Неділя, 24 листопада 2024
| |||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | До 120-річчя від дня народження В. Г. Заболотного (1898–1962), українського архітектора
Володимир Заболотний – видатний діяч української культури, архітектор-практик, доктор архітектури, майстер живопису, знавець історії зодчества і народного мистецтва, талановитий педагог. Засновник і президент Академії архітектури УРСР (1945–1956 рр.). Лауреат Державних премій УРСР та СРСР. Автор одного з найвизначніших творів вітчизняної архітектури – будинку Верховної Ради України. Мистець великого творчого діапазону, він зробив великий внесок у формування вітчизняної архітектури 1930-х – 1950-х років, у розвиток практики, теорії та історіографії, у підготовку фахівців архітектури найвищого рівня. Володимир Гнатович Заболотний народився 13 серпня 1898 року в с. Карань (нині – у складі м. Переяслав-Хмельницький) у сім’ї майстра-золотаря з виготовлення церковного начиння. У 1919 році закінчив гімназію в м. Переяславі. З 1922 по 1928 рр. навчався у Київському художньому інституті (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Під час навчання активно працював і брав участь у архітектурних конкурсах на проекти Палацу культури в Ростові-на-Дону (1925), Київської кінофабрики (1926). У майстерні Олександра Вербицького розробляв робочі креслення Київського залізничного вокзалу. Творча позиція Володимира Заболотного студентської пори яскраво виявилась у його дипломному проекті профілакторію «Кинь-Грусть» на 500 ліжок, який було оцінено на «відмінно». Першими самостійними творами молодого архітектора були конкурсні проекти Палацу Уряду УРСР (V премія) і житлового масиву «Промінь» у Харкові (1928, співавтор П. Юрченко). Після закінчення інституту В. Заболотний викладав архітектурне проектування в Київському художньому інституті та Київському інженерно-будівельному інституті. Одночасно обіймав посаду головного архітектора Державного інституту проектування міст. 1930–1950 рр. – найбільш плідний період творчості архітектора. За проектами й під керівництвом В. Заболотного було побудовано багато громадських споруд та житлових будинків, розроблено проекти планування та забудови міст і сіл України. Серед робіт Володимира Заболотного цього періоду – генплан міст Черкаси, Кременчуг, Комінтернівське (Доброслав), Дніпродзержинськ (Кам’янське). У 1934 р. він розробив генеральний план і проект забудови адміністративного центру міста Кривий Ріг. В ті ж роки за проектами В. Заболотного були споруджені: Палац культури у Дніпродзержинську (Кам’янське), будинок облспоживспілки у Вінниці; гуртожиток, Польський інститут, комплекс павільйонів Піонерського парку (Хрещатий парк) у Києві та ін. У 1936 р. Володимир Заболотний став переможцем конкурсу на розроблення проекту будинку Верховної Ради України, який було зведено у 1938 р. За цю споруду архітектору присуджено Державну премію СРСР. В 1940-1941 рр. В. Заболотний був головним архітектором м. Києва. Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації в Уфі, працював завідувачем відділу мистецтв при Інституті народної творчості Башкирської АРСР. Брав участь у будівництві евакуйованих заводів, масовому житловому будівництві. Після повернення до Києва В. Г. Заболотний очолив роботу по створенню вітчизняної Академії архітектури. З 1945 по 1956 рр. він – перший її президент. Очоливши Академію, розробив структуру Академії, визначив пріоритетні напрямки її діяльності, концепцію розвитку національної архітектурної школи. Багато часу Володимир Заболотний приділяв проблемам організації наукової роботи, вихованню науково-творчих кадрів, видавничій діяльності. За 25 років його педагогічної діяльності було підготовлено близько 200 архітекторів-художників. Великий знавець вітчизняного мистецтва Володимир Заболотний започаткував видання шеститомної «Історії українського мистецтва» і вже посмертно в 1971 році був відзначений за цю роботу Державною премією УРСР. 3 серпня 1962 року Володимир Заболотний пішов з життя. Його поховали на Байковому цвинтарі. З нагоди 120-річя від дня народження В. Г. Заболотного в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжково-ілюстративну виставку, матеріли якої знайомлять читача з життєвим і творчим шляхом українського зодчого.
Виставка експонується за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 4-й поверх. Термін експонування – 7 серпня–26 вересня 2018 р.
Інформацію підготувала головний бібліотекар відділу соціокультурної діяльності Сливка О. В. |