Aбонемент

Книжкова виставка

До 100-річчя від дня народження Д. О. Луценка (1921 – 1989),

українського поета-пісняра 

Українське слово...

 Беру тебе, як скарб в пісенній вроді 

З джерел, що не міліють у народі.

Д. Луценко

Дмитро Омелянович Луценко – видатний поет, автор популярних, улюблених народом пісень, ніжний і трепетний лірик.

Народився 15 жовтня 1921 року в с. Березова Рудка Пирятинського району Полтавської області.

З раннього дитинства довкола нього лунала рідна пісня. Батько Дмитра Омеляновича мав чудовий голос. При добрій нагоді у привітній оселі Луценків збиралися рідні, друзі, сусіди – й пісня була головною на таких гостинах. 

Голодомор 1932-33 рр., смерть батька, бідність змусили чотирнадцятилітнього Дмитра працювати в шахтах Донбасу і навчатися у гірничо-промисловому технікумі.

Писати поезії почав іще в школі. Перші – «Пісня» і «Мама» – були надруковані 1938 р. в газеті «Комсомолець України» з легкої руки Андрія Малишка, який тоді там працював.

У 1938 р. Дмитро Луценко вступив до Київського гідромеліоративного інституту.  За два роки мобілізований до армії. Під час війни був тяжко поранений і контужений,  дістав інвалідність. Після шпиталю повернувся до навчання в інституті. У повоєнні роки працював у газетах «Сільські вісті», «Молодь України», в українській редакції  Всесоюзного радіо.

 Перший композитор, якому припали до душі солдатські вірші Д. Луценка був Левко Ревуцький. Він поклав на музику «Пісню кіннотників» та «Пісню про Україну» (1941 р.). Своєю музикою ніби благословив поета на славний шлях співдружності двох сестер – поезії і музики.

Перша збірка віршів Д. Луценка «Дарую людям пісню» вийшла друком 1962 р. Книгу щиро вітав Володимир Сосюра. Цього ж року поета прийняли до Спілки письменників.

У його творчому доробку понад десять поетичних збірок. Твори перекладені багатьма мовами світу.

Найвідоміші пісні Дмитра Луценка – «Києве мій», «Мамина вишня», «Осіннє золото», «Хата моя, біла хата», «Неспокій», «Ой ти річенько», «Пісня про щастя», «Зачарована Десна», «Дорога спадщина», «Фронтовики», «Сивина», «Не шуми калинонько» тощо.

 Пісняр володів колоритним українським словом, писав щиро й доброзичливо. Це й приваблювало таких популярних композиторів: І. Шамо, Л. Ревуцького, О. Білаша, В. Верменича, П. Майбороду, А. Пашкевича, О. Зуєва, В. Івасюка, І. Поклада, С. Сабадаша, О. Чухрая, О. Осадчого, О. Екімяна. У плідній співпраці народилося понад 300 пісень. Пісні на слова Дмитра Луценка виконували Дмитро Гнатюк і Діана Петриненко, Анатолій Мокренко і Ніна Матвієнко, хорова капела «Думка» і народний хор  ім. Г. Верьовки. Виконують їх і сучасні виконавці.

1974 року  Дмитро Луценко отримав звання «Заслужений діяч мистецтв України». А 1976 року він та Ігор Шамо стали лавреатами Шевченківської премії за цілий ряд пісень, в тому числі і за «Києве мій». Грошову винагороду митці  передали до дитячих будинків Києва.

Ім’я славетного поета-пісняра широко відоме і шановане не лише в Україні, а й поза її межами. 2001 р. була заснована премія імені Дмитра Луценка, яку вручають найкращим співакам, композиторам, поетам, і яка давно вже стала міжнародною. Ім’ям Дмитра Луценка названа одна з київських вулиць.  На Полтавщині щороку відбувається мистецьке свято «Осіннє золото», яке відбувається в його рідному селі Березова Рудка. Про Березову Рудку – мальовничий куточок України – Дмитро Омелянович написав багато чудових поезій. Вони подібні до сердечної розмови сина зі своїм рідним селом, яке стало його дзвонковою криницею.

В Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку до 100-річчя від дня народження Д. О. Луценка (1921 – 1989), українського поета-пісняра. Експозиція дає змогу ознайомитись з найкращими творами поета та дослідити його життєвий та творчий шлях.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Грушевського Михайла, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 13 – 27 жовтня 2021 р.

Інформацію підготувала провідний бібліотекар відділу

соціокультурної діяльності

Гриценко Ю. А.