Aбонемент

Віртуальна книжкова виставка

До 80-річчя від дня народження Світлани Йовенко (1945–2021), письменниці, літературної критикині, публіцистки, перекладачки

Світлана Андріївна Йовенко — українська поетеса, прозаїк, літературна критикиня, публіцистка й перекладачка. Член НСПУ (1975). Заслужений працівник культури України (2003). Лауреат премії ім. Д. Нитченка (2004) та ім. Г. Сковороди (2011), премії «Планета поета» ім. Л. Вишеславського (2010).

Народилася 20 вересня 1945 року в Києві, в родині, де з ранніх років плекали повагу до книги й слова. Освіту здобула на філологічному факультеті Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, де закінчила навчання з відзнакою у 1968 році. Згодом продовжила навчання в аспірантурі при кафедрі слов’янської філології.

Все її життя, навчання і праця пов’язані з літературою. Працювала у видавництві художньої літератури «Дніпро». Завідувала відділом поезії журналу «Вітчизна». Її праця у літературному журналі мала велике значення для розвитку української поезії, адже вона активно підтримувала молодих авторів, відкривала нові імена, була уважним і глибоким критиком.

Виступала у періодиці з поезіями, художніми перекладами, критичними та публіцистичними статтями з 1961 року. Вона автор багатьох збірок лірики, прозових книжок, літературних есеїв та спогадів.

Основні мотиви поезії Йовенко — трагічна доля людини в цивілізованому світі, пошук правди, туга за досконалістю, гармонією з людьми й природою, ідеальним коханням. А самобутній образ Києва — один із чільних у її поезії. Ще однією вагомою сторінкою творчості Йовенко є тема Чорнобиля, що виникла з досвіду роботи у кінознімальній групі (режисер Р. Сергієнко) в епіцентрі подій: поема «Вибух» (1987), збірка поезій «Віч-на-віч» (1989), повість «Жінка у зоні» (1996), низка оповідань, критичні й публіцистичні статті, проект і упорядкування художньо-публіцистичного українсько-англійського альбому «Чорнобиль — поруч» (2000), бібліографія творів про Чорнобильську трагедію. На слова Йовенко створили музику композитори О. Білаш, І. Шамо та інші. Працювала також у жанрах літературної критики й мемуаристики ( «Автограф як тест», 2010).

Займалася художнім перекладом з грецької, польської, болгарської, французької, угорської, вірменської, балкарської, грузинської та інших літератур. Вона з великою увагою ставилася до стилістичної точності й поетичної мелодики у своїх перекладах.

Окремі твори Світлани Йовенко перекладено вірменською, литовською, латвійською, киргизькою, португальською, англійською, польською, словацькою, болгарською, іспанською та інші мовами. Її вірш «Плач за поетом», присвяч. памʼяті М. Турсун-заде, став у Таджикистані народною піснею.

Серед її поетичних книг — «Безсмертя ластівки», «Бузок у січні», «Голубе полум’я», «Міст через осінь», «Ти — хто поруч», «Час любові» та інші. Вона також є авторкою низки прозових творів, серед яких «Любов під іншим місяцем», «Самаритянка», «Юлія» — ці тексти завжди відзначалися психологічною глибиною і чітким гуманістичним посилом.

Світлана Йовенко померла 7 листопада 2021 року в Києві. Вона залишила після себе багату й різнопланову творчу спадщину, яка продовжує надихати читачів і митців, пробуджуючи у серцях повагу до українського поетичного слова.

До 80-річчя від дня народження Світлани Йовенко в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонуються видання творів авторки, а також література про її життя і творчість.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності

Літовкіна Ю.М.

1/50
	Йовенко, Світлана. «А в повітрі пахне… Соловками…» / Світлана Йовенко // Вітчизна. — 1991. — № 9. — С. 21-22. У номері розміщено післямову до поетичного аркуша заввідділом поезії «Вітчизни» Світлани Йовенко.