До 75-річчя від дня народження С. А. Гальченка (1947), українського літературознавця, критика
Сергій Анастасійович Гальченко – український літературознавець, критик, кандидат філологічних наук, заслужений працівник культури України. Народився 12 серпня 1947 р. в с. Пустовіти Миронівського району Київської області.
Закінчив філологічний факультет Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
З 1982 року працює в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, обіймаючи в різний час посади молодшого наукового співробітника, вченого хранителя фондів, завідувача відділу рукописних фондів і текстології. У 2000–2005 рр. – директор Національного музею Тараса Шевченка (м. Київ).
З 2005 року – заступник директора з наукової та видавничої діяльності Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Як співробітник Інституту літератури, Сергій Гальченко був секретарем редколегії зібрання творів П. Г. Тичини, брав участь у підготовці повного зібрання творів Т. Г. Шевченка, був членом редколегії і комісій по спадщині письменників В. Мисика, М. Івченка, П. Усенка, М. Драй-Хмари, В. Винниченка, В. Сосюри, О. Вишні, В. Стуса та ін. Ключове місце у науковому доробку Сергія Гальченка посідає шевченкознавча тематика. У 2000–2010 рр. він працював над виданням спадщини Т. Шевченка, здійснив ряд факсимільних та інших оригінальних видань. Альбом-каталог «Повернені шевченківські раритети» (2010) здобув високу оцінку фахівців-шевченкознавців.
Досліднику присуджено почесне звання «Заслужений працівник культури України» (2001); відзначено почесною Грамотою Верховної Ради України (2006). У 2012 році за високі трудові досягнення Гальченко С. А. отримав почесну нагороду Міжнародного Академічного Рейтингу «Золота Фортуна» – медаль «20 років Незалежності України».
С. Гальченко – автор сценаріїв і ведучий теле- і радіопрограм літературно-мистецького спрямування («Музеї України», «Скарби літературних архівів»).
Сергія Гальченка можна сміливо назвати людиною-архівом, людиною-музеєм. Його унікальна здатність збирати і зберігати в музеях та архівах духовні цінності, здається, не має собі рівних. Пошуки С. Гальченка не обмежувалися лише територією України. Його архівні мандрівки (археографічні експедиції) сягали далекого Заполяр’я, де вченому пощастило віднайти рукописи Остапа Вишні та інших репресованих українських письменників; Сполучених Штатів Америки, Канади, звідки він привіз унікальні рукописи, документи українських письменників і діячів науки та мистецтва.
До 75-річчя від дня народження С. А. Гальченка (1947), українського літературознавця, критика в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку.
Експозиція вміщує найвідоміші роботи літературознавця та статті з періодичних видань про його життєвий і творчий шлях.
Інформацію підготувала провідний бібліотекар відділу
соціокультурної діяльності
Гриценко Ю. А.