Субота, 5 жовтня 2024
| |||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | Михайло Михайлович Коцюбинський — видатний український письменник, драматург, громадський діяч. Народився 17 вересня 1864 року у Вінниці в родині службовця. Навчався в Барській початковій школі і Шаргородському духовному училищі, після закінчення якого поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті. Та ця мрія не здійснилася через важке матеріальне становище сім’ї, але він продовжував навчатись самотужки. Мати осліпла, а згодом помер батько. Турбота та відповідальність за двох молодших братів і двох сестер лягла на плечі Михайла. У 1886-1889 рр. він заробляв приватними уроками та продовжував самоосвіту, почав свою творчу діяльність. У 1891 році, склавши екстерном іспит на народного учителя при Вінницькому реальному училищі, працював репетитором. У суспільному житті мав активну громадянську позицію, пропагував революційні та самостійницькі ідеї, тому Подільське жандармське управління встановило за Коцюбинським таємний нагляд. З 1892 по 1896 рік працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду на території Бессарабської та Таврійської губерній. У 1892 році увійшов до таємної спілки «Братство тарасівців». Від листопада 1897 до березня 1898 року обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 р. переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною, вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців, які згодом стали відомими: Василь Блакитний, Микола Вороний, Павло Тичина. Постійна матеріальна скрута та конфлікти з владою підірвали здоров’я письменника. 1911 р. — «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило Михайлу Коцюбинському довічну стипендію у розмірі 2000 крб. на рік, щоби він міг звільнитись зі служби. Проте письменник почувався дедалі гірше. Його мучили астма і туберкульоз. Через потребу в лікуванні Коцюбинський відвідав Італію (острів Капрі) та інші країни Європи. Михайло Коцюбинський увійшов до української літератури як один із найкращих стилістів і майстрів української художньої прози, хоча брався і за поезію, переклади й нариси. Вже його ранні оповідання «Харитя», «Ялинка» (1891), «Маленький грішник» (1893) відзначалися тонким психологізмом, мальовничістю, експресивністю та художнім лаконізмом. Вершинами його художнього стилю критики вважають твори: «Fata Morgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). Значна частина творів письменника з’явилася у перекладах німецькою, французькою, шведською, польською, мадярською та іншими мовами. Сам автор знав 9 мов, зокрема грецьку, кримськотатарську, циганську. Переклав українською мовою деякі твори Г. Гайне, А. Міцкевича, Е. Ожешко та інших. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований. До 160-річчя від дня народження Михайла Коцюбинського в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонуються видання творів письменника та література про його життя і творчість. На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки (http://catalogue.nplu.org/) та традиційними картковими каталогами.
Інформацію підготувала бібліотекар І категорії відділу соціокультурної діяльності Літовкіна Ю.М.
|