21 листопада у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася лекція Вікторії Ляшенко та Олександра Візерського «Історія родини Кульженків».
Захід зібрав усіх, хто цікавиться історією Києва, старовинними друкарнями та родинними історіями, що формували культурне обличчя України.
Вікторія Ляшенко – архівістка, києвознавиця, головний спеціаліст Центрального державного історичного архіву України, авторка книги «Історія родини Крістер» – представила результати своїх новітніх архівних досліджень. Вона наголосила, що інтерес до родини Кульженків виник невипадково: ця династія зробила неоціненний внесок у розвиток національного книговидання другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Дослідниця уточнила важливі біографічні відомості про родину, віднайшла метричні записи про братів і сестру Стефана Васильовича, а також дані про його дітей від двох шлюбів.
Олександр Візерський – києвознавець, студент історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, зосередив увагу на питанні уточнення дати та місця народження Стефана Кульженка. Тривалий час у публікаціях вказувалося, що він народився у Баришівці, проте, за словами дослідника, усі ці дані ґрунтувалися на вторинних джерелах. У ході архівного пошуку вдалося знайти метричний запис у книгах церкви Преображення Господнього міста Києва, який підтвердив, що майбутній друкар народився 23 грудня 1836 року (4 січня 1837 року за новим стилем) у Києві. Це відкриття стало важливим уточненням у біографії відомого видавця.
Під час лекції В. Ляшенко та О. Візерський навели віднайдені метричні записи про дітей Кульженка. Інформація по-новому відкрила родинну історію видавця, життя якого тісно переплелося з розвитком українського книгодрукування. Дослідники також зазначили, що вдалося встановити дати народження та смерті більшості дітей, а також родичів, про яких раніше не було відомо.
У спогадах сучасників Стефан Васильович Кульженко (1837–1906) постає як видатний український підприємець, друкар і просвітитель. Його життєвий шлях – це приклад самовідданої праці й любові до книги. Саме у його друкарні вперше в Україні було запроваджено кольоровий друк і фотолітографію, а видання відзначалися високою якістю та художнім оформленням.
Окрему увагу лектори приділили постаті Василя Стефановича Кульженка (1865–1934) – сина Стефана, який продовжив справу батька. Освіту він здобув у Лейпцизькій поліграфічній академії, де опанував новітні технології друку. Повернувшись до Києва, заснував фотолітодрукарню, а згодом очолив родинну типографію, зробивши її однією з найсучасніших у тогочасній Європі.
У період Української Народної Республіки друкарня Кульженків активно працювала на потреби нової держави – друкувала офіційні документи, підручники та наукові видання українською мовою. Проте після встановлення радянської влади підприємство було націоналізоване, а сам Василь Кульженко, як представник «колишнього класу», зазнав переслідувань. Його подальша доля трагічна: у 1930-х роках ім’я Кульженка зникло з офіційних довідників, а друкарня втратила свою родинну назву.
Дослідниками було піднято питання збереження пам’яті про Стефана Кульженка. Як зауважила Вікторія Ляшенко, на Байковому кладовищі, де він похований, первісний надгробний хрест нині втрачено. Відновлення цього пам’ятного знаку стане жестом пошани до людини, яка залишила помітний слід в історії Києва.
Презентація супроводжувалася демонстрацією архівних документів, листів та світлин, що дозволило відчути атмосферу доби та глибше зрозуміти культурний і науковий внесок родини Кульженків.
Захід об’єднав істориків, архівістів, києвознавців, та всіх, хто цікавиться історією й спадщиною видатних родин столиці.
На завершення присутні мали змогу неформально поспілкуватися з лекторами, поставити запитання та поділитися власними враженнями.
Лекція стала яскравою подією, що поєднала архівні відкриття, історичну реконструкцію та вдячну пам’ять про родину, яка присвятила життя книзі й культурі України.
Бібліотека
