Aбонемент

До 225-річчя від дня народження Оноре де Бальзака (1799-1850), французького письменника, драматурга

Майбутній письменник народився 20 травня 1799 року в місті Тур в сім’ї судового чиновника Бернара-Франсуа Бальзака та його дружини Анни-Шарлотти-Лори. Його життя – це історія трудівника, який невтомно прагне йти вперед, завойовувати собі славу й багатство.

Справжнє прізвище батька письменника – Бальсса (Balssa), він був селянського походження. Прізвище змінив у 1776 році на Бальзак, а вже син 1831 року додав частку де.

Раннє дитинство письменника минуло поза батьківською домівкою. У чотири роки його віддали до пансіону Леге, ще через чотири роки – на виховання у Вандомський коледж із суворими, майже монастирськими традиціями.

У 1816 році Оноре поступив до Паризької школи права, яку закінчив через три роки. Здобуваючи юридичну освіту, Бальзак одночасно служив у конторі нотаріуса. Тепер перед ним відкрилася кар’єра нотаріуса і адвоката. Але несподівано для батьків він заявляє про своє тверде рішення стати літератором.

Трагедія «Кромвель» (1820 р.) – перша літературна спроба Бальзака – була невдалою. Згодом він пише під псевдонімом низку романів, що не мали літературного значення, а також невдало намагається стати успішним видавцем. У результаті всіх цих підприємств Бальзак опинився в боргах, що спонукало його до завзятої літературної роботи. Він пише повісті, брошури з різних питань, співпрацює в журналах «Карикатура» і «Силует».

Популярність Бальзака починається появою 1829 року роману «Шуани, або Бретань 1799 року». З цього моменту Бальзак майже не сходить зі шляху, на який став. Один за одним з’являються його романи, в яких він всебічно змальовує французьке життя, виводить нескінченну низку найрізноманітніших типів.

Романи «Шагренева шкіра», «Євгенія Гранде», що з’явилися на початку 30-х років, в період великого творчого підйому принесли письменникові величезну славу, відкрили, перед ним двері не тільки літературних, але й світських салонів. Він видає по кілька романів на рік, серед них відомі «Сільський лікар», «У пошуках абсолюту», «Батько Горіо», «Втрачені ілюзії», «Сільський священик», «Господарство холостяка», «Селяни», «Кузен Понс», «Кузина Бетта».

У 1832 році письменник одержав листа з підписом «Іноземка», надісланого з Одеси до Парижа від польської графині та російської підданої Евеліни Ганської. Між романістом і шанувальницею його таланту зав’язались дружні стосунки, які невдовзі переросли в справжнє кохання. Роман у листах тривав протягом довгих 10 років. Вперше вони зустрілися у Швейцарії. Але побратися вони не могли, адже Евеліна була одружена. Коли Ганська овдовіла, вона пристала на пропозицію вийти заміж за Бальзака, але ще впродовж кількох років з різних причин не могло відбутися їхнє весілля. Лише 1850 року Оноре де Бальзак та Евеліна Ганська одружилися. Вінчання відбулося 2 березня в костьолі Святої Варвари міста Бердичів.

1833 рік був роком початку великого творчого подвигу письменника, його титанічної письменницької праці. Він відійшов від світського життя і повністю поринув у роботу. Бальзак повертається до думки, що виникла в нього ще під час роботи над «Шагреневою шкірою», об’єднати свої твори в один величезний цикл, щоб був би підпорядкований єдиному задуму. Письменник вважав, що «Людська комедія» повинна стати художньою історією Франції – такою, якою вона стала після Великої революції. Цій праці Бальзак присвятив усе подальше життя. Першим кроком на шляху до здійснення цього задуму було почате в 1833 році видання «Етюдів про звичаї XIX століття», які складались із сцен приватного провінційного і паризького життя – таким чином «Людська комедія» поступово набувала контурів.

Іронічні «Бешкетні оповідання» писалися під час перепочинку між великими та серйозними романами протягом цілих п’яти років і користувалися величезною популярністю у читачів.

За період 1829-1841 Бальзак опублікував понад 90 романів і новел, 30 казок, 5 п’єс для театру.

Перший том «Людської комедії» вийшов у 1842 році, окрім нього, – ще низка повістей, роман «Втрачені ілюзії» та інші твори. Ще за життя Оноре де Бальзак набув репутації одного з найвидатніших прозаїків 19 століття.

Але все частіше письменник скаржиться на біль у серці, сильні головні болі. Фізичні й творчі сили його згасали. Шлюб з Ганською, яку він ідеалізував силою своєї багатої уяви, здавався йому тоді єдиним порятунком. Після одруження він знову сповнився райдужних сподівань на майбутнє. Однак його мріям не судилося здійснитися.

Помер письменник 18 серпня 1850 року в Парижі.

Твори великого письменника перекладено багатьма мовами світу, а за їх мотивами створено низку кінофільмів і телефільмів, написано кілька опер. Іменем Бальзака названо вулиці міст різних країн світу, зокрема кількох міст України.

У квітні 1959 року в приміщенні Верхівнянського сільськогосподарського технікуму відкрито кімнату-музей Оноре де Бальзака, а у 1999 році тут засновано Житомирський літературно-меморіальний музей Оноре де Бальзака.

Щороку у день народження письменника – 20 травня – у с. Верхівні Житомирській області (у маєтку, який належав Евеліні Ганської) проводиться Міжнародне літературно-мистецьке свято «Весна Прометея».

З нагоди 225-річчя від дня народження Оноре де Бальзака в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого організовано книжкову виставку. В експозиції представлені твори письменника українською та іншими мовами світу.

Для пошуку інших документів радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 20 травня – 31 травня 2024 р.

Інформацію підготувала головний бібліотекар відділу

обслуговування користувачів Анна Сладкова