Зустріч з краєзнавцем, письменником Геннадієм Ніколаєнком
24 січня 2023 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулась зустріч з Геннадієм Ніколаєнком «Межигір’я – український Єрусалим».
Геннадій Ніколаєнко – письменник, краєзнавець,дослідник історії Межигір’я. За документами відновив історичний вигляд цієї території, упорядкував легендарну Дзвонкову криницю. Проводить мистецькі фестивалі, захоплюючі екскурсії.
Під час зустрічі мова йшла про унікальну місцину на теренах Київщини – Межигір’я, територія якого умовно ділиться на верхнє і нижнє. Нижнє свого часу було територією Києво-Межигірського Спасо-Преображенського монастиря. Монастир, за легендами, було засновано у X столітті грецькими ченцями з Візантії. Саме з Межигір’я на Русь ширилось християнство.
Під час монголо-татарської навали обитель була зруйнована. На початку XVI ст. розпочалось її відродження. Були споруджені храми Святого Спаса, св. Миколая та св. Апостолів Петра і Павла, закладена печерна церква на Пекарницькій горі. З поширенням унійства Києво-Межигірський Спасо-Преображенський монастир був одним із осередків антиунійної боротьби.
Доповідач звернув увагу присутніх на провідну роль духовної святині у суспільно-політичному житті держави часів Гетьманщини. Монастир мав статус головного військового козацького монастиря Запорізької Січі. Його ченці поширювали серед козаків релігійну мораль і духовну культуру. Обитель утримувала шпиталь, приймала запорожців на прощу, збирала милостиню на монастир, виконувала доручення січової старшини. Монастир став пантеоном відомих діячів Гетьманщини. На його пагорбах поховані козаки Семен Палій, Самійло Самусь, Євстафій Гоголь.
Після знищення Запорізької Січі монастир було закрито, а його маєтки відібрані у царську казну. У 1798–1884 роках на території монастиря працювала Києво-Межигірська фаянсова фабрика.
1885 року діяльність Києво-Межигірського Спасо-Преображенського монастиря було відновлено. Згодом, у 1894 році його було підпорядковано Києво-Покровському монастиреві та перетворено на жіночий. При жіночому монастирі діяли лікарня, церковно-парафіяльна та сільськогосподарська школи. Обитель проіснувала до 1919 року.
У середині 30-років минулого століття монастир було стерто з лиця землі. Проте зображення святині залишилось на фотографіях та художніх полотнах, зокрема Тараса Шевченка.
Києво-Межигірський Спасо-Преображенський монастир – особлива київська обитель, яка конкурувала за славою і духовним значенням з Києво-Печерською лаврою, Софійським, Михайлівським Золотоверхим, Пустинно-Микільським та Братським монастирями.
Яскравим доповненням до захоплюючої розповіді став відеоряд архівних фотографій із зображеннями Києво-Межигірського Спасо-Преображенського монастиря.
У заході взяли участь студенти Університету третього віку, користувачі та працівники НБУ ім. Ярослава Мудрого. Присутні висловили щиру подяку досліднику та побажали міцного здоров`я, нових історичних досліджень, творчих успіхів і нових захоплюючих подорожей у світ культурної спадщини.
Бібліотека
24 січня 2023 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулась зустріч з Геннадієм Ніколаєнком «Межигір’я – український Єрусалим».
