Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика»

10.11–14.11.2025

Комітет гуманітарної та інформполітики переглянув рішення щодо проєкту про офіційний переклад Єврохартії регіональних або міноритарних мов. – Світлана Остапа

10 листопада Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інфор-маційної політики переглянув свій попередній висновок від 23 жовтня 2025 року та ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти за основу і в цілому проєкт Закону України № 14120 «Про внесення змін до деяких зако-нів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов», поданий Кабінетом Міністрів. Комітет гуманітарної та інформполітики підтримав необхідність виправлення термі-нологічних помилок у чинному законі про ратифікацію Хартії та запропону-вав оновлений перелік мов, на які поширюється її дія. Члени комітету також підтримали вилучення з переліку російської мови як такої, що не потребує особливого захисту відповідно до цілей Хартії. Докладніше: https://detector.media/infospace/article/245515/2025-11-11-komitet-gumanitarnoi-ta-informpolityky-pereglyanuv-rishennya-shchodo-proiektu-pro-ofitsiynyy-pereklad-ievrokhartii-regionalnykh-abo-minorytarnykh-mov/

Україна молода. – 2025. – 12 лист. «Не торгуйте мовою»: активісти збентежені неефективною діяльністю влади у сфері держмови. – Здоровило Т.; Інтерфакс. – 2025. – 12 лист. Низка ГО та фундацій виступили проти прийняття законопроєкту ДЕСС, який послабить позиції української – заява. – Інф.; «Не торгуйте мовою»: активісти поскаржилися на діяльність влади у сфері державної мови. – Анна Коваленко

Занепокоєння щодо нещодавніх дій влади у сфері захисту державної мови висловила низка громадських організацій. Активісти називають «приє-днанням до російського наступу на українську» спроби зняти з пленарного засідання законопроєкт про Європейську Хартію про мови, відправлення на узгодження в Будапешт законодавства про мову освіти, а також потенційне повернення російської в публічний простір через зміни до Закону про дер-жавну мову. Про це 12 листопада йдеться у відкритому зверненні під гаслом «Не торгуйте мовою», до якого приєдналося понад 20 громадських органі-зацій. Там стверджують, що закон про підтримку книгарень не виконують, ухвалення законів про українськомовне освітнє середовище блокують, а Уряд не надає можливості Уповноваженому із захисту державної мови мати щонайменше одного представника в кожній області. Докладно:

https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/192190/

https://interfax.com.ua/news/general/1119821.html

https://life.pravda.com.ua/society/aktivisti-zayavili-pro-zagrozi-vikoristannyu-derzhavnoji-movi-311436/

Україна молода. – 2025. – 7 лист. Мовний закон фактично ігнорується у київських школах – Секретаріат омбудсмена. – Інф.; Інтерфакс. – 2025. – 7 лист. У Києві 40% вчителів на перервах спілкуються не українською – Офіс мовного омбудсмена. – Інф.; Українська літературна газета. – 2025. – 8 лист. У столичних школах діти дедалі рідше спілкуються українською. – Інф.; The Village Україна. – 2025. – 7 лист. У Дніпрі ввели мораторій на російськомов-ний культурний контент. – Гуржий В.

Серйозне зниження показників застосування української мови фіксу-ють у столичних закладах освіти: ситуацію з дотриманням мовного закону там називають «загрозливою». Про це заявив заступник керівника Секрета-ріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко, комен-туючи нещодавнє дослідження. Результати опитування, яке провели Держав-на служба якості освіти та омбудсмен, показали, що в Києві майже чверть (24%) вчителів спілкуються під час уроків російської, ще 40% – під час пе-рерв. При цьому середні показники по країні становлять 14% – під час за-нять та 21% – на перервах. Результати засновані на опитуванні учнів. «Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по Україні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це ознака серйозного впливу країни-агресора. Через інтернет, соціальні мережі Росія впливає на наших дітей, на формування мовних зви-чок», – вважає представник Уповноваженого. В Уповноваженого вважають за необхідність ухвалили законопроєкт №13072, а також організувати систе-мну роботу щодо просвіти учителів та учнів та посилити контроль усередині системи освіти. Докладно:

https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/192111/

https://interfax.com.ua/news/general/1119141.html

https://litgazeta.com.ua/news/u-stolychnykh-shkolakh-dity-dedali-ridshe-spilkuiutsia-ukrainskoiu/

https://www.village.com.ua/village/city/city-news/368357-u-dnipri-vveli-moratoriy-na-kulturniy-kontent-rosiyskoyu-movoyu

NV. –2025. – 10 лист. «Загрозлива тенденція». Дослідження показало, що 82% учнів у столичних школах спілкуються російською – у Мережі роз-горнулася дискусія. – Інф.

У Мережі розвернулася дискусія довкола результатів дослідження вживання української мову у школа Києва, яке виявило, що 66% учнів спіл-кується російською мовою на уроках і 82% – на перервах. Заступник керів-ника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиро-тенко, виступаючи на презентації результатів моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі, зазначив, що у Києві спостерігаються серйозне зниження показників. Ця но-вина здійняла гарячу хвилю обговорення у соцмережах. Дописувачі вислов-люють обурення такими високими показниками вживання російської мови у школі і намагаються з’ясувати, на кому лежить провина. І висловлюють дум-ки про те, що має зробити суспільство, щоб українською мовою спілкувалося все більше дітей та молоді. Письменник Андрій Кокотюха вважає, що джере-ло проблеми російськомовності серед учнів полягає вдома. Журналістка Яніна Соколова наголосила, що вживання російської мови школярами но-сить загрозливу тенденцію, і пояснила, що якщо молодь не буде спілкуватися українською мовою у родинах, то мова буде слабкою, і тоді в український простір без жодного спротиву зайде «велика російська машина інформацій-но-культурного десанту путіна», яка інтегрує в життя дітей «все російське: від мультиків, книг, музики до блогерів, а далі сенсів і візій братніх народів і тотальної лояльності. Потім настане рано чи пізно час виборів і до ВР за-йдуть ті, кого ворог вже зараз готує як облич цієї нехитрої схеми представ-ляти інтереси кремля у парламенті». Журналістка Тетяна Трощинська за-уважила, що ці дослідження підтверджують її особисті спостереження на ву-лицях і в публічних просторах. Вона задалася риторичним питанням, що «примушує вчителів говорити російською навіть на уроках (!!), батьків – го-ворити російської з немовлятами, народженими під час війни». І додала, що звичку розмовляти російською мовою вже не можна списати на відсутність україномовного контенту. Про недолугість виправдань споживанням росій-ськомовного чи україномовного контенту наголошує журналіст Отар Дов-женко. Військовослужбовиця Ярина Чорногуз вкотре зауважила на прикладі досвіду своєї дитини, що проблема ізольованості та самотності україномов-них дітей у київських школах є реальною. Арт-менеджерка, директорка дер-жавного підприємства Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький арсенал Олеся Островська-Люта вважає, що виправити ситуацію із вживання російської мови в побуті можна підняттям соціального престижу української мови. Докладно: https://nv.ua/ukr/socium/mova-v-shkolah-kiyeva-vzhivannya-rosiyskoji-movi-sered-uchniv-i-vchiteliv-oburilo-merezhu-50559429.html

Не допустити русифікації: громадські діячі закликають владу не по-слаблювати українську мову

Історик, політичний і громадський діяч В. В’ятрович підкреслив: на-ступ на українську мову, русифікація всіма можливими засобами є невідділь-ною частиною війни на знищення, яку росія веде проти українського народу. Цей наступ включає не лише жорстоке винищення всього українського на окупованих територіях. росія вкладає величезні зусилля й кошти в системну політику зросійщення, спрямовану на всю територію України, передусім – на дітей та молодь. «Оприлюднені дані про зростання рівня русифікації київсь-ких школярів, зростання споживання українцями російської музики та ві-деоконтенту – прямі наслідки цих системних дій ворога. Натомість українська влада, за незначними винятками, відзначається в мовній політиці бездіяльніс-тю, що нерідко межує з саботажем. Творення і просування популярного українського контенту залишається переважно справою ентузіастів, чинний закон про підтримку книгарень третій рік не виконується, другий рік блоку-ється ухвалення законів про українськомовне освітнє середовище, Уповнова-женому із захисту державної мови уряд не дає можливості мати хоча б по од-ному представнику на область, державна мовна програма не виконується. Але те, що відбувається останніми днями – вже не просто бездіяльність, а, по суті, приєднання української влади до російського наступу на українську мо-ву», – наголосив В’ятрович. Він зауважив, що «спочатку під приводом засте-режень неназваних „європейських експертів” на вимогу віцепрем’єра Т. Кач-ки і голови Держслужби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) В. Єленсь-кого фракція „Слуга народу” зняла з пленарного засідання урядовий законо-проєкт про правильний переклад Європейської Хартії регіональних або мі-норитарних мов і виключення російської з переліку мов, захищених Харті-єю». В’ятрович зазначив, що зараз готується законопроєкт, який дозволяє замість української використовувати мови національних меншин – насампе-ред російську – у сферах освіти, надання послуг, спортивних змагань та нау-кових заходах. «Потім той же віцепрем’єр Качка заявив, що відправив на по-годження в Будапешт зміни до законодавства про мову освіти, які в разі схвалення буде внесено до парламенту. При цьому ні українській громадсь-кості, ні народним депутатам невідомий зміст проєкту, який погоджується з проросійською владою Угорщини. Але це – лише верхівка айсберга. Бо од-ночасно вже згадана ДЕСС розіслала на погодження міністерствам і відом-ствам законопроєкт, який можна ставити врівень з сумнозвісним законом Кі-валова-Колесніченка або русифікаторськими проєктами, які вносить прямо з СІЗО звинувачений у державній зраді депутат Шуфрич. Законопроєкт грубо втручається у закон про державну мову, штучно вносячи в нього зміни про захист національних меншин, передбачає застосування замість української – мови меншин (читай: російської) у сферах надання послуг, спортивних зма-гань, у наукових виданнях та конференціях...», – резюмував історик. В’ятрович акцентував, що не менш небезпечні зміни законопроєкт вносить і до закону «Про національні меншини (спільноти) України». Наприклад, ро-бить необов’язковим застосування державної мови під час виступів на засі-даннях місцевих рад та інших офіційних заходах влади. Від невизначеного кола службовців для призначення на посаду вимагатиметься володіти мовою меншини «на рівні, що відповідає рівню володіння державною мовою для ві-дповідної категорії посад». Понад те, в місцях традиційного проживання на-ціональних меншин «акти органів та посадових осіб місцевого самоврядуван-ня нормативного характеру дублюються мовою відповідної національної меншини (спільноти)». Ідеться не про переклад цих актів, який нікому й зараз не заборонено робити, а про запровадження елементів офіційної багатомов-ності, що не відповідає Конституції і законам України. Широкі можливості застосування мов меншин у населених пунктах, де представники цих меншин традиційно проживають або становлять значну частину населення проєкт пропонує поширити на цілі райони включно з населеними пунктами, де вза-галі немає представників меншин. За словами В’ятровича, така мовна регіо-налізація не має нічого спільного з реальним захистом прав меншин і є відве-ртим сприянням сепаратизму й фрагментації країни. Громадські діячі закли-кали: не вносити і не ухвалювати жодних законопроєктів, що піддають ревізії у бік послаблення позицій української мови закони про державну мову, осві-ту та національні меншини, врахувати застереження Уповноваженого з захис-ту державної мови та інших інституцій, відповідальних за мовну політику, про неприйнятність законопроєкту, запропонованого ДЕСС; припинити практику закулісного погодження українськими урядовцями законопроєктів, що стосуються мовних питань, з іноземними державами за спиною українсь-кого суспільства й парламенту; виконати припис Конституційного Суду і не-відкладно ухвалити урядовий законопроєкт № 14120 «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Євро-пейської хартії регіональних або міноритарних мов» у цілому в редакції профільного комітету парламенту (це дозволить вивести з-під дії Хартії в Ук-раїні російську мову, натомість додатково поширить її дію на їдиш, румейсь-ку, урумську, ромську, кримчацьку та караїмську мови, які справді потребу-ють підтримки і захисту); ухвалити законопроєкт № 13072 «Про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі» (який передбачає створення українськомовного освітнього середовища в школах і водночас враховує інтереси національних меншин); забезпечити виконання в повному обсязі Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та Державної цільової національно-культурної програми за-безпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як держа-вної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року; прискорити ро-зробку й ухвалення законодавчих змін, спрямованих на посилення захисту державної мови, протидію русифікації і підтримку створення та поширення українського культурного продукту. У підтримку цих закликів виступили 28 громадських організацій та ініціатив. Докладніше: https://rayon.in.ua/news/848762-ne-dopustiti-rusifikatsii-gromadski-diyachi-zaklikayut-vladu-ne-poslablyuvati-ukrainsku-movu

Укрінформ. – 2025. – 11 лист. «Тільки без образ»: як варто мовою об’єднувати, а не ранити (Чому українське суспільство чинить опір фемініти-вам і мові політкоректності. Що означає слово «слюр» – і чи здатна наша мова стати простором прийняття ближнього). – Скуратівська Я.

У розлогій статті – про питанням мовної етики та мовного не насилля. Зокрема, авторка пише: «… У серпні 2024 року Інститут масової інформації провів дослідження, проаналізувавши 50 українських онлайн-медіа. Полови-на з них, на думку дослідників, використовують у своїх матеріалах «мову ворожнечі, сексизм, дискримінаційні вирази та стереотипи стосовно жінок». Чому це явище все ще широко існує в українській, попри існування словників та світових тенденцій? Блогерка Яна Іващенко, яка нещодавно несвідомо ви-користала «слюру» в дописі і зробила згодом про це окремий випуск, каже, що такі історії трапляються, коли «хочеш висміяти групу людей, а дискримі-нуєш інших». Слюр – це не просто лайка чи образа. Це зневажливий термін, який принижує не тільки людину, а й усю групу, до якої вона може належати або й ні. Наприклад, коли кажуть «шизік», «даун», «істеричка» – йдеться не про конкретну людину, а про групу осіб із певними діагнозами, до яких ми «приліплюємо» зневажливу оцінку. Христина Загребельна, яка з 2019 року живе у США, часто розповідає про контраст наших двох світів – українсько-го й американського. За її словами, одним із правил публічного життя там є заборона харасменту (непристойні жарти, плітки, погрози чи недоречні ко-ментарі – навіть «поради», яких не просили) і hate speech (мови ворожнечі). Усі працівники зобов’язані відвідувати тренінги з мовної комунікації. Для США такі підходи стали «золотим стандартом». Переважна більшість ком-паній зі списку Fortune 500 (список є показником найбільших компаній США за виторгом, – ред.), а також багато середніх бізнесів мають обов’язкові що-річні тренінги. Вони стали частиною системи захисту від судових позовів і водночас способом створення здорової, шанобливої атмосфери в колекти-вах… В Європі акцент роблять на законодавстві про рівність та недискримі-націю. В Німеччині, Швеції, Великій Британії існують чіткі норми щодо офі-ційної та публічної мови. Про це говорять у школах, пояснюють на роботі. Подібні тренінги також  є обов’язковими для держслужбовців і освітян ЄС. На противагу цьому, український контекст виглядає як два паралельні світи. У першому – експерти, лінгвісти, активісти. Вони створюють глосарії, слов-ники, посібники, моніторять мову медіа («ІМІ», «Жінки в медіа», «ЮрФем»). У другому – користувачі, офісні колективи, редакції, які живуть за звичкою. І ця звичка часто сильніша за будь-які аргументи… Показовим став круглий стіл в Укрінформі, який відбувся 5 листопада, де презентували «Глосарій з гендерно чутливого відновлення». Важливий документ, але на запитання журналістки, як він може допомогти в побутових ситуаціях агресивного спротиву, пролунала відповідь, що не варто чекати швидких змін, вони від-буваються, але поступово без жодного тиску… Як зробити, щоб словники й поняття запрацювали в реальному житті? У США це забезпечують суди та страх позовів. У Європі – інституційні стандарти. І в усіх випадках – навча-льні, освітні програми для різних вікових груп. Крім тренінгів, у західному світі медіа існують «Style Guides», редакційні гайди, словники «біблії» стилі-стичних норм від BBC, The New York Times, Reuters, Associated Press… Ці медійні посібники оновлюються постійно. Якщо термін визнають образливим – його вилучають або маркують. Зміни – важлива риса не лише поваги, а й живої мови, яка постійно змінюється, поновлюється і відкидає певні значення чи навіть слова… Насправді нам потрібні нові словники із чіткими термінами та поняттями, але не потрібно, аби вони припадали пилом у кабінетах. Нам потрібна розмова – національна, послідовна, щира і продуктивна. Починаю-чи зі шкіл, де «етика мовлення» має бути не менш важливою, ніж граматика (а може й важливішою?). Нам вкрай потрібні єдині й розроблені  проєкти комунікації у колективах, на роботах, у громадських просторах. І, звісно, медіа, які не просто ігнорують чи викреслюють «незрозумілі» поняття, а впроваджують стандарти як ознаку професіоналізму…». Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/4057501-tilki-bez-obraz-ak-varto-movou-obednuvati-a-ne-raniti.html

Українізація запитів, або якою мовою гуглять українці у 2025 році. – Нікіта Васянович

Автор, Researcher & Automation Engineer iProspect Ukraine, розпові-дає, якою мовою роблять пошукові запити українці, й що змінилося за остан-ні кілька років. «У 2021 році 56,07% користувачів гуглили російською мо-вою, тоді як українську використовували лише 43,93%. Ситуація кардиналь-но змінилася у 2022-му. Частка російськомовних запитів скоротилася до 40,01%, тобто, на понад 16%. З того часу українська домінує – не тільки у новинах чи соцмережах, а й у звичайних щоденних діях – від покупок до по-бутових питань. Сьогодні, у 2025 році, 64,92% усіх пошукових запитів – українськомовні. При цьому, розбивка за регіонами показує цікаву закономі-рність: там, де українська мала меншу частку у пошуку, вона зростає найш-видше…». Докладніше: https://life.pravda.com.ua/columns/ukrajinizaciya-zapitiv-abo-yakoyu-movoyu-guglyat-ukrajinci-u-2025-roci-311441/

Україна молода. – 2025. – 13 лист. На совісті батьків: 20% дітей вва-жають українську мову недоречною для спілкування. – Здоровило Т.

Українська мова є недоречною для спілкування в повсякденному жит-ті – так вважає кожна п’ята дитина в нашій державі. Про це в інтерв’ю hromadske розповів заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко. За його словами, 20% школярів вказали, що віддають перевагу російській мові через упереджене ставлення їхнього оточення до української. Він зауважив, що ситуація різниться, на-приклад, у Києві та Тернополі. Так, зросійщення відбувається також через інтернет і соцмережі. Докладно: https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/192203/

Інтерфакс. – 2025. – 7 лист. Дніпро запровадив мораторій на російсь-комовний контент. – Інф.; Українська літературна газета. – 2025. – 7 лист. У Дніпрі ввели мораторій на публічний російськомовний культурний продукт. – Інф.

Місто Дніпро запровадило мораторій на російськомовний контент, що передбачає заборону на публічне використання російськомовного куль-турного продукту. Як повідомляється на сторінці Уповноваженого із захисту державної мови у фейсбуці 7 листопада, таке рішення ухвалив виконком міськради Дніпра. Зазначено, що документ має на меті захист українського інформаційного простору від гібридних впливів держави-агресора та подо-лання наслідків тривалої русифікації. Докладно:

https://interfax.com.ua/news/general/1118838.html

https://litgazeta.com.ua/news/u-dnipri-vvely-moratorij-na-publichnyj-rosijskomovnyj-kulturnyj-produkt/

Питання мови нацменшин

Українська літературна газета. – 2025. – 7 лист. Урумською мовою надазовських греків створять перший україномовний підручник і літератур-ну збірку. – Інф.

31 жовтня ГО «Надазовські греки: уруми і румеї» провела відкриту зустріч із молоддю. Під час зустрічі вперше було презентовано проміжні ре-зультати ініціативи, над якою команда працює з червня цього року. Проєкт «Збережемо мови надазовських греків: вивчаймо урумську разом» спрямо-ваний на збереження урумської мови – однієї з двох рідних мов надазов-ських греків, які сьогодні опинилися під загрозою зникнення. У межах проє-кту створюють перший підручник для дітей та літературну збірку – обидва з аудіоверсіями, також онлайн-бібліотеку текстів урумською мовою на базі бі-бліотеки КНУ ім. Тараса Шевченка. ГО «Надазовські греки: уруми і румеї» очікує, що цей проєкт стане основою для подальших ініціатив, зокрема для розробки подібних матеріалів румейською мовою – другою рідною мовою надазовських греків. Докладно: https://litgazeta.com.ua/news/urumskoiu-movoiu-nadazovskykh-hrekiv-stvoriat-pershyj-ukrainomovnyj-pidruchnyk-i-literaturnu-zbirku/

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26