світової драматургії, як «Ревізор» М. Гоголя, «Отелло» В. Шекспіра, а пізніше і російські п'єси: «Любов Ярова»  К. Треньова, «Аристократи» М. Погодіна, «Офіцер флоту»  О. Крона та ін.

Вершиною творчої діяльності Мухтара Ауезова і досягненням усієї казахської літератури став роман-епопея «Шлях Абая» (1942–1956) про життя великого поета-просвітника Абая Кунанбаева. У романі відтворена складна картина життя казахського суспільства другої половини XIX століття. Роман-епопея об'єднав два романи – «Абай» (1942) і «Шлях Абая» (1956), кожен із яких складається з двох книг. У 1959 році епопея була відзначена Державною премією. Останній твір митця про сучасність «Плем'я молоде»  вийшов друком посмертно в 1962 році.

Водночас, поряд із письменницькою діяльністю, М. О. Ауезов займався і науково-дослідницькою. Він був першим збирачем, укладачем і редактором видань творів Абая, його науковим біографом і дослідником творчості. Також   Мухтар Омарханович – автор багатьох робіт з історії тюркомовних літератури й фольклору. Його перу належить монографія про киргизький епос «Манас». Спільно з Л. Соболєвим Мухтар Ауезов працював над дослідженням «Епос і фольклор казахського народу», що стало важливим етапом у розвитку не тільки казахської, а й всієї тюркомовної фольклористики. Брав участь в укладанні шкільних та навчальних посібників по історії казахської літератури (як історик літератури), здійснював викладацьку і лекторську роботу. Був дійсним членом Казахської Академії наук.

Із метою популяризації творчої спадщини Мухтара Ауезова серед світової громадськості і читачів із різних країн та ознайомлення їх з історичною долею казахського народу 21 вересня 2012 року стартувала Міжнародна акція "Читаємо Мухтара Ауезова", проголошена Національною бібліотекою Республіки Казахстан.

Національна парламентська бібліотека України на підтримку Акції організувала віртуальну книжкову виставку «Творець вічних цінностей». Експозиція представляє твори письменника, матеріали про життєвий і творчий шлях митця.

На виставці представлені документи та публікації з фондів НПБУ та інтернет-ресурсів. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Національна бібліотека Республіки Казахстан і Фонд Мухтара Ауезова відмітили вклад Національної парламентської бібліотеки України в Міжнародну акцію  «Читаємо Мухтара Ауезова». 

1/44
	Ауэзов М. О. Собрание сочинений в 5 т. –М. : Худож. лит., 1973. Т. 1 –5. Шифр зберігання: Бп8143 – 1,2,3,4,5 В 1-й том  Собрания сочинений Мухтара Ауэзова входят  романы и повести 1921 - 1947 гг. Наряду с широко известными произведениями «Выстрел на перевале», «Серый Лютый», «Стойкое племя»  и др., вошли произведения, впервые издающиеся на русском языке : «Три дня», «К вершинам», повесть «Лихая година».     В романах  и повестях 1920-х годов писатель изображает жизнь казахского народа до Октябрьской революции; произведения 30-40-х годов целиком посвящены современности, становлению и развитию в Казахстане новых, социалистических отношений. Рассказы и повести М. Ауэзова интересны картинами самобытной степной природы и народного быта, ост и напряженностью социальных конфликтов.    Том 2. Центральное произведение Мухтара Ауэзова роман-эпопея "Путь Абая" состоит из двух романов - "Абай" и "Путь Абая" (каждый в двух книгах). Во второй том Собрания сочинений М. Ауэзова входит роман "Абай". В 1949 году за роман "Абай" М.Ауэзов получил Государственную премию, а в 1959 году роман-эпопея "Путь Абая" был удостоен Ленинской премии.    Эпопея "Путь Абая" посвящена жизни и деятельности великого казахского поэта и просветителя Абая Кунанбаева (1845-1904). В романе "Абай"  рассказывается  о детстве и юности героя, о формировании его взглядов, его поэтического таланта. В романе развернута широкая панорама жизни казахского народа во второй половине XIX века, с большой художественной силой раскрывается его нравственная красота, своеобразный духовный склад. В 1949 году за роман "Абай" М.Ауэзов получил Государственную премию, а в 1959 году роман-эпопея "Путь Абая" был удостоен Ленинской премии.  В 3 том Собрания сочинений М. Ауэзова входит роман "Путь Абая" - вторая книга одноименной эпопеи. В этом романе Абай предстает как   художник и мыслитель - духовный вождь своего народа. Борьба Абая за передовые идеалы изобр писателем на широком социально-историческом фоне. Ауэзов показывает обостряющиеся общественные противоречия , начавшийся кризис феодального уклада в казахской степи. Жизненный и творческий подвиг Абая раскрывается на страницах эпопеи с большой реалистической глубиной и художественной убедительностью.  В 4-й том Собрания сочинений М. Ауэзова входят произведения различных жанров, созданные им на всего творческого пути. В него включен последний незаконченный роман писателя – «Племя младое», посвященный острым проблемам современности. Сюда вошли также шесть наиболее значительных пьес М. Ауэзова - основоположника казахской драматургии и казахского национального театра: трагедии «Енлик и Кебек», «Карагоз», «Абай», драма «Зарницы», драма-сказание «Кобланды», комедия «Айман и Шолпан» . Том завершают документально-художественные очерки: «Так рождался «Туркестан»  - oб одном из первых целинных совхозов, и путевые заметки о поездке в Индию – «Моя Индия».  Том 5. В творческом наследии Мухтара Ауэзова значительное место занимают научные исследования по истории казахской и киргизской литератур, фольклору, вопросам литературных взаимовлияний и взаимосвязей, статьи о советской литературе, публицистика. В пятый том Собрания сочинений М. Ауэзова вошли литературоведческие, литературно-критические и публицистические статьи писателя 1936-1961 годов.