Aбонемент

До 130-річчя від дня народження Л. М. Ревуцького (1889 – 1977), українського композитора, педагога і громадського діяча

Лев Ревуцький народився 8 (20) лютого 1889 року в селі Іржавець (нині – Ічнянський район, Чернігівської області) в сім’ї попечителя сільської школи. Батьки майбутнього композитора, окрім того, що були освіченими, інтелігентними людьми, дуже любили музику. За спогадами самого композитора, в 4 роки він вивчив ноти, а в 5 років навчився грати на фортепіано.

Навчався в Прилуцькій гімназії, а у 1903 р. батьки вирішили перевести Левка до Київської приватної гімназії Г. Валькера. Незабаром він вступив до музичної школи Н. Тумановського, у фортепіанний клас М. Лисенка. У 1907 році став студентом фізико-математичного факультету Київського університету (з 1908 – на юридичному), і, одночасно, учнем в фортепіанному класі С. Короткевича в Київському музичному училищі РМТ (нині Київський інститут музики імені Р. М. Глієра). З 1913 року, також одночасно з відвідування університету, вчився в Київській консерваторії (нині Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) у Р. М. Глієра (композиція) і Г. К. Ходоровского (фортепіано). Закінчив обидва навчальні заклади в 1916 році.

З 1924 року – викладач диригентсько-хорового відділення Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка. З того часу він сповна віддається педагогічній справі, спочатку як викладач, а потім як професор музично-теоретичних дисциплін і вихователь виконавських та композиторських кадрів.

Його творчість увійшла до золотого фонду української класики (Друга симфонія і фортепіанний концерт — перші значні твори цих жанрів в українській музиці). Значний внесок Л. Ревуцький зробив і в розвиток жанру обробки народних пісень. У його творчій спадщині близько 120 оригінальних обробок. Разом з Б. Лятошинським Ревуцький вважається найвпливовішим діячем української музичної культури своєї епохи. Лев Миколайович Ревуцький творчо розвинув методи Лисенка й Леонтовича, які полягали у нерозривному злитті музичного фольклору з досягненнями гармонічного мислення кінця XIX століття. Він збагатив українську музику індивідуальними стилістичними знахідками. Композиторський стиль Ревуцького формувався на основі глибокого й всебічного пізнання українського народного мелосу та перетворення традицій сучасної професійної музики.

Ревуцький багато зробив для популяризації творчості Миколи Лисенка. Був редактором 20-томного зібрання творів М. Лисенка, здійснив фундаментальну редакцію опери «Тарас Бульба». Також Ревуцьким здійснена редакція Фортепіанного концерту Віктора Косенка.

За свою музично-педагогічну діяльність Левко Ревуцький виплекав цілу плеяду прекрасних композиторів (Георгія та Платона Майбород, Миколу Дремлюгу, Вадима Гомоляку, Анатолія Коломійця, Германа Жуковського, Віталія Кирейка та інших), теоретиків (Фріду Aерову, Михайла Бялика, Євгенію Столову, Ніну Герасимову-Персидську). Композиторська школа Ревуцького, як і композиторська школа Лятошинського, стала окрасою та гордістю української музичної культури у світовому загалі.

Музика Ревуцького – взірець високої художності, одна з кульмінацій професіоналізму в українській музиці. Образний зміст його творів пройнятий глибоким ліризмом, душевністю, громадянським пафосом, патріотичним звучанням. Особливої уваги заслуговують художні знахідки Ревуцького в синтезування народного і професіонального. В цьому напрямку композитор створив неповторні зразки. Прикладом є і кантата-поема «Хустина», і Симфонія №2, і обробки українських пісень «Сонечко», «Галицькі пісні» та ін.

Лев Миколайович увійшов до музичної культури також і як видатний вчений, педагог і музично-громадський діяч. Під його керівництвом написано ряд дисертаційних досліджень, він був опонентом багатьох докторських і кандидатських дисертацій, рецензентом наукових праць.

Помер 30 березня 1977 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

До 130-річчя від дня народження Л. М. Ревуцького (1889 – 1977), українського композитора, педагога і громадського діяча в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить найвідоміші твори, а також літературу про життя і творчість композитора.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 20 лютого – 12 березня 2019 р.

Інформацію підготувала провідний бібліотекар відділу  

соціокультурної діяльності  

Гриценко Ю. А.