Aбонемент

До 145-річчя від дня народження Лесі Українки (1871 – 1913), української письменниці, громадської діячки

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) — народилася 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському. Мати, Олена Петрівна Драгоманова-Косач — письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка (її поезію й оповідання для дітей українською мовою добре знали в Україні), була активною учасницею жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок». Батько — високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис.

Писати поезії Леся Українка почала рано, 9-річною дівчиною (вірш «Надія», який присвятила своїй тітці Олександрі). Вперше надруковані — вірші «Конвалія» і «Сафо» (1884) у львівському журналі «Зоря».
  На початку 1893 р. у Львові виходить перша збірка поезій Лесі Українки — «На крилах пісень». Збірку відкриває цикл лірики «Сім струн», з якого постає образ «бездольної матері» України, що дістає свій розвиток у циклі «Сльози-перли». Два наступних цикли — «Подорож до моря» і «Кримські спогади» — привертають увагу любов'ю до рідної землі, красою пейзажних малюнків. Серед вміщених у збірці творів виділяється вірш «Contra spem spero», що сприймається як кредо молодої письменниці, декларація її незнищенного оптимізму. Та особливо гостро — як заклик і гасло — прозвучали у тогочасній суспільній атмосфері «Досвітні огні». 

Леся Українка плідно працювала в різних жанрах і галузях літератури, і відома як поет, драматург, прозаїк, перекладач, публіцист, літературний критик, фольклорист. Завдяки перекладам Лесі Українки українцям стали відомі твори М. Гоголя, І. Тургенєва, праці Г. Гейне, В. Гюго та шотландські балади. За відносно короткий час (1896 – 1913 рр.) написано понад 20 драматичних творів, які стали новим явищем в історії української драматургії. Вершиною творчості Лесі Українки стала драма «Лісова пісня», яка утверджує людську мрію, високі почуття, перемогу краси життя над бездуховністю.

На знак вшанування пам’яті про видатну українську поетесу відкрито літературно-меморіальні музеї Лесі Українки в с. Колодяжному, Новоград-Волинському та в Києві. 

Встановлено пам’ятники у Києві, в м. Сурамі (будинок-музей, Грузія), в м. Саскатуні (Канада). З 1972 р. засновано «Літературну премію ім. Лесі Українки», яка присуджується за кращі твори для дітей.

Твори Лесі Українки, крім великого ідейного значення, мають ще й високу мистецьку вартість. Вона у своїх ліричних поезіях, у своїх епічних поемах, і передусім у своїх драматичних творах започаткувала нові засоби мистецького слова, нові форми вислову, мелодію вірша. І поетичні, і драматичні твори Лесі Українки займають  почесне місце в українській літературі. В них виявилась її гаряча любов до рідного краю та її сміливість в обороні прав українського народу до власного самостійного національного й державного життя.

До 145-річчя від дня народження Лесі Українки (1871 – 1913), української письменниці, громадської діячки в Національній парламентській бібліотеці України підготовлено книжкову виставку. Експозиція вміщує літературу, що висвітлює життєвий і творчий шлях письменниці, її найвідоміші твори. 

На виставці представлено документи з фондів НПБУ. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 25 лютого 2016 – 21 березня 2016 р.

Інформація підготовлена відділом СКД