Aбонемент

До 70-річчя з часу створення українського телебачення (1951)

В наш час телебачення – це один з найбільш популярних засобів масової інформації. За допомогою телебачення у людей є можливість дізнаватися останні новини, дивитися різні фільми й передачі. Телебачення розширює наші знання про навколишній світ, дозволяє нам бути добре поінформованими. Зараз існує безліч телевізійних каналів як рідною, так і іноземними мовах. Ми можемо вибрати собі будь-який канал, використовуючи супутникове або кабельне телебачення.

В Україні телебачення, як професійне мовлення, з’явилося у 1951 році. Проте, першу офіційну спробу прямого ефіру в УРСР було здійснено 1 лютого 1939 року. Зйомка відбувалася в маленькій київській студії. Тривалість трансляції становила 40 хвилин, у ході якої було передано портретні зображення «вождів СРСР».

Аудиторія перших трансляцій складалася з кількох десятків власників телеприймачів у Києві. На жаль, освоєння можливостей телебачення перервала війна. Київський телецентр було зруйновано.

1949 року на Хрещатику, 26, розпочалося будівництво нового телецентру. Через два роки було завершено першу чергу Київського телецентру – передавальну станцію з вежею, висота якої сягала понад 190 м. Тривало будівництво апаратно-студійного комплексу. Ще не було павільйонів, тому першими передачами 5 і 6 листопада 1951 року стали два художні кінофільми – «Алітет іде в гори» та «Велика заграва». 7 листопада показували святковий парад. 1 травня 1952 року передано в ефір великий святковий концерт співаків Київського оперного театру ім. Т. Г. Шевченка.

У 1951-1952 роках Київ увійшов у першу десятку європейських столиць, де постало електронне телебачення.

У 1953 році було закінчено будівництво Київського телецентру на Хрещатику. Телестанцію приймали вже 7 тисяч телевізорів – спочатку одноканальних, а згодом – триканальних. Подивитися передачі ходили до сусідів, родичів, друзів.

У 1956 році почала діяти друга після Київської – Харківська студія телебачення. Через рік засвітилися голубі екрани в Донецьку й Одесі. У 1957 р. стала до ладу  Львівська телестудія. З 1958 року почали працювати телестудії у Дніпропетровську і Луганську, а з 1959 року – у Сімферополі, Херсоні, Запоріжжі та Миколаєві.

Мовлення регулярних програм почалося в 1956 році. До цього показувалися художні та документальні фільми двічі на день. До середини 1960-х років мовлення здійснювалося в прямому ефірі, потім почали використовувати відеозапис.

У 1965 році з’явився перший регулярний національний канал під назвою УТ-1 (Українське телебачення-1, сьогодні – UA: Перший).

У 1969 році в Україні з’явилось кольорове телебачення.

У березні 1972 року в Україні почало функціонувати двоканальне телевізійне мовлення.

У 1983 році почалося будівництво нового телецентру в Києві на вулиці Мельникова (нині Юрія Іллєнка), 42, але працювати він починає лише в 1993 році.

Починаючи з 1988 року, в Україні активно розвивається супутникове телебачення.

У грудні 1989 р. ліцензію на мовлення отримав перший приватний канал України «Тоніс».

З ухваленням Верховною Радою «Закону про телебачення і радіомовлення», утворенням Державного комітету телебачення і радіомовлення України (Держтелерадіо) і Національної телекомпанії України (НТКУ), яку створено як юридичну особу на місці безправних дирекцій телепрограм, українське телебачення стало цілком самостійною телесистемою.

Як все починалося і яким стало телебачення тепер – можна побачити в музеї історії в телецентрі НТКУ. Відкрився музей 2006 року, до 55-ї річниці українського телебачення. Це перший в Україні музей, присвячений диву телебачення! Фундаторами музею були телевізійники, які стояли біля витоків професійного телевізійного мовлення в Україні, й працювали ще на Хрещатику, 26.

До 70-річчя з часу створення українського телебачення в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонується добірка різноманітної літератури, яка стосується даної тематики.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності

Літовкіна Ю.М.

1/50
	Білоус, Оксана.  Регіональне телебачення для дітей: принципи, функції, тематика : навч. посіб. / Оксана Білоус ; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун- ім. І. Франка, Львів. шк. журналістики. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2014. — 253 с. : іл., табл.   Шифр зберігання: Б347488 У навчальному посібнику вперше в Україні системно викладено концептуально-теоретичні засади функціонування регіонального телебачення. Осмислено роль і місце регіонального телебачення в контексті формування в дітей, підлітків, юнацтва морально-духовної, національно-патріотичної свідомості. Розглянуто форми і методи органічного поєднання у телепередачах регіональних (локальних), всеукраїнських і загальнолюдських цінностей – головної передумови ефективного впливу регіонального телебачення на формування у дітей національно-патріотичних переконань. Подано тексти учнівських і студентських письмових робіт. Для студентів-журналістів вищих навчальних закладів і журналістів практиків.