Aбонемент

До 100-річчя від часу створення Української академії наук (УАН),

нині – Національна академія наук України

14 листопада 1918 р. Радою Міністрів Української Держави та затвердженого гетьманом України П. Скоропадським було засновано Українську академію наук (УАН). Згідно зі статутом, УАН визначалася найвищою науковою державною установою. Президентом УАН було обрано видатного вченого із світовим ім`ям В. І. Вернадського, секретарем – А. Ю. Кримського. Роль головної академічної книгозбірні країни виконувала Національна бібліотека Української Держави (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Академічні видання повинні були друкуватися українською мовою.

У 1921 році, з утвердженням більшовицького режиму, було схвалено «Положення про Всеукраїнську Академію наук» (ВУАН). Академія дістала статус найвищої наукової установи. 1936 року ВУАН одержала статус територіальної наукової установи у структурі Академії наук СРСР, її назву було змінено на Академію Наук УРСР (АН УРСР). Інститути АН УРСР розміщувалися в Києві, Харкові, Дніпрі та Львові. Їх наукові конференції, мали особливе значення для науки всього СРСР.

Політичні репресії 30-х років та наслідки голодомору трагічно відобразились на діяльності ВУАН. Найбільшого розгрому зазнали установи соціально-економічного і українознавчого профілю.

В перші тижні німецько-радянської війни установи АН УРСР були евакуйовані. Перед Академією постали завдання і вимоги воєнного часу. Вагоме місце посіли наукові розробки в галузі оборонної промисловості, поліпшення методики лікування поранених тощо.

Навесні 1944 року установи АН УРСР повернулися в Україну і включилися у відбудову зруйнованого народного господарства. У 1954 році, після приєднання Криму до складу УРСР, був створений Кримський філіал Академії наук УРСР.

1962 року Президентом АН УРСР було обрано академіка Бориса Євгеновича Патона – українського вченого в галузі електрозварювання. Під його керівництвом розпочалася глибока реорганізація структур Академії, спрямована на забезпечення науково-технічного прогресу. Широкого розвитку набули дослідження з кібернетики, дослідження Землі і Космосу. Великим здобутком української культури стало видання «Української радянської енциклопедії» в 17-ти томах. До її створення було залучено понад 5 тис. авторів на чолі з академіком М. П. Бажаном. 

На межі 1970 – 1980 років активізувалися дослідження в галузі геології океанів і морів. Великий розвиток отримали дослідження проблем зварювання, надтвердих матеріалів та вирощування високоміцних монокристалів. Атомна енергетика стала одним зі складників наукових зацікавлень низки колективів академії, які займалися розв'язанням міжгалузевих завдань. Cвітового значення набули розробки науковців АН УРСР в галузі нейрофізіології, вивчення екології, фізіології та біохімії різних груп мікроорганізмів. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС Академія наук УРСР стала головним центром з розробки стратегії мінімалізації і ліквідації її наслідків. Обговорення у наукових колах проблем Чорнобильської катастрофи стимулювало критичний перегляд становища науки в СРСР.

 Протягом 1985 – 1990 років стало можливим об’єктивніше висвітлення історії українського народу, в науковий обіг поступово поверталися забуті факти доби «розстріляного відродження» та культурного життя діаспори. Академія звернулася до власної історії, теж достатньо сфальсифікованої.

Із здобуття Україною незалежності АН України вийшла з підпорядкування АН СРСР і стала самостійною науковою структурою. Розпочався новий етап в історії Академії. Незважаючи на деякі фінансові труднощі і реорганізацію академічних установ, перед українськими вченими розкрилися перспективи творчої праці. Юристи, історики, соціологи, економісти взяли активну участь у процесах державотворення. Якісно поліпшилися умови спілкування і взаємодії вчених із колегами за кордоном.

У березні 1994 року Указом Президента України Академії наук України надано статус Національної. Ззагальні збори Академії постановили називати її надалі «Національна академія наук України» (НАН України).

Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них інші наукові установи. Дослідно-виробнича та конструкторська база Академії охоплює дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, інженерні та обчислювальні центри.

До структури Академії входить Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського та Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Академія має видавництва «Наукова думка» і «Академперіодика», на які припадає 10% її книжкової продукції (2017 р.).

До 100-річчя від часу створення Національної академії наук України (1918) в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку.

В експозиції представлено документи з історії створення та діяльності Національної академії наук України.

Її діяльність засвідчує високий інтелектуальний потенціал України. За час діяльності НАН України сформувалися десятки наукових шкіл, які очолювали найвидатніші вчені. У скарбниці творчих досягнень Академії понад 90 % усіх наукових відкриттів, зроблених в Україні. Українські вчені започатковували розвиток цілого ряду нових сучасних напрямів науки. До найзначніших результатів слід зарахувати здійснення вперше в СРСР штучної ядерної реакції – розщеплення ядра атома літію.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 Виставка експонується за адресою:

вул. М. Грушевського,1, 2 поверх.

Термін експонування 14 – 24 листопада 2018 року

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності 

Кудря Л. М.