Aбонемент

До 80-річчя від дня народження Ю. В. Шипа (1943),

українського письменника, гумориста

Юрій Васильович Шип – відомий закарпатський письменник, поет, байкар, пісняр, гуморист, сатирик, белетрист, член Національної спілки письменників України, член ради крайової «Просвіти», лауреат Всеукраїнських літературних премій: імені Федора Потушняка та імені Леоніда Глібова.

Народився 3 травня 1943 року в селі Мокре Перечинського району Закарпатської області. Перша проба пера припала на 1958 рік, коли навчався у восьмому класі Тур’є-Реметівської загальноосвітньої школи й опублікував на сторінках районної газети «Перемога» змістовну зарисовку «Майстер пензля» про свого улюбленого наставника, заслуженого вчителя України Антона Петера

У творчому доробку Юрія Шипа близько 40 різножанрових видань для дорослих і юних читачів, удостоєних високої оцінки літературознавців, письменників та інших діячів культури, як в нашій країні так і за кордоном. Чимало з їх передмов, рецензій та відгуків на них надруковано у вітчизняних та зарубіжних газетах та журналах.

Друкувався письменник у газетах «Друг читача», «Сільські вісті», «Літературна Україна»; журналах «Україна», «Перець»; словацькому часописі «Дружно вперед». До цього переліку ще належать публікації в колективних збірниках «Перевал», «Новоліття», «Сонячний годинник», «Калиновий спів», «Молодий день», «Ранковий клич», «Дзвінке джерело».

Письменник глибоко розуміє психологію зображуваних образів, у переважній більшості його творів простежується присуд поета. А це — добра ознака громадянського таланту, наснаженого впливами побратимів по перу — Степана Олійника, Павла Глазового, Дмитра Білоуса, Петра Скунця, які активно плекали становлення Юрія Шипа як перспективного сатирика.

Юрій Васильович вміє дотепно, відверто і своєчасно назвати речі своїми іменами саме у жанрі байки. Мають неабиякий успіх у читачів його книги «Прогулянка по звіринцю» та мініатюри у трилогії катренів «Побожні думки в чотири рядки», «Фрічки фіґляра», «Школа мудрого діда» тощо.

Багато із написаного Ю. Шипом становить пісенну лірику, вірші для дітей, поезії на релігійно-християнську тематику, прозу. Майже сорок п’ять років творчої діяльності письменника є постійним предметом офіційних і закулісних дискусій, суперечливих оцінок щодо її місця в літературному житті рідного Закарпаття та загальноукраїнському літературному процесі.

На слова письменника написано майже 500 різножанрових пісень із широкосяжною ладотонікою. Вони побачили світ десятьма окремими книжками й привернули увагу багатьох композиторів і виконавців.

Юрію Шипу належать пісенники обсягом близько тисячі сторінок, що є помітним внеском у скарбницю пісенного мистецтва.

Іншим, передусім викривальним літературним жанрам, у яких успішно працює автор, притаманна своєрідна, шипівська народно-фольклорна архітектоніка поетики (збірки «Бита карта», «Градусна хвороба», «Феркові фіглі», «Сині сльози», «Пан ГОСТИня», «Не плюй, Грицю, у криницю», «Байкостріл» та ін.)

Письменник йде до читача із щирим мудрим і дотепним словом, що вселяє віру і довіру до Бога, правди і життя.

До 80-річчя від дня народження Ю. В. Шипа (1943), українського письменника, гумориста, в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку, яка знайомить з творчим доробком письменника.

На виставці представлено документи з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами. 

Інформацію підготувала

провідний бібліотекар відділу

соціокультурної діяльності

Лариса Совершенна

1/39
	Шип, Юрій Васильович. Славлю Бога в «Благовіснику» : [збірка] / Юрій Шип ; [передм.: кир Ніла]. — Ужгород : Патент, 2018. — 159 с. : іл., ноти. Шифр зберігання: Б357121   У збірці «Славлю Бога в « Благовіснику» презентовані медитації про Божественну Трійцю, Богородицю, канонізовані Празники Святих і Блаженних Церковного року, борців за прабатьківську віру в минулому та сучасних їй відданих душпастирів. Книга корисна як дорослим, так і юним читачам, що не байдужі до постулатів побожного життя.