Середа, 8 грудня 2021

Новини і події

Графік роботи

Понеділок - п'ятниця
з 10:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 130-річчя від дня народження Олеся Досвітнього (1891–1934),  

українського письменника, політичного діяча

 

imageОлесь Досвітній (справжнє ім’я – Олександр Федорович Скрипаль-Міщенко) — український письменник та політичний діяч.

Народився 8 листопада 1891 р. у повітовому містечку Вовча (тепер Вовчанськ, Харківської області) в багатодітній сім’ї дрібного крамаря. Початкову освіту здобув у земській чотирирічній школі, екстерном закінчив гімназію. 1912 р. вступив на фізико-математичний факультет Петербурзького університету, але невдовзі був виключений як активний учасник революційного руху.

Під час Першої світової війни служив писарем у штабі Кавказького корпусу. За революційну агітацію в армії був засуджений до страти, але встиг виїхати за кордон. Деякий час перебував у США в Сан-Франциско, працював кореспондентом соціал-демократичної газети «Нова рада».

В Україну повернувся 1918 р. і відразу долучився до боротьби проти німецьких окупантів. У 1919 р. вступив до КП(б)У, працював редактором газети «Галицький комуніст». За пропагандистську роботу на Галичині потрапив до Варшавської в’язниці.

У березні 1920 р. знову повернувся в Україну. Був політкомісаром і головним редактором літературно-агітаційного поїзда «Більшовик», редагував газети «Хліб і залізо», «Большевик в пути», «Селянська правда» і «Зірка», які видавались у Катеринославі (нині місто Дніпро). В останні роки життя виконував обов’язки головного редактора сценарного відділу ВУФКУ, голови Українського товариства драматургів і композиторів.

Належав до літературних організацій «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, ВУСПП.

Автор ряду книг публіцистики, оповідань та повістей: «Новели» (1920), «Тюнгуй» (1924), «На чужині», «Чия віра краща?» (1925), «Алай», «Гюлле» (1927); «Нотатки мандрівника» (1929), «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко» (1930), «На той бік» (1931), «Новели» (1932), романів «Американці» (1925), «Хто?» (1927), «Нас було троє» (1929), «Кварцит» (1932). Його твори перекладалися російською, англійською, німецькою та іншими мовами. Оповідання, фейлетони, літературно-критичні статті, уривки з романів та повістей друкував у журналах «ВАПЛІТЕ», «Червоний шлях», «Літературний ярмарок», «Шквал» та інших. За його кінороманом «Провокатор» знято однойменний фільм (1927, режисер В. Турін).

19 грудня 1933 р. Олеся Досвітнього заарештували. 23 лютого 1934 р. за звинуваченням у приналежності до української контрреволюційної організації засудили до розстрілу. Реабілітований 1955 року за відсутністю складу злочину.

До 130-річчя від дня народження Олеся Досвітнього в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонуються прижиттєві й більш пізні видання творів письменника та література про нього.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

 

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності

Літовкіна Ю.М.

 

1/50

Вапліте [Електронна копія] : альманах / Вільна акад. пролетар. літ. — Харків : Держ. вид-во України, 1926 (Київ : НБУ ім. Ярослава Мудрого). Альманах 1 : — Електрон. текст. дані (1 файл : 41,9 Мб). — 1926 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2021).

 

Режим доступу: http://elib.nlu.org.ua/view.html?id=13338 

 

Альманах українського літературного об’єднання Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ), що вийшов друком 1926 року, знайомить із творчістю письменників – членів об’єднання. Представлено поезію Павла Тичини, Володимира Сосюри, Юрія Яновського, Миколи Бажана та Майка Йогансена. Опубліковано оповідання та новели Олеся Досвітнього, Василя Вражливого, Петра Панча, Олекси Слісаренка, Гео Шкурупія, Григорія Епіка та Павла Іванова.