Aбонемент

До 100-річчя від дня народження Івана Чендея (1922-2005), 

 українського письменника, кіносценариста, журналіста, фольклориста, перекладача 

Своїм корінням моя літературна творчість  

вросла в життя моїх земляків.

Звідти вона пила снагу і брала силу.

ЇЇ кропив рясний та вільний дощ народної мудрості…”

Іван Чендей.

20 травня 2022 року виповнилось 100 років від дня народження українського прозаїка, кіносценариста, лауреата Шевченківської премії Івана Михайловича Чендея.

Іван Чендей народився 20 травня 1922 р. в с. Дубове на Тячівщині в багатодітній селянській родині. Охочий до науки Іванко після сільської школи здобув освіту в гімназії у Хусті, де на той час відомий нині вчений-фольклорист Петро Васильович Лінтур згуртував навколо себе талановиту літературну молодь.

З дитинства І. Чендей захоплювався закарпатським фольклором – казками, легендами, коломийками, які чув від матері, а потім читав у журналі «Наш рідний край». Також вивчав традиції різдвяних вертепів з колядками, народних весняних забав, ворожіння і заклинання, верховинських весіль. Усе це суттєво вплинуло на формування літературного таланту і стилю письменника. Він вважається одним із найплідніших закарпатських літераторів другої половини ХХ століття, сукупний творчий доробок якого сягав кількох мільйонів примірників.

Свою освіту майбутній письменник почав у гімназії демократичної Чехословаччини, та в 1939 р. гортіївська Угорщина окупувала Закарпаття, і до матеріальної скрути додалися ідеологічні утиски. У 1941 р. гімназисти видають літературний альманах «Будет день», де надруковано і літературні спроби Івана Чендея. А в листопаді 1944 р. молодий літератор стає учасником з'їзду народних комітетів, котрий проголосив возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною.

Згодом потрапляє на роботу в головну газету краю «Закарпатська правда». Одночасно навчається на філологічному факультеті Ужгородського державного університету. І робота, і навчання укріпили його в освоєнні української літературної мови, настільки, що згодом найавторитетніші словники ілюструватимуть уривки з його творів як літературну норму.

Пізніше обіймав посади відповідального секретаря Закарпатської організації СПУ, старшого інженера групи науково-технічної інформації облсільгосптехніки. Від 1980 р. був депутатом Ужгородської міської ради. У 1990-х рр. був Головою Закарпатського відділення Українського фонду культури та відіграв важливу роль у створенні та відкритті меморіальних музеїв корифеїв закарпатського живопису Ф. Манайла та А. Коцки.

У 1960-1962 рр. Іван Чендей вирішує податися на вищі літературні курси при Літературному Інституті ім. Горького.

Перша книжка новел «Чайки летять на Схід» стала подією у новій закарпатській прозі і побачила світ у 1955 р. Назву ця книжка отримала від однойменної новели. Як зазначив відомий український літературознавець Микола Жулинський, саме ця новела показала трагедійну велич самопожертви батька й сина та розкрила незламність народного духу.

У творчому доробку митця низка творів, де тісно перепліталась історія Закарпаття та сучасність. Іван Чендей одним із перших в українській прозі 1960-х років, художньо і переконливо розкрив внутрішній зміст єдності людини з духовністю свого народу, з його моральними цінностями та орієнтирами. Серед них – романи «Птахи полишають гніздо» (1965), «Скрип колиски» (1989); книги оповідань і повістей «Вітер з полонини» (1958), «Верховино, мати моя» (1960), «Чорнокнижник» (1961), «Поєдинок» (1962), «Терен цвіте», «Коли на ранок благословлялося» (1967), «Березневий сніг» (1968), «Зелена Верховина» (1975), «Свалявські зустрічі» (1977), «Теплий дощ» (1979), «Казка білого інею» (1979), «Кринична вода» (1980) та ін.

У 1994 р. І. Чендей став лауреатом Державної премії України імені Тараса Шевченка в галузі прозової літератури за книгу «Калина під снігом» та повість «Іван».

Але, найбільше Іван Чендей відомий широкому загалу, як автор кіносценарію одного зі знакових фільмів ХХ ст. «Тіні забутих предків» (1964), який він написав разом з геніальним українським режисером Сергієм Параджановим.

 Ім’я Івана Чендея у титрах фільму зазначене не було, оскільки митець був в опалі у радянського керівництва.

В Україні Іван Чендей здобув найвищі літературні нагороди - премію Українського фонду культури ім. В. К. Винниченка (1988) та Національну премію ім. Т. Г. Шевченка (1994) за книгу «Калина під снігом», літературну премію ім. А. Головка за роман «Скрип колиски» (1987). 1993 року був нагороджений Почесною відзнакою Президента України.

Помер Іван Чендей 29 листопада 2005 року. Похований в м. Ужгороді.

На вшанування пам’яті Івана Михайловича Чендея, в Ужгороді до ювілею перейменували вулицю, на якій жив письменник, а у його садибі створили віртуальний музей і щороку нагороджують переможців літературного конкурсу імені Івана Чендея.

До 100-річчя від дня народження І. М. Чендея (1922–2005), видатного українського письменника, кіносценариста, журналіста, фольклориста, перекладача в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку, яка знайомить з творчим доробком митця.

На виставці представлено документи з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Інформацію підготувала провідний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності

Лариса Совершенна

1/31
	Чендей Іван. Вибрані твори в 2-х т. Т. 1 : оповідання, повісті  / Іван  Чендей ; передм. М. Г. Жулинського ; ред. Б. Г. Кушнір, Л. Д. Годований. — Київ : Дніпро, 1982. Щифр зберігання: А359666-1   До першого тому вибраних творів Івана Чендея – лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, премій ім. А. Головка та В. Винниченка – ввійшли його кращі оповідання про життя закарпатських селян у минулому та в наші дні, про нетлінні духовні цінності, збережені народом, а також повісті – «Іван» та  «Іванові журавлі», у яких автор порушує морально-філософські проблеми високого призначення людського буття на Землі.