Aбонемент

Віртуальна книжкова виставка

До 75-річчя від дня народження Михайла Слободяника (1949 – 2015), 

українського бібліотеко- та бібліографознавця,

документознавця, історика, педагога 

            Михайло Семенович Слободяник народився 21 грудня 1949 року на Київщині в родині службовців.

            Трудову діяльність він розпочав у 1967 році, працюючи на підприємстві. Вищу освіту здобув у Київському державному інституті культури (нині – Київський національний університет культури і мистецтв) за спеціальністю «Бібліотекознавство і бібліографія». У 1981 році успішно захистив кандидатську дисертацію з педагогічних наук. У 1982–1985 роках працював в Узбекистані, де очолював кафедру бібліотекознавства і бібліографії Ташкентського державного інституту культури.

            Повернувшись до Києва, з 1986 до 1997 року Слободяник працював у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Захистив докторську дисертацію на тему «Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій в період освоєння інформаційних технологій». Його дослідження стали основою для розвитку методологічних засад вивчення бібліотек як соціальних інститутів.

            У 1998–2000 роках очолював Центральну наукову сільськогосподарську бібліотеку Української академії аграрних наук, де започаткував низку важливих наукових видань, зокрема реферативний журнал «Агропромисловий комплекс України» та серію «Академіки Української академії аграрних наук».

            З 2002 року і до кінця життя Михайло Семенович Слободяник працював у Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв (нині – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв). Він започаткував міжнародні конференції, науковий журнал «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» та спеціалізовану раду із захисту дисертацій.

            Творчий доробок науковця налічує понад 220 наукових праць, які стали основою сучасного українського бібліотекознавства. Наукова діяльність Слободяника була визнана не лише в Україні, а й за кордоном. У 1999 році Американський біографічний інститут надав йому почесне звання «Людина року».

            Пам’ять про видатного вченого у галузі бібліотечної справи увіковічнена в щорічних бібліотекознавчих студіях, започаткованих Інститутом бібліотекознавства НБУВ. Спадщина Михайла Слободяника продовжує надихати нові покоління науковців і бібліотекарів, сприяючи розвитку науки та культури України.

            До 75-річчя від дня народження Михайла  Семеновича Слободяника у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку, яка представляє праці вченого та матеріали про його життя і діяльність.

            На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності

Кудря Л. М.

1/47
	Слободяник, М. Базова модель бібліотеки як соціально­комунікаційної інституції / М. С. Слободяник // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2009. – N 4. – С. 5-7.  Визнання ВАКом України нового наукового напряму – соціальні комунікації має принципово важливе значення для подальшого інтенсивного розвитку бібліотекознавства і документознавства, які включені до переліку наукових спеціальностей цього напряму. Системно-функціональна модель бібліотеки, запропонована М. С. Слободяником, складається з чотирьох елементів - функції,структури,технології, організації. Як і попередню модель її варто доповнити елементом /підсистемою/ управління. На основі аналізу повідомлюючої інформації ця складова може здійснювати корегуючий вплив на основні елементи моделі. Яскраво виражену комунікаційну спрямованість мають елементи -  функція і технологія. Зокрема, серед сутнісних функцій бібліотеки виділена комунікаційна. Значну комунікаційну орієнтацію мають і інші сутнісні функції - документальної пам’яті (меморіальна), інформаційна, когнітивна. Сутнісним призначенням елементу технологія є забезпечення активізації комунікаційних процесів, що відбуваються в бібліотеці. Попри вищезазначене, ця модель призначена для відображення загальних закономірностей функціонування бібліотеки під впливом зовнішнього середовища.