Неділя, 23 лютого 2020

Новини і події

«<Лютий 2020 >»
ПнВтСрЧтПтСбНд
12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829

Режим роботи

Понеділок - п'ятниця
з 09:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 115-річчя від дня народження М. Г. Дерегуса (1904 – 1997), українського живописця, графіка

 

image

Михайло Гордійович Дерегус народився 5 грудня 1904 р. в с. Веселе (нині Харківський район Харківської області) у селянській сім'ї.

З раннього дитинства захоплювався малюванням. Його дитячі роки та юність припали на тяжкі буремні періоди, проте вони не зламали віри в його майбутнє — стати художником. Так, у 1923—1930 pp. Михайло Дерегус навчався в Харківському художньому інституті, де займався у творчих майстернях відомих художників-педагогів Михайла Шаронова, Семена Прохорова та Олексія Кокеля. Після успішного закінчення навчання Михайло з головою поринув у творчу роботу, працюючи водночас викладачем у рідному інституті.

 Уже перші живописні та графічні роботи 30-х років молодого митця М. Дерегуса привернули загальну увагу. Його жанрове полотно на сучасну тему «Пікнік» (1932), де яскраво відчутні ліричні мотиви, було виконане в колоритно-контрастній манері.

Особливо яскраво розкрився талант митця в галузі плаката за роки Другої світової війни. М. Дерегус перебував у цей час в евакуації, де плідно працював пліч-о-пліч з іншими українськими художниками та поетами в одному з московських видавництв. Митець також створив і серію офортів «Україна в огні», «Шляхами війни», «Повернення» (1942—1943), «Зруйнований Київ» (1943), об'єднаних пристрасним і гнівним протестом проти звірств  окупантів.

Неабиякої актуальності набула в роки воєнного лихоліття історична тематика. Напружено та плідно працював М. Дерегус у цьому напрямі як живописець.

Ціла низка високоталановитих емоційних живописних творів, створених Михайлом Дерегусом у наступні роки, присвячена зображенню як драматичних сторінок недавнього минулого — штучного голодомору 1932—1933 років в Україні, влаштованого московсько-більшовицьким тоталітарним режимом, — наприклад, «Голодомор» (1987); «Голод. 33-й рік» (1988), так і сучасного життя — цикл «Степ» (1977—1978); «Портрет дружини в червоному» (1989) та інші твори.

У післявоєнні роки, переїхавши до Києва, Михайло Дерегус продовжує продуктивно працювати в галузі станкової графіки. Як і в живописних творах, митець часто звертається у своїх графічних творах до далекого минулого українського народу.

Він невтомно й часто мандрував українськими землями і виконував натурні малюнки, замальовки, етюди, які творчо використовував у створенні живописних полотен, графічних циклів, ілюстрацій, у станковій графіці. Наприклад, ним було створено цікаву серію офортів перед війною — «Вітер», «Пристань у Ходорові», «Гребля у Вільшані», «Три явори» (1941) та ін., що й донині залишаються кращими естампами в його творчості того часу. У цих офортах постає глибоко національний художник, який любить свою Україну й народ, вміє висловити палкі патріотичні почуття у драматичних, з елементом героїки й патетики, пейзажних мотивах, пройнятих воднораз поезією та пісенністю. Його прості, лаконічні за композицією, образні пейзажі асоціюються з народними думами й піснями. Усе це провокує глядача на роздуми, збуджує його фантазію, торкається найтонших струн душі.

М. Дерегус напружено працював і в галузі книжкової графіки. Для його ранніх праць, зокрема для ілюстрацій до «Енеїди» І. Котляревського, характерна дещо перебільшена гротескність, і навпаки, в малюнках до дитячих книжок Михайло Дерегус поєднує ліризм з м'яким гумором («Кораблик» О. Мар'ямова, 1934; казка «Маяк» О. Іваненко, 1941).

Значним внеском у світову мистецьку скарбницю є ілюстрації Михайла Дерегуса до всесвітньовідомого роману «Війна і мир» Л. Толстого, виконані з вишуканою майстерністю та експресією.

За свою самовіддану й багатолітню працю український живописець був відзначений Національною премією України імені Тараса Шевченка (1969), багатьма державними нагородами. Йому присвоєно звання народного художника (1963), обрано членом-кореспондентом Академії мистецтв СРСР (1958), а також академіком Української академії мистецтв. За плідну педагогічну діяльність, підготовку й виховання багатьох талановитих учнів він отримав почесне звання професора. Його твори експонуються та зберігаються в багатьох художніх музеях і донині хвилюють безліч глядачів — шанувальників образотворчого мистецтва. Він брав активну участь у багатьох колективних виставках, у численних персональних виставках.

У 1956—1962 pp. Михайло Дерегус очолював Спілку художників України, а до 1992 р. був незмінним членом правління Спілки. Багато років він був керівником графічної майстерні AM СРСР (у Києві), з якої вийшли його талановиті учні — Валентина Ульянова, Валентин Гордійчук, Василь Лопата, Сергій Якутович та ін.

31 липня 1997 р. Майстра не стало. Пішов з життя останній корифей українського образотворчого мистецтва, який залишив по собі величезну спадщину.

До 115-річчя від дня народження М. Г. Дерегуса (1904 – 1997), українського живописця, графіка в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить літературу, що висвітлює життєвий і творчий шлях українського живописця, його найвідоміші праці.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 5 – 23 грудня 2019 р.

 

Інформацію підготувала провідний бібліотекар відділу  

соціокультурної діяльності  

Гриценко Ю. А.