Aбонемент

До 90-річчя від дня народження Д. В. Павличка (1929), українського поета,

громадського діяча, Героя України

Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селi Стопчатiв, тепер Косiвського району Iвано-Франкiвської областi, в селянськiй родинi. Початкову освіту здобув у польській школі в Яблунові, продовжив навчання в Коломийській гімназії, а далі – в Яблунівській середній школі. З осені 1945 p. по літо 1946 р. був ув’язнений за сфабрикованою справою щодо звинувачення у належності до УПА. У 1953 р. закінчив філологічний факультет Львівського університету.

Ще студентом Дмитро Павличко очолює літературну частину Львівського ТЮГу. Перша збірка поезій «Любов і ненависть» з'явилася у 1953 р. Пізніше побачила світ поетична книга «Моя земля» (1955).

3 1957 по 1959 pp. Д. Паличко керує відділом поезії журналу «Жовтень». Подальші його збірки «Бистрина» (1959), «Днина» (1960), «Пальмова віть», «Жест Нерона» (1962) зазначили творче зростання поета, а вибрані поезії «Пелюстка і лоза» (1964) окреслити основні параметри його поетичного обдаровання.

Переїхавши до Києва 1964 р., поет якийсь час працює в сценарній майстерні кіностудії ім. Довженка. За його роботами поставлені фільми «Сон» у співавторстві з В. Денисенком (1965), та «Захар Беркут» (1970).

У 1971–1978 рр. – головний редактор журналу «Всесвiт». У 80-тi роки XX ст. Д. Павличко як секретар Спiлки письменникiв СРСР i Спiлки письменникiв України активно боровся за надання українськiй мовi статусу державної. Після 1989 року виступає як активний політичний діяч. Дмитро Павличко – один iз засновникiв Товариства української мови iменi Тараса Шевченка, Народного Руху України та один з авторiв Акта проголошення незалежностi України 24 серпня 1991 р. У 1995–1998 рр. – Надзвичайний i Повноважний Посол України у Словацькiй Республiцi, 1999–2002 рр. – у Республiцi Польща. Протягом 2006–2011 рр. – голова Української Всесвiтньої Координацiйної Ради. З 2010 р. – голова Народного комiтету захисту України.

Перу Дмитра Павличка належать понад півтори тисячі творiв: «Сонети» (1978), «Таємниця твого обличчя» (1979), «Вогнище» (1979), «Плесо» (1984), «Покаяннi псалми» (1994), «Ностальгiя» (1998), «Золоте ябко» (1998), «Засвiдчую життя» (2000), «Наперсток» (2000), «Рубаї» (2000), «Пам’ять» (2004), «Сонети. Свiтовий сонет» (2004), «Ялiвець» (2004),  «Задивлений в будущину» (2005), «Не зрадь!» (2005), «Три строфи» (2007), «Аутодафе» (2008), «Потоп» (2010), «Мова» (2012), «Символ віри» (2013), «Вірші з Майдану» (2014) та ін.;

перекладiв – «Поезiї» Христо Ботева (1977), «Поезiї» Хосе Мартi (1977, 2001), «Пiснi про людину» Николи Вапцарова (1981), «Поезiї» Шарля Бодлера (1989), «Сонети» Вiльяма Шекспiра (1998, 2001), антологiя «Свiтовий сонет» (1983), «Антологiя словацької поезiї XX ст.» (1997), «50 польських поетiв» (2001), «Антологiя болгарської поезiї» (2006), «Мала антологiя хорватської поезiї» (2008) та ін.; лiтературно-критичних та полiтичних статей та есе – «Магiстралями слова», «Над глибинами», «Бiля мужнього слова», «Українська нацiональна iдея», «Лiтературознавство. Критика», «Голоси мого життя», «Амбасадор», «Спогади».

Не обминув поет своєю увагою й найменших читачів, яким подарував чудові книжечки – «Плесо», «Де найкраще місце на землі», казкові поеми «Золоторогий олень», «Пригоди кота Мартина». Вони ваблять дітвору щирістю, красою художнього слова та простотою, за якою ховаються зовсім не прості думки.

Дмитро Павличко – автор відомих пісенних текстів «Впали роси на покоси», «Лелеченьки», «Пісня про Україну», «Долиною туман тече», «Явір і яворина», «Я стужився, мила, за тобою», «Дзвенить у зорях небо чисте», «Розплелись, розсипались», а пісня «Два кольори» стала народною.

Творчий доробок Дмитра Павличка відомий у близькому й далекому зарубіжжі.  Окремі видання його поезій виходили друком англiйською, білоруською, болгарською, грузинською, естонською, єврейською (івритом), іспанською, нiмецькою, та ін. мовами.

За визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну і політичну діяльність Дмитро Павличко у 2004 р. отримав звання Герой України з врученням ордена Держави. Він є лауреатом Нацiональної премiї України iменi Тараса Шевченка (1977) і міжнародних премій, почесним доктором i професором багатьох університетів.

До 90-річчя від дня народження Д. В. Павличка (1929), українського поета, громадського діяча, Героя України в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить збірники творів поета, окремі видання поетичних та публіцистичних творів та інші видання, де розповідається про багатогранність творчого і життєвого шляху поета.

На виставці представлені документи і публікації з фондів бібліотек. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 27 вересня – 11 жовтня 2019 р.

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії 

відділу соціокультурної діяльності Кириленко Т.І.