
![]() Середа, 24 грудня 2025
| |||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | Бюлетень щотижневої оперативної інформації «Мовна політика. Мовна проблематика» 08.12–12.12.2025Бюлетень щотижневої оперативної інформації «Мовна політика. Мовна проблематика»
08.12–12.12.2025
Українська літературна газета. – 2025. – 10 груд. Петиція про забо-рону російськомовних версій сайтів зібрала необхідну кількість голосів. – Інф.; Village Україна. – 2025. – 10 груд. Петиція про заборону російськомов-них версій сайтів в Україні набрала 25 тисяч голосів. – Гриненко В.; Інтер-факс-Україна. – 2025. – 10 груд. Петиція про заборону російськомовних версій сайтів набрала необхідну для розгляду кількість голосів. – Інф.; Петиція до уряду про заборону російськомовних версій сайтів набра-ла потрібну кількість голосів. – Діана Горон Електронна петиція до Кабінету Міністрів України щодо заборони російськомовних версій українських сайтів набрала необхідні для розгляду урядом 25 тисяч голосів. За словами автора петиції Олександра Леоненка, російськомовна версія українських сайтів є «колоніальним рудиментом», «інструментом культурної та інформаційної експансії країни-агресора» та «загрозою інформаційній безпеці України». Докладно: https://interfax.com.ua/news/general/1127247.html
Інтерфакс-Україна. – 2025. – 10 груд. Мовний омбудсмен про забо-рону російськомовної версії сайтів: Це симптом глибокого болю, але наразі немає правового інструменту це заперечити. – Інф.; Укрінформ. – 2025. – 10 груд. Івановська прокоментувала петицію про заборону російськомовних версій сайтів. – Інф.; Мовна омбудсманка прокоментувала пропозицію заборонити російськомовні версії сайтів. – Діана Горон Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська вважає, що пропозиція заборонити російськомовні версії сайтів є симптомом глибо-кого болю українців, але наразі немає правового інструменту це заперечити. Водночас вона наголосила, що держава мусить діяти не емоціями, а за зако-ном, а вимога петиції суперечить 27 статті Закону «Про забезпечення функ-ціонування української мови як державної», згідно з якою дозволяється існу-вання інших мовних версій сайту, якщо українська версія є головною. «Тоб-то сам закон не уповноважує державу забороняти мови на приватних вебре-сурсах. Як тільки ми переходимо цю межу пріоритету і рухаємося в бік пов-ної заборони, ми порушуємо конституційні гарантії. І як наслідок – відкри-ваємо двері для міжнародних скарг. І даємо нашому опоненту, нашому во-рогові зручний привід звинувачувати Україну у мовних репресіях», – зазна-чила Уповноважена. На її думку – це слабка позиція, а слабкі рішення у во-єнний час Україна собі дозволяти не може. На запитання про пропозицію внести у мовний закон норму, яка дозволяла би існування інших мовних вер-сій сайту, крім російської, Уповноважена зазначила, що над цим можна пра-цювати. Мовна омбудсменка наголосила, що якоїсь прагматичної причини використовувати на ресурсах мову країни-агресора немає, і це є невиправда-ним. Докладно: https://interfax.com.ua/news/general/1127373.html
Український тиждень. – 2025. – 11 груд. Заборона російськомовних версій на сайтах: чому замість результату матимемо наслідки. – Трохимчук О. «Розробити та передати на розгляд до Верховної Ради законопроєкт, який заборонить російськомовні версії сайтів в Україні та передбачить пока-рання за порушення цієї вимоги. Петиція з такими закликами з’явилася на сайті Кабінету Міністрів ще у вересні і от, майже за три місяці (цілком вкла-вшись у дедлайн), зібрала необхідних 25 тисяч підписів. Далі уряд упродовж відведених йому десяти днів має оприлюднити свою відповідь. А поки ж Ти-ждень дослідив, чи має український парламент законодавчі важелі для такої заборони та якими можуть бути наслідки від реалізації. Недоцільним таке обмеження з точки зору контрпропаганди вважає заступниця голови коміте-ту ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук (фракція «Слуга народу»)… Такої ж думки дотримується й інший член гу-манітарного комітету – нардеп із «Європейської солідарності» Микола Кня-жицький. 2017 року він був одним із головних ініціаторів чинного нині За-кону «Про забезпечення функціонування української мови як державної»… Усупереч цьому підходу маємо дані Центру протидії дезінформації при РНБО України про намір країни-агресорки створити на своїх землях «заліз-ну інтернет-завісу». В ЦПД інформують: влада РФ вже активно обмежує дос-туп до певних ресурсів і мобільного інтернету під приводом безпеки, а з бе-резня 2026 року «Роскомнадзор» матиме повноваження взагалі відключати російський сегмент мережі від глобальної… Почасти вимоги, викладені в «заборонній» петиції, втілити в життя таки можливо. Наприклад, зобов’язати державні органи не використовувати російську мову. Виняток – якщо це ро-блять, знову ж таки, в цілях контрпропаганди. Можливість такого підходу розглядає Микола Княжицький. «Якщо ми просто пропишемо в законі, що забороняємо російськомовні версії сайтів, а наші держоргани й надалі дава-тимуть свої новини російською в телеграмі, то результату не досягнемо. Але повністю запровадити такі обмеження ані юридично, ані технологічно нам не вдасться», – уточнює нардеп. На відсутності правового інструменту наголо-шує й Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська. Так, у ко-ментарі агентству «Інтерфакс-Україна» вона пояснює: вимога петиції супере-чить 27-й статті мовного закону, згідно з якою дозволяється існування версій сайту іншими мовами, якщо українська версія є головною. «Сам закон не уповноважує державу забороняти мови на приватних вебресурсах», – підк-реслює омбудсменка. Таку ж позицію відстоює й керівниця ГО «Український світ» Анастасія Розлуцька… «Закон вимагає обов’язкової наявності україн-ської версії сайту, а інші мовні версії є правом, а не обов’язком суб’єктів гос-подарювання. Він не передбачає жодних привілеїв чи необхідності існування російськомовних сайтів. Тому твердження, що російськомовні версії це «ко-лоніальний рудимент, який потрібно заборонити», як на мене, є некоректним з правової точки зору. Закон уже визначає пріоритет державної мови і це йо-го ключове завдання», – додає Розлуцька. Окремо керівниця ГО «Українсь-кий світ» спиняється й на викладеній у петиції пропозиції додати до відповід-ної статті мовного закону словосполучення «крім російської». «Закон про мову не містить жодної згадки про російську і не передбачає окремих винят-ків чи переліків дозволених або заборонених мов. Тому пропозиція дописати в закон формулу «крім російської» виглядає дивно. Бо який сенс забороняти те, чого закон взагалі не регулює», – аналізує вона. Будь-які гучні заклики до активних дій завжди варто розглядати на предмет можливих наслідків. Наприклад, Ярослав Юрчишин зауважує, що запускати такі обмеження було би найбільш правильним не в наказовому порядку, а спонукаючи редакції до відповідної ініціативи. Інакше – Росія неминуче апелюватиме до міжнародно-го права з огляду на нібито обмеження прав певної частини громадян. Він не виключає, що «для таких структур, як Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), ці аргументи можуть стати достатніми, щоби вживати певних захо-дів щодо України»… На ризиках, пов’язаних із потенційними оскарженнями такого рішення, акцентує й мовна омбудсменка…». Докладно: https://tyzhden.ua/zaborona-rosijskomovnykh-versij-na-sajtakh-chomu-zamist-rezultatu-matymemo-naslidky/
Наступ українською: як зберегти мовну стійкість і не програти. – Ана-стасія Розлуцька «Ми часто говоримо про мову. Наприклад, про те, що діти й учителі на перервах часто переходять на російську. Це не новина. Зрештою, це не лише про школи. У політиці, в управлінні, у середовищах експертів ми часто бачимо те саме: публічно звучить українська (бо Закон), у приватних розмо-вах – російська. Багато хто вже навіть не вважає це проблемою. Публічна українська без приватної формує відчуття, що це неважливо, не справжнє. Як наслідок, це роз’їдає увесь зміст, який ми вкладаємо, коли говоримо про іде-нтичність, мовні кордони. Це така собі „м’яка зрада”, що підточує основи культури. Її не карають законом, проте вона робить будь-який закон безси-лим. Колись, ще у 2013 році, ми створювали „Безкоштовні курси української мови”, і, власне, говорили про важливість мати середовище. Закон Ківалова-Колесніченка нас підштовхнув до цієї ініціативи, яка стала достатньо масо-вою. Був запит. У Києві, наприклад, працювала 21 група охочих говорити українською. Бо середовище допомагає подолати мовний бар’єр та формує звичку. Тому ми пішли „навчати друзів української”. Сьогодні такі середо-вища може створювати кожен у себе на роботі, в офісах, школах, компаніях, держустановах, редакціях. У цьому є головна сила, коли не треба чекати від когось, а діяти самому… Що не менш важливе, це мовна стійкість тих, хто вже зробив свій вибір. Тих, хто говорить українською з народження або сві-домо перейшов на неї. Питання ось у чому, якщо ми точно знаємо, що ваш співрозмовник розуміє українську, то чому переходимо на російську з ними? Бо зручніше? Бо так швидше? Бо „не час сперечатися”? Насправді ж це не про суперечку, а про те, що нам не потрібно виправдовувати право говорити своєю мовою. Мовна стійкість – це вже про щоденний вибір і про послідовні дії. росія почала війну під гаслом „захисту російськомовних”. Мову було ви-користано як привід і зброю. У цих умовах потрібно усвідомити, що для нас українська це те, що позначає наш простір і нашу спільність. Мовна лінія фронту проходить по нашій щоденній поведінці у магазині, в офісі, у школі, у соцмережах, удома. Коли українська звучить у публічному просторі, вона створює середовище. Останні роки ми навчилися захищати мову: ухвалили закон, створили інституції, впровадили контроль за вивісками й сферою пос-луг. Це було необхідно. Сьогодні цього недостатньо. Наступ має стати сло-вом, що описуватиме наступний етап державної мовної політики. Це коли мова стає активним елементом життя у щоденних діалогах і просторі…». До-кладніше: https://life.pravda.com.ua/columns/nastup-ukrajinskoyu-yak-zberegti-movnu-stiykist-i-ne-prograti-311936/
У Білій Церкві заборонили використовувати російськомовні культурні продукти в публічних місцях. – Валерія Буняк Білоцерківською міською радою під час пленарного засідання 9 груд-ня ухвалено мораторій на публічне використання російськомовного культу-рного продукту на території своєї громади. Заступниця мера К. Возненко зауважила, що проєкт рішення підготовлено на виконання листа Уповнова-женого із захисту державної мови. За її словами, у листі зазначалося, що до омбудсмана надходять скарги громадян щодо публічного виконання музики російською. Докладніше: https://detector.media/infospace/article/246215/2025-12-10-u-biliy-tserkvi-zaboronyly-vykorystovuvaty-rosiyskomovni-kulturni-produkty-v-publichnykh-mistsyakh/
Питання мови нацменшинУкраїнська літературна газета. – 2025. – 6 груд. В Україні влада ого-лосила про премії за особливий внесок у розвиток кримськотатарської мови. – Інф.; Укрінформ. – 2025. – 7 груд. Оголосили конкурс на здобуття премії за внесок у розвиток кримськотатарської мови. – Інф. Державна служба України з етнополітики та свободи совісті оголошує конкурс на присудження премії Кабінету Міністрів України за особливий внесок у забезпечення розвитку кримськотатарської мови. До участі у кон-курсі допускаються громадяни України, іноземці або особи без громадянст-ва, які здійснили вагомий внесок у відродження, дослідження, збереження, розвиток, вивчення або популяризацію кримськотатарської мови. Документи приймаються до 12 грудня поточного року. Докладно про умови конкурсу:
Випуск підготувала В. В. Пижевська, головний бібліограф сектору оперативного інформування та розповсюдження інформації відділу НАУІ Інформцентру з питань культури та мистецтва, Email: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm контакт. тел.: 4252326 | ||||||||