
![]() Четвер, 25 грудня 2025
| |||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | Бюлетень щотижневої оперативної інформації «Мовна політика. Мовна проблематика» 17.11–21.11.2025Бюлетень щотижневої оперативної інформації «Мовна політика. Мовна проблематика»
17.11–21.11.2025
NV. –2025. – 19 лист. В Україні знову дискутують про «мовний за-кон»: що відбувається і які зміни статусу української були найгучнішими за роки незалежності. – Інф. Словосполучення «мовний закон» знову повернулося на порядок денний дискусій в Україні. Причина – нині до розгляду готують одразу два законопроєкти щодо захисту мов корінних народів та національних меншин. І хоча жоден з них не поширюватиметься на російську мову – державну мову РФ як країни-агресора – ці законопроєкти вже стали приводом для супере-чок. Один із цих законопроєктів (№ 14120) пов’язаний з оновленням офіцій-ного перекладу Європейської хартії регіональних і міноритарних мов. Як нагадав в ефірі «Суспільного» голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, ця служба рекомендує внести до переліку мов, на які поширюється хартія, мови корінних народів в Україні – кримча-цьку та караїмську, оскільки вже зараз вони перебувають на межі зникнення. 10 листопада 2025 року Комітет Ради з питань гуманітарної та інформацій-ної політики ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти за осно-ву і в цілому цей законопроєкт. Другий законопроєкт розроблено у відпо-відь на вимоги щодо вступу України в ЄС. Зокрема, як пояснив Віктор Єлен-ський, мова йде про те, щоб розширити можливості для національних мен-шин користуватися своїми мовами, зберігати й розвивати їх – окрім російсь-кої. Водночас запропоновані новації вже викликали невдоволені голоси. 12 листопада низка українських громадських організацій закликала владу не ухвалювати законопроєкти, які нібито послаблюють позиції української мо-ви. У зверненні, опублікованому на Порталі мовної політики, називають «не-безпечними змінами» пропозиції Державної служби з етнополітики та свобо-ди совісті. На тлі цієї дискусії NV нагадує у своїй інфографіці про зміни за-конодавства про мову в роки незалежності України. Докладно: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/zakon-pro-movu-v-ukrajini-novi-zakonoproyekti-ta-diskusiya-dovkola-nih-novini-ukrajini-50561633.html
Інтерфакс. – 2025. – 15 лист. Голова Держетнополітики спростовує заяви про підготовку законопроєкту, який сприятиме русифікації публічного простору. – Інф. Голова Державної служби України з етнополітики і свободи совісті Віктор Єленський спростовує твердження про нібито підготовку законопроє-кту, спрямованого на повернення політики русифікації у публічний простір. «Перший – це нова ратифікація Європейської хартії регіональних і мінори-тарних мов. ДЕСС не закликала її відкидати, а натомість рекомендувала включити до переліку мов, на які поширюється Хартія, і мови наших корін-них народів – кримчацьку та караїмську. Це мови, що перебувають на межі зникнення. Також ідеться про ромську мову, над кодифікацією якої зараз працюють науковці, і цю роботу підтримує ДЕСС. Водночас варто було б розглянути доцільність різного ступеня захисту мов, як це робиться в краї-нах Центрально-Східної Європи…», – цитує Віктора Єленського пресслужба відомства. Також зазначається, що другий законопроєкт передбачає збере-ження і розвиток мов національних меншин (спільнот) України. Віктор Єлен-ський нагадав, що Закон про національні меншини містить чіткий запобіжник проти русифікації: він не може захищати мову, яка є державною (офіційною) мовою держави-агресора або держави-окупанта. Докладно: https://interfax.com.ua/news/general/1120645.html
6–7% українців, які раніше перейшли на українську, зараз поверну-лися до російської – мовна омбудсменка. – Вікторія Швець Про це повідомила уповноважена із захисту державної мови О. Іва-новська, посилаючись на результати дослідження, проведеного Державною службою якості освіти України спільно з уповноваженим із захисту держав-ної мови. З її слів, у 2022–2023 роках, зважаючи на російську агресію, рівень самоукраїнізації був піковим, що підтверджують проведені опитування. Але ситуація змінилася, і тепер відбувається поступовий відкат. Івановська вва-жає, що планомірна державна політика українізації не може бути реалізова-ною ні за 5, ні за 10 років. На думку мовної омбудсменки, українцям потріб-но самостійно мотивувати себе. Докладніше: https://life.pravda.com.ua/society/blizko-7-ukrajinciv-yaki-ranishe-pereyshli-na-ukrajinsku-movu-znovu-govoryat-rosiyskoyu-311569/
Дзеркало тижня. Україна. – 2025. – 20 лист. Цифри, яких не помітили: що ще показав моніторинг української мови в школах. – Гурак Р. У статті автор аналізує результати моніторингового дослідження ста-ну дотримання мовного законодавства в школах, який оприлюднили раніше і який спричинив значний резонанс – від сумнівів до різних трактувань пока-зників. Він вважає, що про проблеми слід говорити й шукати шляхи їх розв’язання, однак не менш важливо акцентувати увагу й на позитивних тен-денціях (а вони залишилися майже непоміченими). Докладно: https://zn.ua/ukr/EDUCATION/tsifri-jakikh-ne-pomitili-shcho-shche-pokazav-monitorinh-ukrajinskoji-movi-v-shkolakh.html
Укрінформ. – 2025. – 19 лист. В Україні необхідно перекривати кана-ли поширення російської пропаганди – мовний омбудсман. – Інф.; Українсь-ка літературна газета. – 2025. – 19 лист. Заблокувати Telegram: мовний омбудсмен зробила гучну заяву про загрозу для України. – Інф. Україна має обмежувати канали, через які поширюються російські наративи й пропаганда, включно з можливим блокуванням окремих соцме-реж. Про це сказала Уповноважена із захисту державної мови Олена Іванов-ська в інтерв’ю «Радіо Свобода». Вона також закликала до продуктивнішого застосування статті 15 Закону про культуру та до вимог перед великими міжнародними стримінговими сервісами щодо врахування українського за-конодавства під час рекомендацій контенту. Докладно:
Укрінформ. – 2025. – 21 лист. Нацкомісія схвалила першу редакцію проєкту стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності». – Інф. Національна комісія зі стандартів державної мови на засіданні схва-лила першу редакцію проєкту Стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності» з редакційно-стилістичними уточненнями, повідомляє Мініс-терство культури України у Фейсбуці. Комісія відкриває документ для гро-мадського обговорення, яке триватиме до 17 грудня. «Формування зрозумі-лої, сучасної та узгодженої термінології безбар’єрності стане важливим ін-струментом для органів влади, освітніх інституцій, медіа та всіх, хто формує публічну комунікацію», – зауважили в Міністерстві культури. Текст проєкту та деталі обговорення розміщені на сайті комісії. Міністерство закликає гро-мадськість долучатися до обговорення та спільно формувати мову, яка відо-бражає принципи доступності й поваги до кожної людини. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4061139-nackomisia-shvalila-persu-redakciu-proektu-standartu-derzavnoi-movi-terminologia-bezbarernosti.html
Питання мови нацменшинВиставка та дискусія про розвиток кримськотатарської мови: заходи у межах презентації книги «Ukrayinanıñ içinden». – Ольга Стрільчук У межах серії презентацій книжки «Ukrayinanıñ içinden» видавництва «Ukraїner» у Києві 15 листопада відкрито виставку «Ev. Mında arzularımız yaşay / Дім. Тут живуть наші мрії». Також на 19 листопада заплановано дис-кусію про розвиток кримськотатарської мови. Докладніше: https://suspilne.media/crimea/1162960-vistavka-ta-diskusia-pro-rozvitok-krimskotatarskoi-movi-zahodi-u-mezah-prezentacii-knigi-ukrayinanin-icinden/
Випуск підготувала В. В. Пижевська, головний бібліограф сектору оперативного інформування та розповсюдження інформації відділу НАУІ Інформцентру з питань культури та мистецтва, Email: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm контакт. тел.: 4252326 | ||||||||