25 листопада 2021 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся вечір пам’яті Алли Горської.
Алла Олександрівна Горська (18.09.1929-28.11.1970) – видатна українська художниця. Своє натхнення черпала із глибин української самобутності. Увійшла в історію не тільки завдяки своїм неперевершеним картинам, а ще й як відома діячка суспільно-політичного руху. Дружина художника Віктора Зарецького.
Після навчання у Київській художній школі ім. Т. Шевченка продовжила оволодіння фахом на живописному факультеті Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Працювала у галузі станкового й монументального живопису, була прийнята до Спілки художників, деякий час викладала малюнок в Республіканській художній школі.
Алла Горська – одна із засновниць та найяскравіших постатей покоління руху шістдесятництва. Вона брала активну участь в українському правозахисному русі, матеріально й морально підтримувала родини політв'язнів, листувалася з ними, їздила на судові процеси своїх однодумців, допомагала тим, хто повертався з таборів. Зазнала погроз, переслідувань, залякувань. Була жорстоко вбита кадебістами. Її похорон перетворився на мітинг проти комуністичної влади. Біля могили художниці з промовою виступили Євген Сверстюк, Василь Стус, Іван Гель, Олесь Сергієнко. Невдовзі всі вони були заарештовані.
Автор книги «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління», науковець, д.ф.н. Людмила Тарнашинська зазначає: «Наперекір усім випробуванням, які випали на їхню долю, – утискам, переслідуванням, ув’язненням, цензурі – саме вони вплинули на хід історії – і цього сьогодні не можна спростувати. Творчість шістдесятників пробуджувала суспільні настрої спротиву, спонукала мислити вільно й незалежно від загально прийнятих норм і приписів».
Учасники вечора пам’яті всебічно висвітлили яскраве та, на жаль, коротке життя талановитої, мужньої, не зламної доньки українського народу.
З біографією А. Горської слухачів ознайомила завідувачка Музею шістдесятництва Олена Лодзинська. Її виступ був доповнений відеорядом, підготовленим на основі фондів Музею з унікальним архівом, наданим родиною художниці. Про громадську діяльність, про те як на початку 60-их років разом із В. Симоненком та Л. Танюком А. Горська відкрила в Биківні місця поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних співробітниками органів НКВС, про що було заявлено в Київську міськраду – розповіла заступник директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника, к.ф.н. Тетяна Шептицька.
Активною, енергійною, красивою побачив Аллу навесні 1949 року Борис Довгань, тодішній студент художнього інституту. «Пасіонарія», – подумав він, вражений яскравою особистістю. Чи міг припустити майбутній, а згодом відомий скульптор, заслужений діяч мистецтв України, що стане автором меморіальної дошки на будинку по вул. Терещенківській, 35, де мешкала Алла. Цими спогадами поділилася дружина митця Маргарита Довгань, журналістка-шістдесятниця, письменниця, громадська діячка.
Також цікавими стали виступи учнів Алли Олександрівни – нині відомих митців. Володимир Прядка, народний художник України, професор Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, академік Національної академії мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, та Борис Бистров, скульптор станкової скульптури і малої пластики, лауреат Всеукраїнських та міжнародних художніх виставок і симпозіумів, згадували про навчання у Алли Горської. Вони розповіли, що вона ставилася до них: «як мати до дітей, ніколи не сварила, підживлювала якимось творчим струмом, який був дуже потрібний не впевненим малярам». Вона чітко, ясно, грамотно висвітлювала навчальний матеріал, але разом з тим не відчувалося великої різниці між нею і учнями, вони були майже рівні. Вражали її риси – безпосередність, щирість, доброзичливість і, звісно, жіноча краса. За висловом В. Прядки «Алла мала колосальний вплив на учнів і так запалювала їх вогнем», що Володимир Михайлович, навчаючись за фахом на скульптора, обрав напрям творчості – монументальне мистецтво.
Донька народного художника України Віктора Полтавця, художниця, старший викладач КДАДПМД ім. Михайла Бойчука, заслужена артистка естрадного мистецтва України Наталія Полтавець виконала пісню «Впали дві зірниці» (муз. І. Шамо, сл. В. Курінського), яку присвятила пам’яті Алли Горської.
Провідний науковий співробітник НІМЗ «Биківнянські могили» Тамара Бойко висловила захоплення постаттю Алли Горської та зазначила, що вона була душею українського шістдесятництва.
Чудовим подарунком стала участь у заході онуки Алли Горської та Віктора Зарецького – Олени Зарецької. Молода і чарівна художниця щиро подякувала всім за виступи і цінні спогади про Аллу, яку вона не знала за життя.
Захід доповнила добірка книг з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого про А. Горську, серед яких біобібліографічний посібник «Плеяда нескорених…» (Київ, 2011) з серії біобібліографічних покажчиків Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого «Шістдесятництво: профілі на тлі поколінь».
Партнери заходу – Музей шістдесятництва, Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, Національний історико-мемориіальний заповідник «Биківнянські могили.
Вірно кажуть, людина живе доти, поки живе пам’ять про неї. Ми не повинні забувати про такі великі постаті як Алла Горська, жертовний шлях якої віддзеркалює життя чи не кожного борця за Україну.
Інформацію підготувала головний бібліотекар
відділу обслуговування користувачів Тетяна Скирда,
фото провідних бібліотекарів відділу обслуговування
Бібліотека
