Aбонемент

Книжкова виставка

«До 385-річчя від дня народження Івана Мазепи (1639-1709), українського військового, політичного та державного діяча, дипломата, Гетьмана Війська Запорозького»

«Щоб ми зважили на свою цілість і в майбутньому житті,  

отож повинні запобігати тому, 

щоб вас ворожа омана та зваба  

не привели до розорення і викорінення.»

І. Мазепа

Серед славетних історичних постатей України Іван Мазепа – легенда, своєрідний символ української національної ідеї, подвижник боротьби українського народу за свою незалежність.

Період правління гетьмана Івана Мазепи (кінець XVII – початок XVIII ст.) характеризується економічним розвитком Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури. Головною метою гетьмана було об’єднання у рамках однієї держави всіх українських земель та створення держави західноєвропейського зразка. Засади державного будівництва Івана Мазепи і до сьогодні лишаються незмінно актуальними.

Іван Степанович Мазепа народився 20 березня 1639 року в селі Мазепинці на Київщині. Походив з відомого правобережного українського шляхетного роду Мазеп-Колединських. Закінчив Києво-Могилянський колегіум, Єзуїтську колегію у Варшаві, протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції, Голландії. Грав на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю, був талановитим поетом. Вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською мовами.

Тривалий час служив при дворі польського короля Яна ІІ Казимира. У 1663 році повернувся в Україну. Вступив на службу до гетьмана Петра Дорошенка (1669), виконував важливі дипломатичні місії. Згодом став довіреною особою гетьмана Івана Самойловича.

Після обрання гетьманом (1687) Іван Мазепа прагнув об’єднати українські землі в єдиній державі, відродити авторитет гетьманської влади. Припинилася громадянська війна («Руїна»), розпочалося економічне відродження країни, зміцнився міжнародний імідж України.

Він спрямовував чималі кошти на церковне та цивільне будівництво в Києві, Чернігові, Батурині, Переяславі, Глухові. Фінансував будівництво Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму. Власним коштом збудував 12 нових храмів, ще 20 відреставрував, дарував церквам дорогоцінні речі (зокрема – Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають нинішні українські президенти). Відстоював інтереси українського православ’я в суперечках із верхівкою Московського патріархату.

Для оборони південних рубежів Мазепа побудував Новобогородицьку та Ново-Сергіївську фортеці.

Прагнення Івана Мазепи розширити автономію Гетьманщини йшли врозріз із політикою російського царя Петра І. Під час Північної війни він уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, за якою Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади Москви за допомогу українців у війні проти московитів.

Після поразки в Полтавській битві (17 червня 1709-го) Іван Мазепа відступив у Бендери (Молдова), де й помер у ніч на 22 вересня 1709 року. Похований у румунському місті Галац, хоча нині точне місце його могили не відоме.

За розпорядженням царя Петра І Російська православна церква оголосила анафему Іванові Мазепі. У вересні 2018 року Вселенський патріархат повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, бо вона була накладена суто з політичних мотивів. 11 червня 2023 року відправили першу панахиду на спомин душі гетьмана Івана Мазепи у церкві Всіх Святих на території Києво-Печерської лаври.

Якщо надати об’єктивну оцінку діяльності гетьмана Івана Мазепи, перед нами постає український патріот, політик, воїн, полководець, волелюбна та сильна людина, взірець гордості та національної гідності, символ свободи і незалежності України.

До 385-річчя від дня народження Івана Мазепи Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого запрошує відвідати книжкову виставку.

Запропоновані до уваги наукові, науково-популярні, публіцистичні, науково-публіцистичні, довідкові видання та художні твори розповідають про життя та діяльність великого гетьмана, висвітлюють його роль в українській історії, у розвитку освіти і культури.

Виставка експонується за адресою:

вул. Грушевського Михайла,1; 2-й поверх

Термін експонування: 20 березня – 31 березня 2024 р.

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу обслуговування користувачів

Ірина Рачковська