Четвер, 19 червня 2025

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

20 травня 2025 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася лекція «Жінки в прицілі НКВД» заступниці генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяни Шептицької до Дня пам’яті жертв  політичних репресій.

У межах проєкту НІМЗ «Забуттю не підлягає» лекторка змістовно, докладно, аргументовано із залученням документальних матеріалів висвітлила, як на початку 1930-х років трансформувалась роль жінки у суспільстві – від її традиційних обов’язків опікування домашнім вогнищем, здоров’ям родини, вихованням дітей до перетворення у «нову радянську працівницю». Концепція тоталітарної влади висунула суворі вимоги до жінки, яка була втягнута у «партійне будівництво». Життя й мислення жінки-містянки підпорядковувалося партійній пропаганді та військовій доктрині – звеличення «великих досягнень» партії, дотримання суворих правил поведінки, аскетичних вимог до зовнішнього вигляду. Водночас мала місце разюча відмінність жінок партноменклатури, не достатньо досліджена доля жінок-оперів та співробітниць прокурори. Жінки-селянки переживали важкий час перелому традиційного укладу їхнього життя – залучення до колгоспної праці майже на 70% не дозволяло повноцінно вести домашній побут, доглядати дітей. Зведення нанівець культурного життя держава компенсувала проведенням нарад, зборів пропагандистського змісту. Разом з тим у суспільстві було створено ілюзію, що «радянська жінка» не має проблем і всім забезпечена.

Після стабілізації таких перетворень державні каральні органи запустили механізм репресивної машини, а саме: переслідувань і знищень переважно за класовою та національною ознакою. На прикладі доль репресованих і закатованих жінок, які проживали в Києві у 1937-1941 рр., чиї останки зберігає Биківнянський ліс, на лекції було доведено наджорстоку і нищівну сутність тоталітарного режиму.

Виступ пані Тетяни було проілюстровано фотодокументальнимі слайдами, які висвітлюють долю розстріляних жінок: етнографині Ніни (Леоніли) Заглади, вчительки Софії Стрільчик, 75-річної колгоспниці Марії Шавловської, 19-річнорї студентки Ганни Вовкодав, неграмотної працівниці заводу Марії Коробчук, а також Віри Гусєвої-Романовської, Степаніди Корецької, Анни Пуринь, Ганни Крупеник, Ольги Рейзе, Валентини Слефогт, Ядвіги Мошинської.

Партнери заходу – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого та Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу обслуговування користувачів Тетяна Скирда,

 фото бібліотекаря відділу обслуговування

користувачів Юлії Неграш