Aбонемент

«Розстріляне Відродження»

(До 85-х роковин із часу масових убивств української інтелігенції

у карельському урочищі Сандармох)

Пам’ятати трагічні події в історії України – це національний і духовний обов’язок кожного українця. Це та пам’ять, на якій будується наше майбутнє…

Вісімдесят п’ять років тому, в карельському урочищі Сандармох, відбулася одна з найбільших каральних операцій НКВС. Ця кривава подія стала одним із сумних символів Великого терору, організованого та здійсненого більшовицьким режимом.

У період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року рішенням «трійки» УНКВС Ленінградської області в цьому урочищі, поблизу м. Медвеж'єгорська було розстріляно 1111 в'язнів соловецького етапу. Серед них понад 287 українців і близько пов'язаних з Україною осіб. Це видатні представники українських політичних, військових, інженерних, наукових та мистецьких кіл – кого називають «Розстріляним Відродженням»: Василь Атаманюк, Михайло Полоз, Матвій Яворський, Володимир Чехівський, Сергій Грушевський, Мирослав Ірчан, Михайло Качанюк, Василь Атаманюк-Яблуненко, Михайло Баран, Василь Баб’як, Марко Вороний, Микола Зеров, Климентій Коник, Остап Крушельницький, Микола Куліш, Лесь Курбас, Михайло Лозинський, Микола Павлушков, Володимир Підгаєцький, Валер'ян Підмогильний, Григорій Епік, Володимир Штангей, Михайло Яловий, Олександр Бадан-Яворенко, Юрко Мазуренко, Юрій Озерський, Борис Пилипенко, Валер'ян Поліщук, Юрій Самборський, Павло Филипович, Володимир Хуторянський, Іван Сіяк, Михайло Козоріс, Семен Середа та багато інших.

Органи НКВС, а згодом МГБ, КДБ СРСР та ФСБ РФ приховували місця масових убивств від родичів загиблих і громадськості. Урочище Сандармох стало відоме після тривалих пошуків лише влітку 1997 року. Усього на території урочища (площа близько 10 гектарів) виявлено 236 розстрільних ям. За архівними документами та підрахунками дослідників, тут було страчено й поховано понад 9,5 тис. осіб 58-ми національностей, – переважно спецпоселенці й в'язні з Біломорсько-Балтійського каналу та Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР.

 У наші дні Сандармох є одиним із найбільших некрополів жертвам сталінських репресій. 22 серпня 1998 року біля входу на кладовище було відкрито пам’ятник – гранітний камінь зі скульптурним барельєфом із написом «Люди, не вбивайте одне одного».

У жовтні 2004 в урочищі Сандармох Товариством української культури «Калина» на пожертви громадян України, США, Канади було встановлено козацький хрест із написом «Убієнним синам України» (скульптори М. Малишко та Н. Білик), біля якого, за участю української делегації щороку проходять заходи із вшанування пам'яті загиблих.

Оновлений «Український список Сандармоху» (його назва – «Соловецькі в'язні-українці й особи, чиї долі пов'язані з Україною, розстріляні в урочищі Сандармох 27.10. – 4.11.1937 року») підготував дослідник С. Шевченко та опублікував в книжці «Імперія терору» (2021). Під час редагування списку було виправлено неточності, виявлено та заповнено чимало білих плям попередніх переліків, додано й перетлумачено факти біографії страчених. Прізвища й біографічні відомості автором було взято з науково-документальних джерел, зокрема з видання «Остання адреса…», що побачило світ за ініціативи та під егідою Служби безпеки України й Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.

Сандармох – це пам’ять про страшний злочин проти людства. А злочини проти людяності не мають терміну давності. Пам’ятаємо…

До 85-х роковин із часу масових убивств української інтелігенції у карельському урочищі Сандармох у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. До уваги користувачів пропонується добірка різноманітної літератури  даної тематики.

На виставці представлено документи з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 3-й поверх.

Термін експонування: 28 листопада – 12 грудня 2022 р.

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності Кириленко Т. І.