Aбонемент

Книжкова виставка

До 115–річчя від дня народження Катерини Білокур (1900 – 1961),  

майстрині народного декоративного живопису, народної художниці України

7 грудня цього року виповнюється 115 років від дня народження видатної української художниці Катерини Білокур.

Народилася Катерина Василівна в селі Богданівці Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині село в Яготинському р-ні Київської обл.) в бідній селянській родині. Читати, писати й малювати навчилася самотужки. Доля не послала Катерині ні мистецьких шкіл, ні професійних наставників. Починала малювати на шматку домотканого полотна, фанері вуглиною або саморобним пензликом. Пізніше навчилася грунтувати полотно, розводити фарби.

Двічі намагалася вступити до художньо-керамічного технікуму в Миргороді та до Київського театрального технікуму, але, не маючи документів про базову шкільну освіту, фахової освіти так і не отримала.

Малювала здебільшого квіти, а також портрети рідних й близьких людей. Ранні роботи Катерини Білокур, виконані вуглем і рослинними фарбами власного приготування, не збереглися. Із ранніх творів, виконаних олійними фарбами на фанері, відомі «Портрет Олі Білокур» (1928) та «Портрет колгоспниці Тетяни Бахмач» (1932).

Художня манера Білокур сформувалася на початку 30-х років минулого століття.

Перші значні роботи, які засвідчили високе обдарування художниці, були створені в другій половині 30-х рр. Серед них: «Берізка» (1934), «Квіти за тином» (1935), «Портрет племінниць» (1937-1939).

Завдяки сприянню видатної української співачки Оксани Петрусенко, творами художниці зацікавилися працівники Полтавського будинку народної творчості. В 1940 році її картини експонуються на виставці в Полтаві, потім на республіканській виставці у Києві, а у 1941 році відбулася персональна виставка Катерини Білокур у Полтаві, яка мала величезний успіх. Однак більшість творів тогочасного періоду було втрачено під час Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу 1941-45 рр.

У роки окупації майстриня майже не малювала, і все ж, у 1942-1943 – створює одну з кращих композицій «Квіти на блакитному тлі», яку дарує Київському музею Тараса Шевченка.

Твори післявоєнних років - вершина художньої творчості К. Білокур. В цей період вона створює одні з найкращих своїх робіт - "Буйна" (1944-47), "Декоративні квіти" (1945), "Привіт урожаю" (1946) і славнозвісне полотно "Цар-колос" (1949).

50-ті роки ХХ ст. – найбільш плідний період творчості Катерини Білокур. Їй допомагає Спілка художників України, вона бере участь у багатьох виставках. Так, у 1954 році в Парижі на міжнародній виставці були представлені її картини "Цар-колос", "Берізка" і "Колгоспне поле", які високо оцінив Пабло Пікассо.

1956 року Катерині Білокур було присвоєно звання народного художника України.

В останні роки життя художниця створила картини: "Півонії" (1959), "Букет квітів" (1959), "Квіти і овочі" (1959), "Натюрморт" (1960).

Померла Катерина Білокур 9 червня 1961 року.

Творчість художниці як надбання української культури ХХ століття, вже давно стала предметом вивчення й дослідження мистецтвознавців. Її образ увінчано в скульптурі, живописі, літературних  та музичних творах, художніх та документальних фільмах.

1977 року в селі Богданівці було відкрито меморіальний музей художниці, на території якого встановлено пам'ятник. У Яготинському історико-краєзнавчому музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві є великий "білокурівський" зал, в якому зібрано найкращі її творіння.

1989 року була заснована премія імені Катерини Білокур за визначні твори традиційного народного мистецтва.

Композитор Леся Дичко 1983 року створила балет "Катерина Білокур", поставлено однойменний телеспектакль (1980), відзнято документальні фільми - "Чарівний світ Катерини Білокур" (1986), "Катерина Білокур. Послання" (2002) та художній фільм "Буйна" (1989).

1995 року в опрацюванні Миколи Кагарлицького було видано збірку листів художниці, які засвідчують її великий письменницький талант.

З нагоди 115-річчя від дня народження Катерини Білокур в Національній парламентській бібліотеці України створено книжкову виставку. 

Представлені видання знайомлять з живописними і графічними роботами мисткині, що зберігаються у вітчизняних музеях, а також презентують документи, фото та ескізи не представлені в музейних експозиціях.

Спогади сучасників, розвідки, архівні матеріали, а також статті з періодичних видань знайомлять з життєвим і творчим шляхом видатної художниці та визначають її місце у вітчизняній культурі.

На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань радимо скористатися  електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 3-20 грудня 2015 року.

Інформація підготовлена відділом СКД