Другого квітня у світі відзначається Міжнародний день дитячої книги. Цю дату встановлено за ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги, засновницею якої була громадська діячка, німецька письменниця та авторка творів для дітей Еллі Лепман. Саме їй належала ідея виокремити спеціальній день для популяризації книги серед юних читачів.
Щороку з 1967-го, у день народження автора улюблених дитячих казок Ганса Крістіяна Андерсена (1805-1875), в усьому світі проходять заходи, присвячені дитячій літературі та читанню.
Першими дитячими творами були розповіді, перекази, оповідання, пісні, що передавалися в усній формі та були покликані навчати та розважати дітей. Лише у ХVIII ст. з’явилися перші серйозні кроки зі створення дитячої літератури. Так, 1744 р. світ побачила перша дитяча книжка розважального характеру під назвою «Маленька гарненька кишенькова книжечка». ЇЇ автором та видавцем був популяризатор дитячої книги тих часів Джон Ньюбері. Книжка захоплювала дітей веселими іграми, відрізнялася яскравими ілюстраціями та гарною обкладинкою.
Відомий філософ Жан-Жак Руссо (1712-1778), який зробив помітний внесок у розвиток дитячої літератури, стверджував, що дітей треба виховувати, враховуючи їхні природні здібності та зацікавлення.
Часи розквіту дитячої книги припадають на ХIХ ст. Одними з найвідоміших казкарів були брати Грімм (Німеччина) та Г. К. Андерсен (Данія), які збирали по всій Європі народні казки та видавали збірки цих казок. Пізніше з’являються твори різних дитячих авторів, а разом з цим і попит на дитячі книжки.
В Україні перша друкована дитяча книга була видана у Львові 1574 р. видатним українським просвітителем, першодрукарем Іваном Федоровим (бл. 1525-1583). Це був «Буквар» («Руська граматика, або Буквар») – перший навчальний посібник із граматики старослов’янської мови, що призначався, ймовірно, для спеціальної школи при друкарні Івана Федорова у Львові. До складу видання увійшли абетка, а також зразки та вправи читання. Слід зауважити, що в ті часи друкувалися переважно книги релігійного та навчального характеру.
У ХVIII ст. починають друкуватися книги для дітей. Серед найвидатніших письменників того часу, що писали для дітей, були Іван Максимович, Ігнатій Максимович, Іван Пашковський, Григорій Сковорода. В своїх прозових і поетичних творах вони торкалися морально-етичних та просвітницьких тем.
Твори української дитячої літератури були і про дітей, і для дітей; вони повинні були не тільки розважати, а й навчати. Саме такими книжками були, зокрема, абетки та читанки. Так, 1836 р. видатний представник культурно-освітнього руху на Західній Україні М. Шашкевич (1811–1843), уклав для дітей першу українську читанку, де окрім переказаних народною мовою біблійних легенд було вміщено невеликі повчальні оповідання та байки, а також вірші самого автора. Читанка побачила світ лише 1850 р.
Серед видань для навчання дітей того часу слід зазначити буквар «Книжиця читальная для начинающих» (1847) відомого закарпатського культурного діяча та педагога О. Духновича (1803–1865), а також читанки та «Буквар» Ю. Федьковича (1834–1888).
Популярними авторами книг для дітей були С. Руданський, Є. Гребінка (вірші та байки), І. Манжура, Олександр Олесь, С. Васильченко, М. Коцюбинський, Леся Українка, Б. Грінченко, В. Винниченко та багато інших відомих письменників.
Значний вклад у розвиток української дитячої книжки зробив Іван Франко. Своїми казками та оповіданнями письменник намагався скерувати дитячу уяву від казкових героїв та подій до реалій справжнього життя, зокрема і життя простих сільських дітей («Малий Мирон», «Грицева шкільна наука» та ін.).
На початку ХХ ст. стають популярними історичні та побутові оповідання, в яких зображено загострення суспільних стосунків та простежується ідеї класової боротьби за свободу та рівноправ’я. Активно працюють друкарні Києва, Полтави, Чернівців, Катеринослава (нині м. Дніпро).
Запропонована віртуальна виставка розкриває широкий спектр різножанрових творів українських письменників. Матеріал розташовано в певному порядку: спочатку навчальна література (абетки, граматки, читанки), потім прозові та поетичні твори (оповідання, п’єси, байки, казки тощо). Переважна більшість експонованих видань є прижиттєвими.
Кожний блок інформації виставки вміщує бібліографічні описи книг з анотаціями. Для збереження максимальної автентичності відтворення тогочасних реалій бібліографічний опис видань частково складено із дотриманням орфографії оригіналів.
Окрім віртуальної виставки до уваги відвідувачів Бібліотеки – традиційна виставка видань для дітей, що зберігаються у фонді відділу рідкісних і цінних книг. Із нею можна ознайомитися у читальному залі рідкісних і цінних книг 02-28 квітня 2025 р. за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1, кімн. 212, 3-й поверх.
Інформацію підготовлено
відділом рідкісних і цінних книг
1/35
Гатцук, Микола. Українська абетка / Микола Гаццук. – Москва : У друк. університетській, 1861. – VI, 117 с. : іл. – На обкл. авт. не зазнач.
Розпочинає віртуальну виставку дитячої книги «Українська абетка» – один з найперших українських підручників для навчання письма й читання. Абетка, азбука, або буквар – без перебільшення найголовніша книга, зі сторінок якої до кожного із нас озивається наука. Найдавнішим друкованим українським букварем був «Буквар» першодрукаря Івана Федорова, що базувався на матеріалі церковнослов’янської мови. Книжка, що вийшла друком у Львові 1574 р., складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки.
Представлена «Українська абетка», що вийшла друком 1861 р., є одним із найперших українських посібників для навчання грамоти. Її автор – Микола Гатцук – фольклорист, мовознавець і письменник, спробував упорядкувати український правопис на основі кириличного алфавіту, який вважав більш придатним для української мови, ніж гражданський шрифт. До абетки також вміщено українські думи, прислів’я, приказки, колядки тощо. До складу видання включено київську церковнослов’янську та старольвівську абетки. Текст видання доповнено малюнками.
Унікальність цього примірника – у наявності на обкладинці автографа Дмитра Яворницького (Еварницький; 1855–1940) – всесвітньо відомого українського історика, краєзнавця, етнографа, фольклориста та письменника.
Автограф: «Д. И. Эварницкій» (збережено орфографію автора).
Бібліотека
Другого квітня у світі відзначається Міжнародний день дитячої книги. Цю дату встановлено за ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги, засновницею якої була громадська діячка, німецька письменниця та авторка творів для дітей Еллі Лепман. Саме їй належала ідея виокремити спеціальній день для популяризації книги серед юних читачів.