Книжкова виставка
«Співачка жіночої долі»
(до 185-річчя від дня народження Ганни Барвінок
(Олександра Білозерська-Куліш)
(1828–1911), української письменниці)
|
Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш, яка виступала в літературі під псевдонімами Ганни Барвінок та А. Нечуй-Вітер, своїми зворушливими оповіданнями здобула почесне ім’я - «поет жіночого горя».
І. Франко
|
Ганна Барвінок (Олександра Білозерська) народилася 5 травня 1828 року на Чернігівщині у високоосвіченій дворянській родині. Освіту майбутня письменниця одержувала вдома та у приватних пансіонах на Полтавщині. Всі діти Білозерських стали видатними діячами української культури: брат Василь – громадський і літературний діяч, один із організаторів Кирило-Мефодіївського братства; Микола – фольклорист і етнограф, автор праці про Шевченка («Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц»), видавець збірника «Южнорусские летописи», редактор «Черниговских губернских ведомостей».
У 1847 р. О. Білозерська вийшла заміж за Пантелеймона Куліша, на весіллі старшим боярином був друг сім'ї Тарас Шевченко. Після розгрому Кирило-Мефодіївського братства виїхала до Тули за місцем заслання чоловіка. Із 1854 р. сім`я жила у Петербурзі, а 1883 р. оселилася в Мотронівці на Чернігівщині.
Літературну діяльність письменниця розпочала 1858 р. оповіданнями з сільського життя, опублікованими в альманахах «Хата», «Руська хата», «Рада», «Перший вінок», «Наша доля», журналах «Основа», «Киевская старина» під псевдонімом Ганна Барвінок.
Особливу увагу авторка приділяла родинно-побутовим стосункам, тяжкій, нерідко трагічній долі жінок-селянок, зумовленій переважно негараздами у сім'ї та іншими побутовими обставинами.
Письменниця створила понад тридцять оповідань, героями яких здебільшого є жінки. Основною прикметою прози Ганни Барвінок є її народна мова, вільне володіння стихією народної творчості взагалі. Саме народні українські пісні, яких чимало записала письменниця, лягли в основу низки її оповідань.
Олександра Михайлівна упродовж багатьох років була вірною супутницею та помічницею в різноманітних творчих справах Пантелеймона Куліша. Завдяки її клопотанням вийшли у світ «Біблія», яку Куліш та Пулюй переклали українською мовою, збірки творів. Також вона створила музей письменника.
П. Куліш теж щиро підтримував дружину у творчих пошуках. Він і надихав, і спонукав до праці, і редагував. «Я горджуся, – згадувала вона, – що була слухняна учениця, увірувала в його істину, в його благородний порив. Багато було, можливо, обдарованіших, проте не прониклись ідеєю любові до справи, вони дивилися на це, як на забаву, як на мазурку. Я ж свого таланту у землю не зарила і принесла своє серце на алтар...».
До 185-річчя від дня народження Ганни Барвінок у Національній парламентській бібліотеці України розгорнуто книжкову виставку «Співачка жіночої долі», представлену збірниками, окремими творами та перепискою письменниці. Творчий і життєвий шлях Ганни Барвінок висвітлюють окремі видання, статті з періодичних видань, матеріали наукових конференцій.
На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань, присвячених цій тематиці, радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.
Виставка експонується за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1, загальний читальний зал.
Термін експонування: 30 квітня – 26 травня 2013 р.
Інформація підготовлена відділом СКД