Aбонемент

Лекція «Жіночий образ в образотворчому мистецтві: три Жінки – три Епохи».

15 лютого у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася лекція «Жіночий образ в образотворчому мистецтві: три Жінки – три Епохи».

 Мистецьку подорож у пошуках прекрасного ідеалу жінки епохи Відродження, Рококо та Імпресіанізму запропонувала мистецтвознавиця Наталія Василишина.

Образ жінки завжди надихав митців. Протягом віків жіночий ідеал змінювався, утверджувалися нові живописні ідеї та форми. І кожний прекрасний образ був тим ідеалом, якого потребувала та чи інша епоха.

Мандрівка епохами розпочалася з часів Стародавнього світу, коли первісні художники втілювали у своїх малюнках материнську сутність жінки – продовжувачки роду. Складна і бурхлива епоха середньовіччя трактувала образ жінки неоднозначно: свята чи відьма?

В епоху Відродження, завдяки чудовим ідеям гуманізму, людина зі звичайного грішника перетворилася на вінець природи. І це сприйняття було ключовим. Художники зображували в своїх картинах не просто жінку, а мадонну, часто з немовлям. Отримавши ширше коло тем для зображення, митці почали також писати картини на полотнах. Перед слухачами постали Флоренція, щедрі покровителі з роду Медічі, Сандро Боттічеллі, картини «Поклоніння волхвів», «Весна», «Народження Венери».

 Стиль Рококо з’явився у Франції в ХУІІІ ст. Криза абсолютизма відобразилася в гедоністичних настроях, притаманних аристократії, а також в бажанні сховатися від суворої дійсності в уявний та ідеалістичний світ театральної гри. Цей стиль був породженням виключно світської культури французької аристократії та королівського двору. У Франції засновниками рококо стають француз Ватто і італійка з Венеції Розальба Кар'єра. Продовжили ряд художників імена Франсуа Буше («Портрет маркизи де Помпадур», Френсіса Геймана («Сім’я Джонатага Тьєра»), Жана-Оноре Фрагонара («Поцілунок крадькома», «Гойдалки») та ін.

 Ще одна течія в мистецтві, яка зародилася у Франції у третій чверті ХІХ – початку ХХ ст. – Імпресіонізм. Цікаво, що у XIX ст. з'явилися нові види пензлів, у продажу з'явилися також значно дешевші синтетичні барви — стали більше застосовувати блакитного кольору, який до тієї пори був дуже дорогим. Почали вживати пленерні мольберти та переносні коробки для фарб і пензлів — це полегшило вихід на природу. Художники-імпресіоністи опиралися на фіксацію вражень, спостережень та співпереживань. У лекції йшлося про таких відомих представників цього стилю як Клод Моне («Враження. Схід сонця»), Едуард Мане («Сніданок на траві», «Олімпія»), Берта Морізо («Дівчинка з кошиком»).

Зануренню в прекрасний світ живопису та знайомству з кращими ідеалами жінки презентованих епох допоміг тематичний відеоряд. І попри те, що часовий формат лекції не дозволяв глибоко вивчити всі художні особливості епох, п. Наталії Василишиній вдалося подарувати присутнім незабутню зустріч з прекрасним і надихнути на подальші самостійні мандрівки у дивовижну мистецьку царину.

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності Олена Погонець