Aбонемент

120-річчя від дня народження В. П. Підмогильного (1901 – 1937), українського письменника, перекладача

Валер’ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 р. у с. Писарівка поблизу Катеринослава (нині Дніпропетровськ) у простій селянській родині.

1919 року написав оповідання «Добрий Бог», «Гайдамака», «Пророк», «На селі» та опублікував оповідання «Ваня» і «Старець» у катеринославському збірнику «Січ».

Літературна діяльність В. Підмогильного переривалась вчителюванням (у 1920–1921 роках він вчителював у Павлограді на Катеринославщині), працею у видавництвах.

Чималий вплив на Підмогильного мала особистість Дмитра Яворницького. Своїм духовним наставником у відчутті слова письменник вважав Михайла Коцюбинського.

У 1921 році Валер’ян Підмогильний переїхав до Києва, де працював бібліографом Книжкової палати. Тоді ж створив цикл «Повстанці». У 1921–1923 роки, коли в Києві лютував голод, залишив місто й викладав українську мову та політосвіту у Ворзельській трудовій школі.

Валер’ян Підмогильний брав активну участь у створенні літературних угрупувань («Ланка», «МАРС» та ін.), займався перекладацькою діяльністю, працював у літературознавстві та мовознавстві. 1926 р. побачили світ повість «Третя революція», збірка оповідань «Проблема хліба», переклад роману «Таїс» А. Франса, словник «Фразеологія ділової мови» (підготовлений разом з Є. Плужником), літературно-критичні праці «Іван Нечуй-Левицький» та «Без стерна».

У 1928 р. у Харкові виходить друком роман «Місто». На початку 30-х pp. Валер’ян Петрович став визнаним авторитетом перекладацької школи в Україні, консультантом з іноземної літератури при видавництві «Рух». Протягом 1930 – 1934 рр. В. Підмогильний організував та редагував видання творів А. Франса (у 25 т.) та О. Бальзака (у 15 т.), перекладав романи Гі де Мопассана, твори Д. Дідро та ін.

На початку 30-х років процес українізації, розпочатий у 20-ті роки, згортається, починаються репресії проти української інтелігенції. У 1930 році Підмогильного звільнили з редакції журналу «Життя й Революція», журнали і видавництва відмовлялися друкувати твори автора.

1933 року письменник перебрався з Києва до Харкова і працював переважно над перекладами.

У грудні 1934 р. В. П. Підмогильний був безпідставно заарештований і засуджений.

3 листопада 1937 р. письменника розстріляно на Соловках. Посмертно реабілітований у 1956 р.

Українському читачеві довелося довго чекати повернення творів Валер’яна Петровича Підмогильного. Після тривалого забуття твори письменника вперше вийшли друком лише в 1989 році. Його переклади вважаються найкращими і охоче перевидаються сучасними українськими видавництвами.

До 120-річчя від дня народження В. П. Підмогильного (1901 – 1937), українського письменника, перекладача в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить літературу, що презентує творчий доробок Валер’яна Петровича Підмогильного: повісті, оповідання, листи, щоденникові записи, переклади. Сучасні видання перекладів В. Підмогильного характеризують його як одного з найталановитіших українських перекладачів. Про складний життєвий шлях, творчий внесок талановитого письменника і перекладача у скарбницю української літератури розповідають монографії, матеріали наукових конференцій та публікації.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 02 – 16 лютого 2021 р.

Інформацію підготувала провідний бібліотекар відділу

соціокультурної діяльності  

Гриценко Ю. А.