Середа, 8 грудня 2021

Новини і події

Графік роботи

Понеділок - п'ятниця
з 10:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

Поетичний вечір «Ну що б, здавалося, слова…»,

присвячений творчості Ліни Костенко (до Всесвітнього дня поезії)

 

18 березня 2021 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся поетичний вечір «Ну що б, здавалося, слова…», присвячений творчості Ліни Костенко (до Всесвітнього дня поезії).

Смілива, безкомпромісна, принципова, вимоглива, правдива, геніальна Ліна Костенко є безумовним класиком української літератури. Її твори визначають етику і мораль суспільства, стають піснями та символами, вислови – афоризмами. Її слово має потужну силу. «А слово це – невід’ємна частина історії України, її культури, її персоналітету… По ньому звіряли людську гідність… І навіть коли воно мовчало – то було промовисте мовчання» (І.М. Дзюба).

Костенко Ліна Василівна (19 березня 1930 р.н.) – всесвітньо відома українська поетеса, письменниця, кіносценаристка, шістдесятниця, культурологіня, громадська діячка. Лауреатка Державної премії Української РСР імені Т.Г. Шевченка 1987 р. за історичний роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку поезій «Неповторність», Міжнародної премії Фонду Омеляна і Тетяни Антоновичів, Премії імені Олени Теліги, Премії імені Франческо Петрарки. Є почесною професоркою Національного університету «Києво-Могилянська академія», почесною докторкою Львівського та Чернівецького національних університетів. Її ім’ям названа мала планета Сонячної системи, а твори перекладено багатьма мовами світу.

Перші вірші Л. Костенко (1946 р.) та поетичні збірки шістдесятих років засвідчили появу в українській літературі талановитої та незалежної творчої індивідуальності світового масштабу. Але внаслідок звинувачень в «аполітичності» та «формалістичних викрутасах зі словом» довгі шістнадцять років (1961-1977) тривала жорстка заборона друку її творів. Поетеса зазнає переслідувань з боку КДБ.

Лише наприкінці 1977 р. розпочинається друк збірок поезій Л. Костенко, а за часів Незалежності України виходять великими тиражами історична поема «Берестечко», роман «Записки українського самашедшого», збірки «Гіацинтове поле», «Річка Геракліта», «Мадонна перехресть», «Триста поезій. Вибране». Видаються монографії про Л. Костенко «Є поети для епох» І. Дзюби та «Ліна Костенко: я все, що я люблю…» О. Шугая, а також – посібники-хрестоматії про її творчість.

На заході поділилися спогадами про спілкування з Ліною Василівною поет, прозаїк, перекладач, письменник-документаліст, лауреат літературних премій Олександр Шугай та журналістка, шістдесятниця, поетеса, письменниця, громадська діячка Маргарита Довгань. Висловили свої роздуми щодо геніальних творів класика сучасної літератури науковець, заступник генерального директора НЗ «Биківнянські могили», к.ф.н., поетеса Тетяна Шептицька та журналіст, редактор газети «Мистець» Київської державної академії декоративно прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Віктор Задворнов. Усі виступаючі читали свої улюблені вірші нашої сучасниці.

Відвідувачі поетичного вечора переглянули змістовний відеоряд про життєвий і творчій шлях поетеси, підготовлений співробітниками Музею шістдесятництва – директоркою Оленою Лодзинською, старшим науковим співробітником Олександром Бєляєвим та прослухали відеозаписи творів Л. Костенко у виконанні народного артиста України Богдана Ступки та заслуженого артиста України Петра Бойка.

Музичною окрасою заходу стали ліричні пісні на вірші пані Ліни у виконанні заслуженої артистки України, композиторки, громадської діячки Тетяни Мирошніченко та барда Нелі Франчук, яка співала дуетом зі своєю донечкою.

Поетичний вечір доповнила книжкова виставка з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого, що містила сучасні видання творів Ліни Костенко та біобібліографічні покажчики, складені науковцями Бібліотеки.

Атмосфера щирості та натхнення нікого не залишила байдужим.

Захід відвідали: Лідія Вакуленко, керівник творчих проектів видавництва «Дніпро»; Тамара Бойко, ст. науковий співробітник НЗ «Биківнянські могили»; Ольга Андріяшик, філософ, громадська діячка; Олена Панцюк, журналістка; представники Товариства «Меморіал»; аспіранти Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ; співробітники Музею шістдесятництва; користувачі Бібліотеки.

 

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу обслуговування користувачів Тетяна Скирда,

фото провідних бібліотекарів відділу обслуговування

 користувачів Олени Шадури та Тетяни Копилової