Aбонемент

До 115-річчя від дня народження Р. Й. Шухевича (1907 - 1950), політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА

«Постать славної пам’яті Романа Шухевича ­– одна з найвидатніших у всій історії  націоналістичного революційно-визвольного руху, а в переломових етапах останнього двадцятиріччя – її символ і дороговказ. Роман Шухевич відіграв важливу роль у розвиткові руху в попередніх його періодах, а на найважливішому відтинкові – від початку останньої війни по сьогодні ­ надав йому напрям і безпосередньо ним керував»

                                                                             Степан Бандера

Роман Шухевич ­ один з найвизначніших діячів українського визвольного руху в XX столітті. Народився 30 червня 1907 р. у м. Львові в родині  Йосипа і Євгенії Шухевичів. З 1913 по 1917 рр. навчався в Народній школі в Кам’янці Струмиловій (тепер Кам’янка Бузька). У 1917 р. вступає до філії Академічної Гімназії у Львові. Через деякий час знайомиться з полковником і командиром Української Військової Організації (УВО) Євгеном Коновальцем, який винаймав у Шухевичів кімнату. Спілкування з ним дуже вплинуло на формування свідомості і характеру майбутнього Провідника і Командира. Він як і багато його ровесників, пережив польську окупацію і не бажав й надалі терпіти подібне. Хлопець долучається до праці в молодіжній сітці УВО-ОУН, бере активну участь в організації «Пласт». Після закінчення гімназії у 1926 р. вступає до Львівського політехнічного інституту, який закінчує з успіхом у 1931 р.  Паралельно з навчанням (1928-1929 рр.) закінчує старшинську школу польської армії і таємно спеціальні курси для офіцерів.

У 1930 р. Роман одружується з Наталею Березинською, дочкою священника з с. Оглядів. У цьому ж році він організовує відому першу акцію ОУН у м. Городок.

У 1933 р. у молодого подружжя народжується син Юрій. У цей час Р. Шухевич стає бойовим референтом Крайової Екзекутиви ОУН, яку очолює С. Бандера. За організацію вбивства (хоча прямих доказів у вбивстві не було) у 1934 р. польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького, якого вважали головним винуватцем кривавих пацифікацій, Шухевич був заарештований і засуджений до 3-х років тюрми (звільнений через амністію у 1937 р.).

1938-1939 рр. бере активну участь у формуванні та керівництві  «Карпатської Січі».

У 1939-1940 рр. працює у Проводі ОУН на посаді референта зв’язку з Українськими Землями в СРСР.

 У 1940 році Роман Шухевич обійняв посаду Крайового Провідника ОУН на західноукраїнських землях. У 1941 р. вдруге стає батьком (народжується донька Марія). В цей час Роман Шухевич займається виключно військовими справами: готує кадри, організовує і очолює Український Легіон. Він був на все готовий, щоби назавжди очистити рідну землю від смертельного ворога України – росії. Тому і пішов на домовленність із німецьким командуванням про спільні дії проти більшовиків, створивши курені «Роланд» і «Нахтігаль», приступивши до організації дружин українських націоналістів (ДУН). Його метою було відновлення Української Держави, до якої німецька влада поставилася вкрай вороже. Тому ДУН були розпущені за вказівками Проводу, як тільки зрозуміли, що не можуть бути корисними в інтересах державотворення. Німці розкрили плани Шухевича і почали переслідування його і його родини. Те саме роблять і радянські спецслужби. Він лише дивом уникає арешту.

У липні 1944 р. I Великий Збір УГВР обирає Р. Шухевича Головою Генерального Секретаріату, Генеральним Секретарем Військових Справ та Головним Командиром УПА під псевдо «Тарас Чупринка».

За його командування  УПА стала потужною і найорганізованішою збройною силою того часу, що всіма можливими засобами захищала священну волю українського народу.

У червні  1944 р. з ініціативи генерала  Романа Шухевича-Чупринки постала Українська Головна Визвольна Рада (уряд воюючої країни), яка в той час виконувала функцію ліквідованого німцями Державного правління і вела переговори між Україною і її сусідами на базі суверенних міждержавних взаємин.

У 1945 р. Роман Шухевич під псевдонімом «Тур» обіймає пост Голови Проводу ОУН на українських землях. У цей період посилюються жорстокі репресії щодо українського підпілля. На розгром УПА було кинуто великі з’єднання НКВС і прикордонних військ. Переслідування торкнулися і родини Романа Шухевича. Але трагедія власної сім’ї не похитнула його волі. Після 1945 р. він разом із прибічниками розробив тактичні основи, що дозволили ще на кілька років протидіяти комунізації Західної України.

Загинув Роман Шухевич 5 березня 1950 р. в с. Білогорщі під Львовом від рук більшовицьких катів. Місце поховання невідоме.

2007 року йому посмертно присвоєне звання Герой України.

Життя і діяльність Головного командира УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича («Тараса Чупринки») – яскравий взірець героїчної боротьби за незалежність України та чудовий приклад для сучасного й майбутніх поколінь.

До 115-річчя від дня народження Р. Й. Шухевича (1907-1950), політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА в НБУ ім. Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. Експозиція містить документи про його життя, діяльність, героїчну боротьбу  за самостійну Україну в 20-50-ті роки  минулого століття, спогади про нього  найближчих соратників та членів родини.

Історична правда про славного борця за волю нашого народу сьогодні актуальна як ніколи.

Інформацію підготувала завідувач  відділу 

обслуговування користувачів 

Наталія Цукренко

1/37
	Андрусяк, Михайло. Брати грому : Худож.-докум. повість. — Коломия : Вік, 2005. — 829, [1] с.   Шифр зберігання: Б322682   Книжка Михайла Андрусяка - це правдива розповідь про те, як жили і вмирали за незалежність України герої без почестей і відзнак. Його художньо-документальна повість змушує кожного українця збагнути та усвідомити свій історичний обов’язок перед рідним народом, бо відродження нашої всеукраїнської духовності залежить нині від кожного з нас.