Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика»

27.10–31.10.2025

Укрінформ. – 2025. – 25 жовт. Стефанчук анонсував розгляд проєкту нового правопису української мови. – Інф.

На нараді щодо українізації національного законодавства, яку провів Руслан Стефанчук, досягнуто домовленості розглянути проєкт нового право-пису української мови до кінця 2025 року. Про це голова Верховної Ради по-відомив у Фейсбуці. «Маємо чесно визнати: у багатьох нормативних актах досі збереглися русизми, кальки з канцеляризмів і лексика, не властива су-часній українській мові. Немає єдиної системи перекладів юридичних термінів – це створює проблеми не лише для розуміння законів, а й для їхньої адапта-ції до права Європейського Союзу», – написав Руслан Стефанчук. Він наго-лосив, що українська мова має бути точною, сучасною і конкурентною в пра-вовій сфері. Спікер наголосив, що йдеться «про утвердження мовної незалеж-ності українського законодавства». Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4051335-stefancuk-anonsuvav-rozglad-proektu-novogo-pravopisu-ukrainskoi-movi.html

Країна. – 2025. – 30 жовт. Українська мова має звучати впевнено, без агресії, але й без вибачень. – Княжич Д.

Видання пропонує інтерв’ю з Уповноваженою із захисту державної мови Оленою Івановською. Вона розповіла про те, чому навернення україн-ців до рідної мови так затягнулося; про те, що політики зробили мову заруч-ницею своїх кампаній; чим важлива діяльність Уповноваженого із захисту державної мови в сучасній Україні та які його завдання та обов’язки; про мо-вне законодавство станом на сьогодні та чи потребує воно якихось змін або доповнень; чи варто від лагідної українізації переходити до українізації на-ступальної; про нинішній стан української мови та її найслабші точки; про мовну політику після деокупації тощо. Докладно: https://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_ukrayinska-mova-maye-zvuchati-vpevneno-bez-agresiyi-ale-j-bez-vibachen/1233790

День української писемності й мови. Всеукраїнський диктант національної єдності

Укрінформ. – 2025. – 27 жовт. Сьогодні – День української писем-ності та мови. – Інф.

В Україні 27 жовтня відзначається День української писемності та мо-ви. Його започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». Щороку в Україні до Дня писемності та мови проходять заходи, які популяризують українську мо-ву, зокрема проводять Диктант національної єдності. Його авторкою цього року стала письменниця Євгенія Кузнєцова, читатиме текст акторка Наталія Сумська. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4051845-sogodni-den-ukrainskoi-pisemnosti-ta-movi.html

До дня української писемності «Укрпошта» представила марку «Мо-ва». – Діана Горон

На ній – образи жінки у вінку, білого птаха й півня, калини, соняшни-ків і козака Мамая в човні. Кожен з них відображає ідентичність і різнобарвʼя української культури. Ескіз створив український художник-графік М. Кочу-бей, чиї роботи зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка. На-клад становить 180 тисяч примірників. Докладніше: https://ms.detector.media/trendi/post/38563/2025-10-27-do-dnya-ukrainskoi-pysemnosti-ukrposhta-predstavyla-marku-mova/

Як пройшов День писемности: не такий диктант, марка «Мова» та буква «Ї» в окупації

Докладніше: https://chytomo.com/iak-projshov-den-ukrainskoi-pysemnosty-ta-movy-krytyka-radiodyktantu-aktyvisty-zhovtoi-strichky-ta-novi-poshtovi-marky/

Вечірній Київ. – 2025. – 28 жовт. У Києві встановили рекорд написан-ня диктанту з перекладом жестовою мовою. – Марків Н.

Уперше в історії Національний реєстр рекордів України зареєстрував рекорд у категорії «Наймасовіше написання диктанту з перекладом жесто-вою мовою». До події долучилися 195 людей з порушенням слуху з різних куточків України – офлайн і онлайн. Офлайн-майданчиком став Київський фаховий коледж прикладних наук. Організатором рекорду виступила ГО «Відчуй» за підтримки Vodafone Україна. Як зазначила керівниця Націона-льного реєстру рекордів України Лана Вєтрова, для учасників було надзви-чайно важливо відчути єдність і підтримку. Вона також наголосила на актуа-льності жестової мови у сучасному безбар’єрному суспільстві, особливо в контексті зростання кількості ветеранів, які втратили слух через поранення. Докладно: https://vechirniy.kyiv.ua/news/119111/

Радіодиктант національної єдності в «срачах» і мемах: як українці відреагували на радіодиктант. – Анастасія Большакова

Завершився цьогорічний Радіодиктант національної єдності. Автор-кою тексту стала письменниця Є. Кузнєцова, а начитувала акторка Н. Сумсь-ка. Після читання радіодиктанту в етері Суспільного почали ділитися реакці-ями на диктант. Ще більше реагували дописувачі соцмереж – від власних відгуків й до різноманітних мемів. Докладніше: https://life.pravda.com.ua/culture/yak-ukrajinci-vidreaguvali-na-radiodiktant-memi-i-prikoli-311118/

«Це було особливо зворушливо»: як реагують українці в соцмережах на цьогорічний Радіодиктант та на що скаржаться. – Поліна Горлач

Докладніше: https://suspilne.media/culture/1148970-ce-bulo-osoblivo-zvoruslivo-ak-reaguut-ukrainci-v-socmerezah-na-cogoricnij-radiodiktant-ta-so-skarzatsa/

NV. – 2025. – 30 жовт. «Вони хочут, аби нас геть трафив шляк». Українці в соцмережах почали створювати пародійні тексти на радіодиктант. – Інф.

27 жовтня в Україні пройшов Всеукраїнський диктант національної єдності, який на цілий тиждень став предметом бурхливих обговорень, жар-тів і дискусій у соцмережах. Захід, який мав на меті об’єднати українців усього світу, спочатку дав привід для хвилі дискусій між тими, хто дорікав акторці Наталі Сумській за надмірну швидкість і огріхи начитки диктанту, і тими, хто закликав пам’ятати про об’єднавчу ідею флешмобу. Текст пись-менниці Євгенії Кузнєцової «Треба жити!» також не залишив українців бай-дужими. Користувачі створили численні меми про найважчі фрагменти, діа-лектні і маловідомі слова, використані авторкою у диктанті. А після оприлю-днення текст диктанту для самоперевірки, у соцмережах жартома пишуть власні його варіанти різними говірками та діалектами української мови. Ав-торка тексту Євгенія Кузнєцова радо ділиться цими версіями у себе у Facebook. Докладно: https://lol.nv.ua/ukr/radiodiktant-2025-v-socmerezhah-pochali-stvoryuvati-parodiyni-versiji-tekstu-50556649.html

Українська літературна газета. – 2025. – 25 жовт. XXYI-й конкурс імені Яцика стартує у День української писемності й мови. – Короненко С.

XXYI-й Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, організаторами якого є Міністерство освіти і науки України, Міністерство оборони України та Ліга українських меценатів, розпочнеться 27 жовтня, у День української писемності й мови. Докладно про конкурс і його умови: https://litgazeta.com.ua/news/xxyi-j-konkurs-imeni-iatsyka-startuie-u-den-ukrainskoi-pysemnosti-j-movy/

ТЕТ і Megogo Books запустили спільний проєкт «Читати добре своєю мовою». – Діана Горон

До Дня української писемності та мови, 27 жовтня, телеканал ТЕТ і онлайн-книгарня Megogo Books презентували спільний проєкт «Читати добре своєю мовою», в якому ведучі та актори телеканалу озвучують сучасні тексти українських авторів. Megogo Books сформувала добірку сучасної української поезії про любов, віру, мрію, силу та життя, а команда телеканалу ТЕТ від-зняла серію коротких відео, де зірки читають ці твори у власній інтерпретації. Мета відеопроєкту – нагадати, що мова – це не правила, а спосіб любити, смі-ятися, мріяти, дякувати. Докладніше: https://detector.media/production/article/245265/2025-10-30-tet-i-megogo-books-zapustyly-spilnyy-proiekt-chytaty-dobre-svoieyu-movoyu/

Україна молода. – 2025. – 27 жовт. Жовта стрічка: українці провели акцію «Ї» до Дня писемності. – Здоровило Т.

Активісти руху спротиву «Жовта стрічка» до Дня української писемності та мови організували на тимчасово окупованих територіях України акцію «Ї», поширюючи проукраїнські символи. Про це 27 жовтня рух «Жовта стрічка» повідомив у Телеграмі. «… Активісти руху «Жовта стрічка» продовжують надсилати нам фото з різних тимчасово окупованих міст», – йдеться у повідомленні. Зазначається, що багато світлин надійшло з Мелітополя, Сімферополя, Ялти, Севастополя, Луганська, Алчевська, Донецька. У «Жовтій стрічці» додали, що підтримка акції на окупованих територіях – шалена: навіть у такі непрості часи українці об’єднуються та підтримують одне одного. Докладно: https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/191909/

Форум «Українська – мова сильних»

Укрінформ. – 2025. – 30 жовт. У Києві стартував форум «Українська – мова сильних». – Інф.

У Києві стартував форум «Українська – мова сильних», присвячений Дню української писемності та мови. «З боку держави потрібно забезпечувати те, щоб українська мова стала інструментом поступу, передачі цінностей, транслювання своєї позиції…», – зазначила під час відкриття форуму віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики України, міністерка культури України Тетяна Бережна. Як відзначила на форумі уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, з порядку денного не знята політика денацифікації, яку проголосив наш ворог. Війна, яку нині веде Російська Федерація проти України, є війною не стільки за територію, скільки за нашу національну ідентичність. Як наголосила на форумі заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, наразі в питанні захисту та розвитку української мови, як перед законодавцями, так і перед професійними спільнотами, стоїть багато викликів та задач. Один із них – це переклади українською нормативної юридичної бази, очищення мови від запозичень із російської, англійської мов, латини, правильне використання нормативної лексики, професійна термінологія в українській мові, зокрема технічна, у військовій сфері, українські шрифти тощо. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4053251-u-kievi-startuvav-forum-ukrainska-mova-silnih.html

Укрінформ. – 2025. – 30 жовт. МКСК відзначило найкращі проєкти за вагомий внесок у захист та популяризацію української мови. – Інф.

У межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», який 30 жовтня провело Міністерство культури та стратегічних комунікацій, відбулося нагородження переможців спеціальної події «Мовна ініціатива». Так, переможцями у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» стали: Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – традиційна щорічна загальнонаціональна акція, присвячена українській мові. Організатор – Українське радіо; проєкт освітньої та психологічної підтримки у переході на українську мову «Єдині». Це навчальні курси, що тривають 28 днів та охоплюють онлайн-завдання, розмовні клуби, корисні вебінари тощо; ютуб-канал «Ідея Олександрівна». Проєкт популяризує діалекти української мови, а також у легкому й невимушеному стилі пропонує огляди мовних явищ, цікавих для широкого загалу. У номінації «Найкращий медіапроєкт з української мови», в якій відзначалися медіапроєкти, що сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації, перемогли: мультимедійний проєкт «Українізейшн» (подкаст / TikTok), який розповідає про тонкощі української мови;  проєкт «Movyty_ua», який розповідає про важливі для української мови історичні події та постаті; проєкт Анни Огойко, яка створює англомовні подкасти й матеріали до них для іноземців, котрі вивчають українську мову. У номінації «Амбасадор української мови», що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації, перемогли: Марія Словолюб, популяризаторка української мови, філологиня, фольклористка та експертка з красномовства, яка веде курси з вивчення української мови для дорослих і дітей, курси з покращення дикції і голосу, підготовки до НМТ; Олег Гороховський, бізнесмен, банкір, співзасновник «Монобанку», який одним із перших відмовилися від російських інтерфейсів; Видавництво «Discursus / Брустури», створене в 2013 році на Івано-Франківщині Василем Карп’юком та Ярославом Голодюком. Онлайнова книгарня «Брустури» представляє продукцію видавничих брендів «Брустури» (книжки про гуцулів і Гуцульщину) та Discursus (сучасна література, гуманітаристика, українознавчі воркбуки). Переможцями у номінації «Легенда» стали: Петро Яцик (посмертно), канадський українець, меценат; Олекса Негребецький, піонер українського кінодубляжу, редактор, перекладач; Ірина Фаріон (посмертно), докторка філологічних наук, професорка, публічна мовна діячка. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4053363-mksk-vidznacilo-najkrasi-proekti-za-vagomij-vnesok-u-zahist-ta-popularizaciu-ukrainskoi-movi.html

Інтерфакс-Україна. – 2025. – 30 жовт. Вступ України до ЄС вимагає досконалих перекладів європейських документів українською мовою – Кондратюк. – Інф.

Вступ України до ЄС вимагає досконалих перекладів європейських документів українською мовою, вважає заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк. За словами віцеспікерки, нині Україна стикається з серйозними викликами у сфері точності перекладу, зокрема правової термінології. Крім того, Олена Кондратюк звернула увагу на необхідність уніфікації української лексики у військовій сфері та у бізнесі. Вона також підкреслила важливість візуальної ідентичності мови та перехід на українські шрифти. Докладно: https://interfax.com.ua/news/general/1116702.html

Інтерфакс-Україна. – 2025. – 30 жовт. Ситуація із законопроєктом щодо оновлення перекладу Європейської хартії мов не настільки радикальна – Бережна. – Інф.

Віцепремʼєр-міністр з гуманітарної політики України – міністр культури України Тетяна Бережна заявляє, що ситуація довкола законопроєкту про оновлення офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов не настільки радикальна, йдуть консультації. «Законодавчий процес достатньо складний. Він вимагає врахування інтересів дуже багатьох стейкхолдерів: уряду, народних депутатів, наших міжнародних партнерів. Тому ситуація не настільки радикальна, як її представили журналісти. Зараз йдуть консультації з приводу того, коли законопроєкт буде включено в порядок денний Верховної Ради, в якій редакції», – сказала вона на форумі «Українська – мова сильних». Тетяна Бережна наголосила, що впевнена в тому, що разом з міжнародними партнерами і депутатами буде знайдено час, щоб схвалити законопроєкт в першому читані. В свою чергу, Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська зазначила, що ухвалення цього законопроєкту зніме низку маніпуляцій щодо російської мови в країні, а також відкриє шлях до євроінтеграції. Докладно: https://interfax.com.ua/news/general/1116685.html

Інтерфакс-Україна. – 2025. – 30 жовт. Бережна: Програма «1000 годин контенту» буде важливим елементом просування і утвердження української мови. – Інф.

Віцепремʼєр-міністр з гуманітарної політики України – міністр культури України Тетяна Бережна заявляє, що програма «1000 годин українського контенту» буде важливим елементом просування і утвердження української мови. Вона розповіла, що перед міністерством стоїть задача за 2026 рік принаймні почати виготовлення тієї тисячі годин українського контенту. Докладно: https://interfax.com.ua/news/general/1116710.html

Інтерфакс-Україна. – 2025. – 30 жовт. Мовний омбудсмен: Україномовний контент має бути високоякісним, а не лише для заповнення ефіру. – Інф.

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська вважає, що україномовний контент має бути високоякісним, а не лише для того, щоб заповнити ефір. «Що має робити держава? Дбати про національну культуру, про україномовний культурний продукт. Але не просто, щоб заповнити ефір, це має бути високоякісний україномовний продукт, сповнений ідеології», – сказала вона на форумі «Українська – мова сильних» у четвер в Києві. Вона наголосила, що над цим мають працювати не лише діячі культури, але й залучатися наукові дослідження соціолінгвістів і нейролінгвістів. Докладно: https://interfax.com.ua/news/general/1116768.html

Україна молода. – 2025. – 30 жовт. У Києві проходить форум «Українська – мова сильних»: молодь – засмучує. – Здоровило Т.; Укрінформ. – 2025. – 30 жовт. Молодь добре володіє українською, проте все менше користується нею в побуті – МОН. – Інф.; Фокус. – 2025. – 30 жовт. Вдома обирають російську: 51% підлітків не спілкуються українською мовою, – МОН. – Ткачук С.

Молодь в Україні щороку демонструє кращі результати у володінні українською мовою, проте кількість тих, хто користується нею в побуті, зменшується. Про це повідомила заступниця міністра освіти та науки Анастасія Коновалова. За її словами, спостерігається відкат у використанні української мови в побуті серед підлітків та молоді. Зокрема, у 2022 році 46% дітей користувалися українською мовою постійно, у 2023-му – 55%, а у 2024-му – 49. Вона зауважила, що батьки підлітків, які не користуються українською мовою в побуті, серед причин називали вплив соціальних мереж та страх дітей говорити суржиком. Тому, на її думку, важливе питання – толерантне ставлення та підтримка тих, хто, переходячи на українську, через недостатнє знання мови, спілкується суржиком. Докладно:

https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/191977/

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4053253-molod-dobre-volodie-ukrainskou-prote-vse-mense-koristuetsa-neu-v-pobuti-mon.html

https://focus.ua/uk/ukraine/730934-vdoma-obirayut-rosiysku-51-pidlitkiv-ne-spilkuyutsya-ukrajinskoyu-movoyu-mon

Інтерфакс-Україна. – 2025. – 30 жовт. Гендиректор StarLihgtMedia Богуцький: Я не бачу інтересу до української мови від державних чиновників. – Інф.

Генеральний директор StarLihgtMedia Олександр Богуцький заявляє, що не бачить інтересу до української мови від державних чиновників. Він зазначив, що приватний бізнес – це приватний бізнес, але все ж вони стараються і багато інвестують в повністю україномовний контент. Олександр Богуцький також зазначив, що на сьогодні серед країн перебування великої кількості українців, на жаль, немає попиту на україномовний контент. Докладно: https://interfax.com.ua/news/general/1116748.html

Інтерфакс-Україна. – 2025. – 30 жовт. Гендиректор «1+1» Пахольчук: Ми дуже чекаємо на програму «1000 годин контенту». – Інф.

Генеральний директор «1+1 media» Ярослав Пахольчук заявляє, що медіабізнес дуже чекає на програму «1000 годин українського контенту». «Якщо ти робиш однаковий контент російською і українською, то дохідність російськомовного контенту в рази, якщо не на порядок, вище. Тепер питання: коли є кризова економічна ситуація, коли немає абсолютно підтримки з боку держави виробників контенту, куди ти будеш інвестувати свої зусилля? Відповіді це не потребує. Що треба робити? Треба стимулювати підтримку, якась державна програма. До речі, ми дуже чекаємо на «1000 годин контенту» від президента», – сказав він на форумі «Українська – мова сильних». Ярослав Пахольчук наголосив, що якщо цю програму вдасться реалізувати, є шанс, що за три роки «ми почнемо відновлюватися». Докладно: https://interfax.com.ua/news/general/1116750.html

Інтерфакс-Україна. – 2025. – 30 жовт. Гендиректор «1+1» Пахольчук: Україна за 35 років виробила анімаційного контенту менше, ніж Росія за рік. – Інф.

На думку генерального директора «1+1 media» Ярослава Пахольчука, Україна за 35 років виробила анімаційного контенту менше, ніж Росія за один рік. Виробництво такого контенту неймовірно дороге, а на ринку немає відповідних фахівців. Водночас він зазначив, що можна стимулювати співпрацю з міжнародними виробниками щодо перекладу їх контенту. Докладно: https://interfax.com.ua/news/general/1116726.html

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26