Четвер, 12 грудня 2024
| |||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | Українське книговидання кінця ХІХ ст. – першої половини ХХ ст.
Віртуальна виставка продовжує серію презентацій про українське книговидання першої половини ХХ ст. Цього разу йдеться про «Дзвін» – видавництво, яке в 1907 р. в Києві заснували три видатних літератори, політичні та громадські діячі – Володимир Винниченко (1880–1951), Юрій Тищенко (1880–1953) як директор і Лев Юркевич (1883–1919). Книжки випускали у серіях та окремими виданнями. У 1914–1916 рр. видавництво припинило діяльність, а в 1917-му поновило; від 1918 р. було прийнято рішення об’єднатися з видавництвом «Українська школа», що було засноване в 1917 р. і спеціалізувалося на випуску навчальної літератури. Директором-розпорядником залишився Ю. Тищенко. Серед авторів видавництва були Леся Українка і Дніпрова Чайка, сам В. Винниченко, М. Вороний, Гр. Гетьманець, Дм. Маркович, Ол. Олесь, Юр. Сірий (псевдонім Юрія Тищенка), С. Черкасенко та ін. Діяльність видавництва (інколи воно називалося видавничою спілкою) відбувалась у Києві, а згодом у Відні. Саме у Відні, серед інших творів друку, було видано тритомні спогади В. Винниченка «Відродження нації». Друкування книжок здійснювалось спочатку в Україні, потім з технічних причин було перенесено до Австрії. Книжки виходили як окремими виданнями, так і серіями, особливо помітно це після об’єднання двох видавництв: «Народна бібліотека», «Українська педагогічна бібліотека», «Для колективного та позашкільного читання», «Біографічна бібліотека». Художнє оформлення видань здійснювали художники та графіки І. Бурячок, Г. Нарбут та ін. Видавничу марку створив І. Бурячок. Крім власне книжок упродовж 1913–1914 рр. видавався літературно-художній та суспільно-політичний щомісячний журнал «Дзвін», який був органом української соціально-демократичної робітничої партії. Керівну роль у журналі відігравали Л. Юркевич і В. Антонович. Усього вийшло 19 номерів часопису. У журналі друкували студії з питань літературно-мистецького життя («Український театр у Києві» М. Вороного, «Пролетарська творчість» В. Винниченка, бібліографічні огляди та нотатки «З українського життя» Дм. Донцова та ін.) Літературно-художній контент був представлений В. Винниченком («По-свій», «Божки», «Олаф Стефензон», «Чужа кров» та ін.), Лесею Українкою («Оргія», «Айша та Мохаммед»), Х. Алчевською, Дм. Донцовим і С. Черкасенком («Казка старого млина»), а також поетичними добірками О. Олеся, М. Вороного, Г. Чупринки, B. Самійленка, Христі Алчевської, Олени Журливої та ін.), перекладами з іноземних літератур. Нетолерантна критика В. Леніним цього журналу, підтримувана в СРСР, зашкодила адекватному розумінню тенденцій української журналістики та літературного процесу початку XX ст. У 1922 р. діяльність видавництва «Дзвін» у Відні було припинено. Станом на 1921 р. вийшло друком понад 100 назв книжок. У 1923 р. Ю. Тищенко у Празі продовжив власну діяльність, зберігаючи назву до 1926 р., коли видавництво остаточно припинило своє функціонування. У кожному блоці інформації віртуальної виставки вміщено бібліографічні описи книг з анотаціями. Для збереження максимальної автентичності відтворення тогочасних реалій бібліографічний опис видань частково складено із дотриманням орфографії оригіналів. Окрім віртуальної виставки до уваги користувачів Бібліотеки – традиційна виставка творів друку видавництва «Дзвін», які зберігаються у фонді відділу рідкісних і цінних книг. Із нею можна ознайомитись у читальному залі рідкісних і цінних книг від 18‑го по 17 квітня 2024 р. за адресою: вул. Набережно‑Хрещатицька, 1, кімн. 212, 3‑й поверх. Для пошуку інших видань видавничого товариства «Дзвін» пропонуємо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та її традиційними картковими каталогами. Інформацію підготувала головний бібліотекар
|