Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика на сторінках преси

та інтернет-ресурсів»

29.04–03.05.2024

Укрінформ. – 2024. – 1 трав. Мовний омбудсмен обговорив з представниками МЗС поширення української мови за кордоном. – Інф.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь обговорив із заступницею міністра закордонних справ України Іриною Боровець та послом з особливих доручень МЗС з питань світового українства Мар’яною Бецою широке коло питань, пов’язаних з популяризацією та поширенням української мови за кордоном. Про це Тарас Кремінь повідомив на своїй фейсбук-сторінці. «Мовна дипломатія, якою обстоюємо національні інтереси, популяризуємо українську від шкільних програм до університетських студій, створюємо українськомовні аудіогіди в кращих музеях світу або формуємо книжкові полички за кордоном, перекладаємо міжнародні документи та забезпечуємо права громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за межами України, знайшла втілення і в нашому Річному звіті, яким пропонуємо можливі шляхи розв’язання актуальних питань на рівні Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади та місцевого самоврядування», – написав він. З Річним звітом Уповноваженого із захисту державної мови про стан дотримання закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у 2023 можна ознайомитися тут. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3858959-movnij-ombudsmen-obgovoriv-z-predstavnikami-mzs-posirenna-ukrainskoi-movi-za-kordonom.html

Укрінформ. – 2024. – 2 трав. Мовний омбудсмен закликає Раду ухва-лити постанову про повернення історичних назв низці міст. – Інф.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав народних депутатів розглянути проєкт постанови, який передбачає поверну-ти низці населених пунктів їхні історичні назви. Про це він сказав під час презентації звіту за 2023 рік у Медіацентрі «Україна – Укрінформ». «Я за-кликаю народних депутатів розглянути проєкт постанови та повернути істо-ричні назви населеним пунктам», – сказав Тарас Кремінь. Він також зазна-чив, що Офіс мовного омбудсмена рекомендує Кабінету Міністрів забезпечи-ти переклад та опублікування державною мовою тих державних договорів, які не були оприлюднені станом на день набрання чинності мовним законом. Також, за словами Тараса Кременя, необхідно затвердити державну програ-му співпраці із закордонними українцями – як із біженцями, так і з трудови-ми мігрантами. Він також закликав Нацкомісію зі стандарту державної мови якомога швидше затвердити стандарти української правничої, медичної тер-мінології та опрацювати питання розробки термінології в інших сферах. До-кладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3859356-movnij-ombudsmen-zaklikae-radu-uhvaliti-postanovu-pro-povernenna-istoricnih-nazv-nizci-mist.html

Укрінформ. – 2024. – 2 трав. За два роки використання української мови в усіх сферах зросло у сотні й тисячі разів – Кремінь. – Інф.

Громадяни України стали частіше послуговуватися українською не тільки в офіційному спілкуванні, а й у приватному житті, і одним із чинників цього є російсько-українська війна. Про це повідомив уповноважений Тарас Кремінь під час презентації звіту за 2023 рік. Він поінформував, що Офіс уповноваженого із захисту державної мови отримав минулого року майже 3,7 тис. звернень щодо порушення мовного законодавства. За його даними, найбільше звернень стосувалося Києва – 40%, Харківської області – 14% , Одеської – 13%, Дніпропетровської – 9% та Київської – 4%. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3859325-za-dva-roki-vikoristanna-ukrainskoi-movi-v-usih-sferah-zroslo-u-sotni-j-tisaci-raziv-kremin.html

Українська мова стала домінувати в найпопулярніших соцмережах – звіт омбудсмена. – Віра Шурмакевич

У 2023 році суттєво зросла кількість українськомовних дописів у най-поширеніших соціальних мережах – Facebook, Х (Twitter), Instagram, Youtube, TikTok. Про це йдеться у щорічному звіті мовного омбудсмена. У дослідженні «Українська мова в соцмережах», яке провів Центр контент-аналізу, соціологи аналізували вживання української та російської мов на просторах інтернету протягом 2020–2023 років. Для цього вони вивчали бі-льше мільйона публікацій у популярних соцмережах, зокрема й тих, які є за-бороненими в Україні («Однокласники» i «ВКонтакті»). Також до уваги бра-ли місце проживання користувачів – його визначали за інформацією у профі-лі. Враховували зокрема й тимчасово окуповані території, Крим і Севасто-поль. «Найбільш показовими виявилися зміни у співвідношенні використання української та російської мов у різних соціальних мережах, що відбулися з жовтня 2020-го по жовтень 2023 року. Українська мова стала помітно домі-нувати майже в усіх найпопулярніших соціальних мережах», – розповідає омбудсмен. Так, соціологи виявили, що станом на жовтень 2023 року в Instagram абсолютну більшість публікацій – понад 90% – було написано українською мовою. Трохи менше (75–80%) дописів українською мовою ма-ють Facebook та Х (Twitter). Хоча у червні 2022 року частка української мови в цих соціальних мережах уже становила 65–70%, ще три роки тому вона бу-ла значно меншою – 15–25%. Також зазначають, що вдвічі більше українсь-комовного контенту стало у TikTok. Однак беззаперечним лідером із динамі-ки зростання української мови є YouTube. Дослідження, проведене в червні 2022 року, не виявило суттєвих змін у використанні української мови на YouTube, порівняно з довоєнним періодом. Та вже через півтора року частка українськомовного контенту на платформі сягнула 45%, що майже вдесятеро більше, ніж до війни (5%). Важливі тенденції демонструє і регіональний ви-мір, кажуть дослідники. Зазначають, що на заході країни спостерігалося ра-дикальне збільшення вживання української мови вже у перші місяці від поча-тку повномасштабної війни. Станом на червень 2022 року їх було понад 85%. Тепер же ситуація кардинально змінилася в інших частинах України – центрі, півдні та сході. «Майже в усіх областях зафіксоване збільшення питомої ваги української мови на 10–15%. Варто відзначити українізацію Київської облас-ті. За мовною поведінкою користувачів вона наблизилася до західного регіо-ну. Дуже важливо, що вперше українська має сильніші позиції у Харківській, Дніпропетровській і Миколаївській областях. Цілком очікувано, що ситуація за рік майже не змінилася в регіонах, які перебувають під російською окупа-цією», – пояснюють у мовного омбудсмена. Подібне дослідження проводили також вчені з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана, Мюнхенсь-кого технічного університету (Німеччина) та Університету Бата (Велика Бри-танія). Вони аналізували понад 4 мільйони твітів, які опублікували 62 тисячі користувачів. Науковці виявили, що вони вибирали українську мову замість російської, тож кількість українськомовних твітів значно збільшилася. «Нау-ковці трактують це як свідомий перехід користувачів до української онлайн-ідентичності, свідомого самовизначення себе українцем», – стверджують со-ціологи. Джерело: https://life.pravda.com.ua/society/v-ukrajini-znachno-zrosla-kilkist-ukrajinskomovnogo-kontentu-zvit-movnogo-ombudsmena-301366/

Укрінформ. – 2024. – 30 квіт. Близько 37% українців позитивно ста-виться до російськомовних громадян. – Інф.

До російськомовних громадян України 37% респондентів ставляться позитивно або дуже позитивно, 42% – нейтрально, 20% – негативно або ду-же негативно. Про це повідомила наукова директорка Школи політичної аналітики НаУКМА Анна Осипчук під час презентації в Укрінформі резуль-татів другої хвилі загальноукраїнського опитування «Реінтеграція та соціа-льна згуртованість». «14% респондентів ставляться дуже позитивно до ро-сійськомовних громадян України, 23% – позитивно, 42% – нейтрально, 13% – негативно, 7% – дуже негативно», – сказала Анна Осипчук. Окрім того, 29% опитаних дуже позитивно ставляться до внутрішньо переміщених укра-їнців, які покинули свої домівки і живуть в іншому місті в Україні, 39% – ста-вляться позитивно, 27% – ставляться нейтрально, 2% – негативно, 1% – дуже негативно. Також за результатами опитування, 9% респондентів ставляться дуже позитивно до українців, які виїхали з України після початку війни і за-раз перебувають за кордоном, 24% – позитивно, 52% – нейтрально, 9% – негативно, 4% – дуже негативно. «Результати показують кардинальну зміну ставлення і розкол, який зріє щодо тих українців, які виїхали за кордон і не повернулися. Це те, з цим потрібно працювати», – зазначила Анна Осипчук. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3858404-blizko-37-ukrainciv-pozitivno-stavitsa-do-rosijskomovnih-gromadan.html

Укрінформ. – 2024. – 2 трав. За минулий рік в ефірах не звучало жодної російської пісні – Кремінь. – Інф.; У 2023 році в ефірах загальнонаціональних телерадіокомпаній не звучало жодної російської пісні, – мовний омбудсмен Кремінь

Про це під час презентації звіту за 2023 рік сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. «Ми дослідили діяльність 14-ти те-лерадоорганізацій, які здійснюють загальнонацінальне ефірне мовлення. Хо-чу відзначити, що вперше за роки незалежності не зафіксовано жодної росій-ської пісні в трансляціях наших телерадіоорганізацій» – сказав Тарас Кре-мінь. Так, за його даними, майже 33% пісень виконувалися офіційними мо-вами ЄС, іншими мовами – 0,1%, понад 67% – українською мовою. Моніто-ринг відбувався у грудні 2023 року співробітниками Офісу Уповноваженого із захисту державної мови. Також за минулий рік було видано на 37% біль-ше книжок української мовою, ніж позаминулого року. Докладно:

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3859317-za-minulij-rik-v-efirah-ne-zvucalo-zodnoi-rosijskoi-pisni-kremin.html

https://espreso.tv/suspilstvo-u-2023-rotsi-v-efirakh-zagalnonatsionalnikh-teleradiokompaniy-ne-zvuchalo-zhodnoi-rosiyskoi-pisni-movniy-ombudsmen-kremin

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26