Aбонемент

До 85-річчя від дня народження Валерія Шевчука (1939),

українського письменника-шістдесятника, публіциста, сценариста,

драматурга, історика, педагога, літературознавця, перекладача

Валерій Олександрович Шевчук народився 20 серпня 1939 р. в м. Житомирі у родині шевця.

Після закінчення школи у 1956 р. працював підсобним робітником, а згодом закінчивши технічне училище – на бетонному заводі. У цей час Шевчук захопився вивченням української літератури й у 1958 р. вступив на історико-філософський факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Навчаючись в університеті, занурився у студентське літературне середовище 60-х років ХХ ст. Він активний учасник зібрань літературних студій при видавництві «Молодь» та університетської студії імені Василя Чумака (СІЧ). Писав вірші, новели, які друкувались в часописах «Вітчизна» і «Літературна Україна». У 1961 р. дебютував з оповіданням «Настунька» про Тараса Шевченка.

Після закінчення університету Валерій Шевчук працював власним кореспондентом газети «Молода гвардія» у Житомирі, потім – у науково-методичному відділі музеєзнавства історичного музею у Києво-Печерській лаврі, згодом – у видавництві «Молодь». Після вступу до Спілки письменників України у 1967 р. – обрав долю професійного літератора.

З 1988 р. Валерій Шевчук – ведучий історичного клубу «Літописець» при Спілці письменників України та історико-суспільних циклових річних програм Українського радіо: «Козацька держава», «Київ культурний і державний», «Загадки і таємниці української літератури», «Цікаве літературознавство». Викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Валерій Шевчук вважається одним з фундаторів Житомирської прозової школи. Літературознавці виділяють три напрямки творчості Валерія Шевчука – історична проза, твори, що описують сучасне життя й літературознавчі праці.

У творчому доробку письменника збірки оповідань: «Серед тижня» (1967), «Вечір святої осені» (1969), «Долина джерел» (1981), «У череві апокаліптичного звіра» (1995); казки для дітей: «Панна квітів» (1990); збірки повістей: «Набережна, 12. Середохрестя» (1968), «Крик півня на світанку» (1979), «Маленьке вечірнє інтермеццо» (1984), «Камінна луна» (1987), «Птахи з невидимого острова» (1989), «Жінка-змія» (1998), «Біс плоті» (1999); збірка поезій: «Місто днів» (2015); романів: «На полі смиренному» (1983), «Дім на горі» (1983), «Три листки за вікном» (1986), «Мисленне дерево» (1989), «Дзиґар одвічний» (1990), «Стежка в траві. Житомирська сага» (у 2-х томах, 1994), «Око прірви» (1996), «Юнаки з вогненної пічі» (1999), «Привид мертвого дому» (2005), збірка п'єс «Драматургія» (2006) та ін. Художні твори письменника перекладалися понад 21 мовою світу.

Він є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури.

Відомі його літературознавчі праці: «Дорога в тисячу років», «Із вершин та низин: Книга цікавих фактів із історії української літератури», «Доля: Книга про Т. Шевченка в образах та фактах», «Муза роксоланська: Українська література XIII–XVIII ст.», «Пізнаний і непізнаний Сфінкс», «Енеїда» І. Котляревського в системі літератури українського бароко» та багато ін.

З передмовами В. Шевчука та за його упорядкуванням побачили світ такі видання: Підмогильного В. «Місто» (1989), Грінченка Б. «Казки« (1990, 1991), «Іван Мазепа» (1992), «Самійло Кішка» (1993), «Дерево пам'яті: книга історичних оповідань» (Т. 1, 2, 4 — 1990, 1992, 1995), «Українська хата, поезії 1909–1914» (1990), «Українські билини: Історико-літературне видання східнослов'янського епосу» (2003) та ін.

За мотивами романів Валерія Шевчука знято фільми «Повний місяць. Ноктюрн» (1986), «Голос трави» (1992), мелодраму «Місяцева зозулька» (1993) та ін. Його п'єси йдуть в театрах Києва і Львова.

Валерій Шевчук – почесний професор НаУКМА. Заслужений діяч польської культури. Лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премії фундації Антоновичів, міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша, літературних премій  імені: Євгена Маланюка, Олени Пчілки, Олександра Копиленка, Івана Огіє́нка та премії «Визнання» в галузі гуманітарних наук, культури та мистецтва. Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ст. (1999), медаллю Івана Мазепи (2016).

В Інституті філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка 29 листопада 2011 р. була започаткована українська літературна премія імені Валерія Шевчука (Премія Шевчука). Ця творча відзнака щороку вручається авторам за найкращу книгу прози, видану українською мовою за попередній календарний рік.

До 85-річчя від дня народження Валерія Шевчука (1939), українського письменника-шістдесятника, публіциста, сценариста, драматурга, історика, педагога, літературознавця, перекладача в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить художні твори, історичні й літературознавчі праці, переклади з давньоукраїнської мови та окремі видання творів поетів і прозаїків IХ–XX ст., упорядковані та редаговані письменником.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 3-й поверх.

Термін експонування: 01 серпня – 31 серпня 2024 р.

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності Тетяна Кириленко