Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика»

21.07–25.07.2025

Укрінформ. – 2025. – 19 лип. Олена Івановська, Уповноважена із за-хисту державної мови: «Конституційна модель мовної політики має бути уз-годжена з реальністю війни». – Самченко В.

15 липня відкритим голосуванням Уряд призначив на посаду Уповно-важеної із захисту державної мови Олену Івановську – професорку та викла-дачку Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Суспіль-ний інтерес до зміни мовного омбудсмена, чия каденція завершилася, мав зависокий градус, оскільки мовне питання є дуже чутливим у період російсь-ко-української війни. Укрінформ першим пропонує розмову з Оленою Іва-новською, у якій вона розповіла про своє призначення; про те, які першоче-ргові завдання вирішуватимете на посаді Уповноваженої із захисту держав-ної мови (захист української мови на окупованих територіях; визнання укра-їнської жестової мови як повноцінної складової мовної політики; функціону-вання української мови в еміграції; повноцінна інтеграція української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні застосунки, інтерфей-си, ігри, технології тощо); про те, чи вже перейдено в Україні межу неповер-нення до русифікації; про консультування із громадським сектором стосовно мовних ініціатив тощо. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/4016542-olena-ivanovska-upovnovazena-iz-zahistu-derzavnoi-movi.html

«Скасувати особливий статус російської мови»: мовна омбудсманка розповіла про першочергові завдання на посаді. – Діана Горон

Новопризначена Уповноважена із захисту державної мови О. Іванов-ська розповіла про ключові завдання на посаді. Серед них – захист українсь-кої мови на окупованих територіях та скасування особливого статусу росій-ської мови. Докладніше: https://detector.media/infospace/article/242760/2025-07-20-skasuvaty-osoblyvyy-status-rosiyskoi-movy-movna-ombudsmanka-rozpovila-pro-pershochergovi-zavdannya-na-posadi/

Україна молода. – 2025. – 19 лип. Сибіга анонсував повернення у вжиток українських назв іноземних міст. – Здоровило Т.; Інтерфакс-Україна. – 2025. – 20 лип. Сибіга заявив про необхідність повернення іноземним то-понімам назв українського походження. – Інф.

Про намір держави активно впроваджувати в офіційний вжиток укра-їнські назви іноземних топонімів заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Про це 19 липня він написав на своїй сторінці у Facebook. Глава МЗС підкреслив, що використання назв українських міст має відпові-дати українській транслітерації: Kyiv, Odesa, Lviv, Kharkiv, Chernihiv, Chornobyl. За словами міністра, Україна вже досягла суттєвого прогресу в боротьбі за коректне написання своїх топонімів у світі. До цього процесу до-лучилися провідні міжнародні медіа, уряди та організації. Та настав час зро-бити «наступний великий крок» – відновити в Україні традиційні українські назви іноземних міст: Берестя замість Бреста, Білгород замість Бєлгорода, Доброчин замість Дебрецена тощо. Він нагадав, що таке право передбачене Законом про функціонування української мови як державної. Він додав, що МЗС України планує ініціювати фахову дискусію, громадське обговорення та міжвідомчу роботу для систематизації вживання українських назв інозем-них топонімів. Докладно:

https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/190381/

https://interfax.com.ua/news/general/1089079.html

«Правильні назви» від МЗС: Україна повертатиме українські назви іноземних топонімів. – Катерина Гладка

У липні Міністерство закордонних справ України заявило про ініціа-тиву використовувати в офіційних документах традиційні українські назви іноземних міст, якщо вони мають історично усталене українське звучання. Зокрема, пропонують писати Берестя замість Брест, Грубешів замість Хру-бєшув, Пряшів замість Прешов, Перемишль замість Пшемисль. У МЗС пояс-нюють, що мова йде виключно про внутрішнє використання цих назв – у до-кументах, медіа, публічному дискурсі. Це не є вимогою до інших держав і не стосується офіційної дипломатичної кореспонденції. Ініціатива, на думку мі-ністра А. Сибіги, є логічним продовженням кампанії #CorrectUA, яка просу-вала вживання коректних форм, як-от Kyiv замість Kiev. Однак така пропо-зиція викликала жваву дискусію: наскільки такі кроки доцільні? Опублікова-но думки з цього приводу журналіста, історика і старшого наукового спів-робітника Національного музею історії України у Другій світовій війні Р. Кабачія; письменниці, публіцистки і редакторки рубрики «Опінії» видання «Україна Модерна» О. Форостини; головної редакторки видання Re/visions Journal Д. Бадьйор. Докладніше: https://lb.ua/culture/2025/07/23/687922_pravilni_nazvi_vid_mzs_ukraina.html

Тільки війна змусила обрати українське, – видавець Іван Малкович. – Ярослава Наумова

Поет і видавець І. Малкович у фільмі «Мова свободи», телепрем’єра якого відбулася на Еспресо, розповів, як у 1990–2000-х українські книгарні були заповнені російською літературою. Попри успіх українських видань, зокрема перекладу «Гаррі Поттера», конкуренція була нерівною: «Я мусив боротися з російським „Поттером” на нашому ж ринку». «Було нелегко, тому що ми були окуповані російською книжкою. Книгарні в центрі – там були ро-сійські книжки, виставлені з російським двоголовими гербами… Я думав: от ми видамо такі чудесні книжки, і люди будуть їх вибирати, бо наші будуть кращі. Але ні... Така м’яка українізація, в такій країні посттравматичній як Україна, означала „ніякої українізації”. Тобто „мʼяке” – це ніяке. М’яко міг робити я як видавець, як поет. Але держава – це закони», – вважає Малкович. Тільки після 2014 року, каже він, ситуація почала змінюватися. А повномас-штабна війна 2022-го стала переломним моментом: «Нарешті, за тридцять із чимось років, російська книжка відійшла з українських міст. Ми побачили, як книгарні наповнюються українським». Водночас Малкович із тривогою го-ворить про відкат: «З незрозумілих причин побільшало російської мови в Києві. І це лякає». На його думку, держава має діяти рішучіше: «Вмовляння не працюють. Мають бути правила, як у Німеччині: навіть на перервах у школах – тільки державною». Довідково: фільм «Мова свободи» досліджує історію боротьби за українську мову – від імперських заборон до сучасних мовних законів. В основі – десятки свідчень: колишніх військовополонених, переселенців, політиків і культурних діячів, які опинилися в центрі гуманіта-рної боротьби. Джерело: https://espreso.tv/news-tilki-viyna-zmusila-obrati-ukrainske-vidavets-ivan-malkovich

NV. –2025. – 21 лип. Суд оштрафував директора комплексу, в якому Вєрка Сердючка співала російською мовою. – Інф.; Village Україна. – 2025. – 22 лип. Директора Osocor Residence оштрафували через пісні російською під час виступу Вєрки Сердючки. – Гуржий В.

Суд оштрафував директора Osocor Residence, де 13 червня Андрій Данилко в образі Вєрки Сердючки виконував російськомовні пісні. Про це йдеться в постанові Бориспільського міськрайонного суду. Суд встановив, що директор Osocor Residence порушив вимоги Закону України «Про вне-сення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музи-чної продукції походження держави-агресора», а саме під час виступу на сцені комплексу для відпочинку пролунало дві пісні російською мовою. В постанові зазначили, що директор комплексу на засідання не з’явився. До-кладно:

https://nv.ua/ukr/kultura/vistup-serdyuchki-sud-oshtrafuvav-direktora-osocor-residence-cherez-rosiyskomovni-pisni-danilka-50531411.html

https://www.village.com.ua/village/culture/culture-news/364969-direktora-osocor-residence-oshtrafuvali-cherez-pisni-rosiyskoyu-pid-chas-vistupu-verki-serdyuchki

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26