Aбонемент

 До 125-річчя від дня народження Юрія Липи (1900 – 1944),

українського письменника, публіциста,  

політичного і громадського діяча 

Юрій Іванович Липа народився 5 травня 1900 року на Полтавщині в родині відомого письменника й видавця Івана Липи. Початкову освіту здобув в одеській гімназії, згодом вступив до Новоросійського університету.

Літературну діяльність розпочав у 1917 році як редактор часопису «Вісник Одеси». Перші твори: «Союз визволення України», «Королівство Київське за проєктом Бісмарка», «Носіть свої відзнаки», «Гетьман Іван Мазепа» – були надруковані у видавництві «Народний стяг», заснованому його батьком.

Під час визвольних змагань активно брав участь у бойових діях на боці українських сил. У 1922 році вступив на медичний факультет Познанського університету, який успішно закінчив у 1929. Паралельно продовжував літературну діяльність.          

У 1927 році вийшла перша збірка поезій Липи – «Світлість», а 1931 – друга, «Суворість». Разом із Євгеном Маланюком заснував літературну групу «Танк», що об’єднувала українських емігрантів-інтелектуалів. Упродовж 1930-х років Юрій Липа видав низку літературознавчих праць, зокрема: «Розмова з порожнечею», «Організація почуття», «Боротьба з янголом», «Сіре, жовте і червоне». У 1934 році побачив світ його перший роман «Козаки в Московії», а також збірка есеїв «Бій за українську літературу». 1936 року вийшла тритомна збірка новел «Нотатник».

Як публіцист і мислитель, Липа став автором впливових політичних праць: «Українська доба», «Українська раса», «Призначення України», «Чорноморська доктрина», «Розподіл Росії», які заклали підвалини української геополітичної думки XX століття.

У 1940 році в умовах війни разом з Л. Биковським і І. Шовгенівим заснував у Варшаві Український Чорноморський інститут – науково-дослідну установу, метою якої було вивчення політичних і економічних питань, що постануть перед Україною після здобуття незалежності.

У 1942 році Липа став активним учасником підпільного руху спротиву. Згодом переїхав до м. Яворів на Львівщині, де працював лікарем. Тісно співпрацював з УПА: лікував поранених вояків, організував медичні курси для санітарів, виступав з лекціями, публікувався у виданнях «Наші дні» та «Краківські вісті».

20 серпня 1944 року Юрій Липа загинув.  Закатований органами НКВС неподалік села Шутова Яворівського району. 1945 року Українською Головною Визвольною Радою йому посмертно присвоєно звання полковника УПА.

Науково-творчий спадок і сама постать Юрія Липи протягом десятиліть перебували під забороною в радянській Україні. Лише після здобуття незалежності у 1991 році його праці стали доступними широкому загалу, повернувшись до національного і культурного простору.

До 125-річчя від дня народження Юрія Липи в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого організовано книжкову виставку, яка знайомить відвідувачів із багатогранною літературно–публіцистичною та громадсько-політичною спадщиноюписьменника.

Експозиція презентує прижиттєві видання автора, книги, видані в незалежній Україні, а також публікації з періодичних видань і наукових збірників, що висвітлюють життя і творчість митця.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 3 поверх.

Термін експонування: 5 –30 травня 2025 р.

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності  Людмила Кудря