Aбонемент

До 150-річчя від дня народження Лесі Українки (1871-1913), поетеси, драматургині та громадсько-політичної діячки

Ні! Я жива!

Я вічно буду жити!

Я в серці маю те,

що не вмирає.......

Леся Українка

Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач), яку називають геніальною дочкою українського народу, красою і гордістю нації, духовним вождем української інтелегенції, народилася 25 лютого 1871 р. в місті Новограді-Волинському.

Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач – відома письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Батько – юрист і громадський діяч.

У 10 років на святі Водохреща Леся застудилася і тяжко захворіла. Влітку 1883 року у неї діагностували туберкульоз кісток. Відтоді хвороба не покидала її.

Через негаразди із здоров'ям здобула домашню освіту під керівництвом приватних учителів та матері. Самостійно вивчила 11 мов, в тому числі грецьку і латину. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра.

Коли дівчинці було 9 років, вона написала вірш «Надія» – перший відомий нам твір письменниці. Уперше ім’я Лесі Українки з’явилось у 1884 р. у львівському журналі «Зоря», де було надруковано вірші «Конвалія» і «Сафо».

З кінця 80-х років XIX ст. поетеса живе в Києві. Вона  стає душею літературного об’єднання творчої молоді «Плеяда». Із «Плеядою» пов’язаний початок роботи Лесі Українки-прозаїка. Вона пише оповідання «Така її доля», «Святий вечір.

Та це був час не лише невгамовної праці, крилатих злетів, надій і сподівань. Це одночасно й роки важких страждань молодої дівчини, у якої «була весна, та тільки за вікном». Пекуче боліла нога, вражена туберкульозом. Лікарі радили теплий клімат. І почалися мандрівки в теплі краї, у «добровільне вигнання». Перша поїздка 15-річної Лесі до Чорного моря викликала багато вражень, які вилились в ліричному циклі «Подорож до моря.  Далі був Крим і його поетичний резонанс «Кримські спогади» та «Кримські відгуки». Пізніше – Італія, Єгипет.

У другій половині 90-х років ХІХ ст. Леся Українка звертається до драматургії. Перша її драма – «Блакитна троянда» (1896 р.) з життя української інтелігенції. Далі вона, широко використовуючи теми і образи світової літератури, розвинула новий жанр – драматичну поему. До найвизначніших творів Лесі Українки належать драми «Камінний господар» (1912 р.) і «Лісова пісня» (1911 р.). «Лісова пісня» вершина творчості великої поетеси. Головна героїня драми-феєрії Мавка – не тільки поетичний образ казкової істоти, а й філософське узагальнення всього прекрасного, вічно живого.

Тим часом слава поетеси ширилась Україною. У статті «Леся Українка» І. Франко ставить її творчість поряд з Кобзаревою: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хорої дівчини».

Особливе місце у творчій біографії поетеси займає фольклор. Вже на  початку 90-х рр. Леся Українка друкує в «Житті і слові» підбірку «Купала на Волині», стає ініціатором видання українського героїчного епосу, у 1908 р. записує на фонографі думи у виконанні кобзаря з Харківщини Г. Гончаренка.

Боротьба і праця. Такий був сенс усього життя Лесі Українки, життя, гідного подиву і захополення. Вона померла в грузинському м. Сурамі 1 серпня 1913 року у віці 42 років, похована в Києві на Байковому кладовищі.

До 150-річчя від дня Лесі Українки (1871-1913), поетеси, драматургині та громадсько-політичної діячки в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить поетичні збірки, романи, філософські праці, а також літературу з історії життя і діяльності письменниці.

На виставці представлено документи із фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Грушевського Михайла, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 22 лютого-14 березня 2021 р.

Інформацію підготувала:

провідний бібліотекар відділу       

обслуговування користувачів:

Загорна О.О.