 Субота, 2 серпня 2025
 | ||||||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого продовжує цикл виставок «Українське книговидання кінця ХІХ–першої половини ХХ ст.». Запропонована виставка презентує українські видавництва, діяльність яких відбувалася у 20-40 рр. ХХ ст. за межами України, в еміграції. Вони відігравали важливу роль у збереженні та розвитку української культури, забезпечували друк і розповсюдження творів українських авторів, що не могли бути опубліковані на території України з різних причин. Українські видавництва діяли в Берліні, Варшаві, Відні, Женеві, Кракові, Празі, Парижі, містах США та Канади. Видавалися твори українських письменників, переклади європейської літератури українською мовою, праці істориків, літературознавців, мистецтвознавців та інших українських митців для української громади за кордоном. Особливу роль відігравала українська преса: українські газети і часописи виходили в Берліні та Відні, Парижі та Лондоні, Римі, Празі та інших європейських містах німецькою, французькою, чеською, італійською, грецькою, болгарською мовами. На сторінках часописів висвітлювалися питання культури, освіти, повсякденного життя української громади в еміграції. Запропонована виставка присвячена діяльності українських видавництв першої половини ХХ ст. у Празі (Чехословаччина). Організація української видавничої справи в Чехословаччині почалася ще у 1919 р., коли за ініціативи українських письменників і громадських діячів у Празі було засновано українське «Кооперативне Видавниче Товариство ”Всесвіт”». Цього ж року у Празі почало друкувати свої видання колишнє київське видавництво «Час», яке видало для чехів кілька брошур про Україну та українські справи чеською мовою. З відкриттям у Чехословаччині 1921-1923 рр. таких вищих навчальних закладів, як Український Вільний Університет, Українська Господарська Академія, Український Високий Педагогічний Інститут ім. М. Драгоманова, виникла потреба у підручниках. Для їх видання створювалися видавництва при начальних закладах та окремі видавничі товариства і видавничі осередки при товариствах. Було видано праці Д. Антоновича, Д. Дорошенка, Р. Лащенка, О. Лотоцького та ін. Відомо, що Український Вільний Університет тісно співпрацював з Громадським Видавничим Фондом у Празі, який мав безпосередні відносини з Україною, тому видання Університету, які здебільшого замовлялися з України, передавалися в Україну. 30 травня 1923 р. за ініціативи групи професорів Українського Вільного Університету в Празі, а саме: Дмитра Антоновича, Олександра Андрієвського, Василя Біднова, Дмитра Дорошенка, Олександра Колесси, Вадима Щербаківського, було засновано Українське Історично-Філологічне Товариство, яке згуртувало активні сили української еміграції в Празі, науковців в історично-філологічній галузі як в Чехословаччині, так і поза її межами. Товариство об’єднувало 65 членів, головою було обрано Дмитра Антоновича. З першого року своєї діяльності Товариство дбало про створення власного видавництва. Через брак коштів, не маючи матеріальної бази, Товариство не було спроможне на значні видавничі плани, тому члени Товариства друкували свої доповіді у вигляді тез з’їздів, у збірниках інших установ (Українського Вільного Університету в Празі, Високого Педагогічного Інституту ім. М. Драгоманова) чи, рідше, як окремі книги. Товариство діяло впродовж 1923–1945 рр., за цей період було видано п’ять томів «Праць Українського Історично-Філологічного Товариства в Празі». Завданням заснованого на початку 1925 р. «Академічного Комітету» було підтримувати українську культуру та об’єднувати закордонні наукові установи з Науковим Товариством імені Шевченка у Львові. До його складу входило «Українське товариство прихильників книги» – організація бібліографів, бібліотекарів, видавців та любителів книги. Метою Товариства, яке існувало з січня 1927 р., було сприяння розвитку української книги, видання праць з українського книгознавства, організація книжкових виставок, бібліотек та книгарень. Товариство мало свій друкований орган, часопис «Книголюб» (1927–1932 рр.), де друкувалися статті з історії бібліотекознавства, книгознавства, бібліографії, висвітлювалися питання бібліотечної справи. Авторами часопису були Д. Антонович, П. Зленко, С. Наріжний, І. Огієнко, Д. Чижевський та ін. Редактором часопису був Степан Сірополко. Віртуальна виставка презентує видання, що вийшли друком в українських видавництвах у Празі. Переважна частина книг надійшла до Бібліотеки з Чеської Республіки у складі особового зібрання видатного українського вченого, педагога, книгознавця, бібліотекознавця, бібліографа, громадського діяча С. Сірополка. Анотації вміщують короткі історичні відомості про експоновані видання. Більшість представлених документів, що зберігаються у фонді відділу рідкісних і цінних книг НБУ ім. Ярослава Мудрого, є прижиттєвими виданнями праць видатних українських діячів. Водночас представлено традиційну книжкову експозицію у читальному залі рідкісних і цінних книг за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 3-й поверх. Термін експонування: 29.07.25–20.08.25. Для пошуку видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами НБУ ім. Ярослава Мудрого.
Інформацію підготовлено відділом рідкісних і цінних книг
| |||||||||||
Бібліотека