Субота, 20 квітня 2024

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

Презентація видання

української журналістки Мирослави Макаревич

«Позитивні сценарії розвитку України. Роздуми сучасників»

  

«Мені здається, це дуже вірно –

 думати про майбутнє. Навіть коли

 тебе намагаються його позбавити».

Сергій Жадан

 

30 листопада 2022 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася презентація видання української журналістки Мирослави Макаревич «Позитивні сценарії розвитку України. Роздуми сучасників».

Мирослава Макаревич – журналістка, письменниця. Має понад тридцять років журналістського та редакторського досвіду. Працювала у видавничих домах HFS («ELLE Ukraine») головним редактором Edipresse Ukraine  («VIVA! Биография» та «Luxury life») і головним редактором Sanoma Media Ukraine («Sensa. Ukraine»). Співпрацювала з соціально-політичними медіа, зокрема «Дзеркало тижня», «Новое время»; сім років – з українською службою БіБіСі. Авторка семи оригінальних книжок-казок для дітей і публіцистичної книги про видатних сучасних українок зі сфер науки та культури «Україна має жіноче обличчя».

«Позитивні сценарії розвитку України. Роздуми сучасників» (Київ, САМІТ-КНИГА, 2022) – це понад двадцять есеїв вчених і митців, дипломатів і громадських діячів України, країни, яка у 2022 перебуває в епіцентрі боротьби добра і зла, захищає моральні цінності всього цивілізованого світу. На запрошення авторки М. Макаревич лідери  думок кристалізують українську ідею, українську мрію та візуалізують у винятково позитивному контексті сценарії країни через 10, 30 і 50 років.

        Цитати з видання:

«… регіональні відмінності, які були нашим історичним фатумом, стануть нашим багатством. Бо коли формулою національної єдності стає «єдність у багатоманітті», то багатоманіття з загрози перетворюється на джерело позитивних імпульсів розвитку… «клаптиковість» перетвориться на «мозаїчність», – Мирослав Маринович, правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи, віце-ректор Українського католицького Університету.

«Наша непохитна шкала цінностей: діти, після дітей наша земля-годувальниця, хліб, бо ми – землероби…Через 50 років, вірю, настане час, коли весь світ буде стежити за Україною, не з переляком, як сьогодні, а з повагою, дивуванням та святобожністю!», –ігумен Макарій, економ Свято-Феодосіївського ставропігійного чоловічого монастиря УПЦ (ПЦУ) Києва.

          І ще двадцять п’ять потужних думок інших респондентів актуального видання окреслять перед читачем картини майбутнього непереможної країни України.

Презентація книги та її обговорення відбулися у форматі круглого столу, де взяли участь авторка Мирослава Макаревич та Тетяна Шептицька, заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», к. ф. н., поетка, громадська діячка; Наталія Полтавець, художниця, старший викладач Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, заслужена артистка естрадного мистецтва України; Ліна Агаркова, продюсерка, менеджерка; Жанна Роговець, головний бібліотекар відділу довідково-інформаційного обслуговування НБУ ім. Ярослава Мудрого; Тетяна Скирда, організаторка, координаторка, модераторка заходу, головний бібліотекар відділу обслуговування користувачів НБУ ім. Ярослава Мудрого.

На заході М. Макаревич розповіла, що задум написання книги виник майже за два місяці до початку активної фази війни, як протидія потужному інформаційному тиску. Інтерв’ю відбувалися на особистих зустрічах, по телефону, через листування. З почуттям великої вдячності до авторів есеїв та видавців пані Мирослава розповіла про створення книги в умовах сьогодення.

Учасниці «круглого столу» поділилися власними роздумами про майбутнє України загалом та в масштабах середовища, де працюють і реалізовують свою діяльність. Із зацікавленістю вислухали одна одну, дискутували, надали високу оцінку обговорюваному виданню. Т. Шептицька поділилася своїм досвідом науковця у розробці тем, пов’язаних з українською ідеєю, перспективою розвитку нашого суспільства. Зазначила, що дуже важливо мати позитивний образ майбутнього, яке ґрунтується як на культурному та історичному просторі, так і на засадах демократичних інституцій. За оцінкою Ж. Роговець книга наповнена цікавими думками та інформацією, що спонукає до роздумів про подальшу діяльність бібліотек, як закладів, що гуртують громадян. Тож завдання бібліотек ­– інтеґрування їх у загальне суспільне життя. Розділила твердження соціологині Вікторії Бриндзи, про «життєзарадність» українців, які вміють «виживати і боротися навіть тоді, коли все навколо розвалюється…». Для Н. Полтавець прочитання книги створило піднесений настрій: «це – книга, яка лікує». Зазначила, що рятуючи себе, українці рятують сотні тисяч людей. Навела приклади виживання і витримки наших співвітчизників, хто пройшов катівні, концтабори, переслідування. Торкнулася питань освіти, навчання молоді. Л. Агаркова, серед інших перешкод в успішному розвитку країни визначила корупцію, яка нівелює просування вперед. Відзначила бачення української ідеї художниці Олени Онуфрів: «відчуття власної гордості українців та міжнародної поваги до України як країни демократичної що успішно розвивається в усіх напрямах… Україна шанує пам'ять про своє багатостолітнє минуле і впевнено дивиться у майбутнє». Т. Скирда, підсумовуючи прочитане і висловлене, щиро подякувала всім за активну участь, за подароване Бібліотеці пані Мирославою видання. Як колега підтримала і доповнила думки пані Жанни про креативний розвиток Бібліотеки, значущість інформаційної та культурно-просвітницької діяльності. Даруючи видання всім учасницям, Мирослава Макаревич висловила впевненість у необхідності продовження написання, озвучення, побудови позитивних сценаріїв в житті України, в житті кожної родини, кожного українця.

Немає сумніву, що віра українців у Бога, в героїчні Збройні Сили України, в  підтримку народів цивілізованого світу є запорукою  перемоги нашого народу. Безумовно, нас чекає відбудова, відновлення, відродження не тільки матеріальної складової, а й – в суспільстві, де пануватимуть свідомість, гідність, єднання, прагнення до порозуміння, повага один до одного, повага влади до громадянина, і навпаки, де головними критеріями залишаться свобода і незалежність.

 

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу обслуговування користувачів Тетяна Скирда,

фото бібліотекаря  Олесі Наталич