«Український клуб – Літфорум – Імена: Тетяна Шпичук»
17 травня 2019 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся круглий стіл ВГО «Український клуб» за темою: «Український клуб – Літфорум – Імена: Тетяна Шпичук». Модерував захід голова клубу Роман Кухарук.
Тетяна Шпичук народилася 25 березня 1958 р. в с. Гільча Здолбунівського району на Рівненщині. Після отримання в Київському технологічному інституті легкої промисловості фаху конструктора-технолога швейної промисловості (1980 р.), протягом 27-и років працювала на швейних підприємствах м. Києва. З 2008 р. працює у видавництві «Світ Успіху», м. Київ. Вірші пише з дитинства. Її поезії друкувалися в газеті «Я, ТИ, МИ» (1990-ті роки), в поетичному збірнику «БОЯН. Поезія 1994–1995 років», в антології одного вірша жіночої поезії «Соло» (1996 р.). Нещодавні публікації – в журналі «Слово жінки» (2016 р.) та в газеті «Українське слово» (2018 р.). Є автором двох поетичних збірок «Буде завтра» (1993 р.) та «Між двох світів» (2015 р.). У Літфорумі бере участь з 2017 р.
Усі присутні на заході насолоджувалися дивовижним розмаїттям поезій Тетяни Шпичук, дивувалися її вмінням точно і тонко передати внутрішній світ людини.
Про її поезію поет і громадський діяч Петро Осадчук сказав наступне: «Не кожен поет сьогодні здатен так написати, щоб я, читач, у його точному слові відчув людське дихання, серцебиття, непідробне хвилювання. Це спостерігається, справжнє хвилювання і політ думки у таких віршах Тетяни Шпичук як «Мамині яблука», «Я ще пахну Дніпром», «Не заспокоюй, не втішай», «Ще одна новорічна казка» та інші, в яких поєднується земне і небесне, радість і печаль, відлунює все багатоголосся життя, присутній розмаїтий світ думок і почуттів, створений поетесою на реальній життєвій основі. Тетяна Шпичук може те, чого може не кожен, хто взявся за перо».
Завершився захід фотосесією на згадку. Серед гостей заходу були друзі, прихильники творчості, колеги по Літературному форуму та бібліотечні працівники.
Інформацію підготувала провідний бібліотекар відділу