Aбонемент

До 95-річчя від дня народження М. Д. Руденка (1920-2004), видатного діяча правозахисного руху, письменника, філософа, Героя України

Микола Данилович Руденко (19 грудня 1920, Юр'ївка (Луганська обл.)  — 1 квітня 2004, Київ) — український письменник, філософ, громадський діяч, засновник Української Гельсінської Групи, Герой України. 

Автор поетичних і прозових творів «З походу» (1947), «Вітер в обличчя» (1955), «Остання шабля» (1959), «Орлова балка» (1970); фантастичних романів «Чарівний бумеранг» (1966), «Слідами космічної катастрофи» (1962); поеми «Хрест» (1976), книг «Найбільше диво — життя. Спогади» (1998).

Крім поезій, М. Руденко написав низку романів, повісті, драму та ряд наукових праць економічного, філософського та космологічного характеру. Особливої популярності набули наукові праці  М. Руденка "Енергія прогресу" (1998) та філософсько-космологічне дослідження "Гносис і сучасність (Архітектура Всесвіту)" (2001).

За участь у радянсько-німецькій війні нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни 1 ступеня, 6-ма бойовими медалями.

У 1993 року за роман «Орлова балка» отримав Шевченківську премію з літератури.  А 29 листопада 1996 року нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня. Указом Президента України Л. Кучми від 19 грудня 2000 року за № 1347/2000 Руденку Миколі Даниловичу «за активне і послідовне відстоювання ідеї побудови незалежної Української держави, багаторічну плідну правозахисну і літературну діяльність» присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

Творчість Миколи Руденка — реалістична, за кожним рядком — тінь побаченого та пережитого. І в поезії, і в прозі. На початку це привело до офіційного визнання у СРСР та певного кар’єрного росту. Але під кінець 60-х з кола шанованих владою поетів він переходить до дисидентів, стає критиком епохи «розвинутого соціалізму». Різко міняється характер та ідейна спрямованість творчості Миколи Руденка.

5 лютого 1977 р. — заарештований у Києві й етапований до Донецька, де було порушено справу проти нього. Руденка засудили до 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання за так звану «антирадянську агітацію і пропаганду». Твори Руденка були кваліфіковані як «наклеп на радянську владу». Рішенням Головліту (1978) всі його твори були вилучені з продажу та з бібліотек СРСР. У 1987 році — під тиском громадськості був звільнений. Емігрував за кордон — спочатку до Німеччини, потім до США. Працював на радіостанціях «Свобода», «Голос Америки». 7 вересня 1990 року — повернувся в Україну. Відновлений у громадянстві, реабілітований.

Після повернення в Україну мешкав у Києві в будинку письменників «Роліт». Помер 1 квітня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

До 95-річчя від дня народження М. Д. Руденка (1920-2004), видатного діяча правозахисного руху, письменника, філософа, Героя України в Національній парламентській бібліотеці України підготовлено книжкову виставку. Експозиція вміщує літературу, що висвітлює життєвий і творчий шлях письменника, його найвідоміші твори.

На виставці представлено документи з фондів НПБУ. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 18 грудня 2015 – 11 січня 2016 р.

Інформація підготовлена відділом СКД