Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»

02.08–06.08.2021

Дзеркало тижня. Україна. – 2021. – 4 серп.

Тест з української мови для посадовців: сотні людей зіткнулися зі складнощами при реєстрації. – Інф.

З 16 липня наявність сертифіката про рівень володіння державною мовою стало обов'язковою умовою для проходження конкурсу на держслужбу. Нововведення передбачені законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної». В обласних центрах та інших містах України вже відкрилися Центри тестування. Як правило, вони розташовуються у вищих навчальних закладах та бібліотеках. У Київській області таких центрів – сім, у Кіровоградській – чотири, в Миколаївській і Одеській – по три, Харківській і Дніпропетровській – по два. У багатьох обласних центрах поки що працює лише по одному центру. Завдання тесту складається з двох частин: письмової та усної. На їх виконання виділяється дві години. За перші тижні дії нових вимоги стало зрозумілим, що кількість центрів їх пропускна здатність явно не відповідають кількості бажаючих пройти тестування. Багатьом не вдається зареєструватися в рідному місті або найближчому обласному центрі, і люди змушені їхати в інший регіон. Стикаються люди і з технічними проблемами при реєстрації на сайті. Основна проблема для претендентів на посади – тимчасові обмеження. Конкурси на заміщення посад на держслужбі тривають, як правило, від одного до трьох місяців, в органах місцевого самоврядування і школах – менше. І якщо людина не встигне здати тест і отримати сертифікат вчасно (результати повинні видавати через 15 днів), то конкурс через нього переносити не будуть. Перездавати тест повторно можна лише через чотири місяці. Докладніше: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/test-z-ukrajinskoji-movi-dlja-chinovnikiv-sotni-ljudej-zitknulisja-zi-skladnoshchami-pri-rejestratsiji.html

Літературна Україна. – 2021. – 30 лип.

Секретаріат мовного омбудсмена готує проєкт до ювілею Незалежності. – Інф.

Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови до 30-річчя Незалежності України планує соціальний інформаційний проєкт на інтернет-ресурсах Уповноваженого – «Цитати сучасних письменників про українську мову». Секретаріат закликає письменників України долучитися до цієї ініціативи та запропонувати зі своїх творів (або створити спеціально) короткі вислови – до тридцяти слів – про українську мову, які б спонукали громадян України вивчати її, удосконалювати володіння, послуговуватися нею в усіх сферах суспільного життя. Докладніше: https://litukraina.com.ua/2021/07/30/sekretariat-movnogo-ombudsmena-gotuie-proiekt-do-juvileju-nezalezhnosti/

«Обурення омбудсмана сприймається як нещирість». Нацрада оприлюднила заяву щодо моніторингу дотримання мовного законодавства

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення нагадала, що контроль за виконанням нових норм закону про мову покладено законодавством на мовного омбудсмана. Нацрада ж передає для реагування матеріали щодо встановлених ознак порушення законодавства при розповсюдженні й демонструванні фільмів. З такою заявою регулятор виступив з огляду на повідомлення мовного омбудсмана Т. Кременя про порушення провідними каналами нових норм мовного законодавства, які викликали резонанс у медіа. Нацрада заявила, що саме такий характер взаємодії зафіксовано у спільному документі, тому «публічні обурення Уповноваженого сприймаються членами Національної ради як нещирість і непослідовність». Докладніше:

https://detector.media/rinok/article/190672/2021-07-30-oburennya-ombudsmana-spryymaietsya-yak-neshchyrist-natsrada-oprylyudnyla-zayavu-shchodo-monitoryngu-dotrymannya-movnogo-zakonodavstva/

Літературна Україна. – 2021. – 2 серп.

Музична несвідомість. – Юстина Довбуш

Авторка публікації порушила прблему стосовно гасла «музика поза політикою». Насамперед, це стосується дописів у соцмережах щодо виступів російськомовних артистів в Україні. «То вилізе співпраця з сумнівними російськими реперами, то контракти з тими ж росіянами, то гидування українською мовою, то сепаратистські висловлювання, то їхнє звинувачення українців у нацизмі чи у фашизмі, то гастролі в країні-агресорі, то російська мова в День Конституції на джазфест, то політичні проколи, як-от з партією «Голос» та Вакарчуком, то танці на Меморіалі пам’яті Небесної Сотні. І так по колу. Російськоцентричність за русофільством, ватність, зневага до українського й тому подібне. І щоразу ці скандали з буддійським терпінням нарід проковтує, і щоразу все спритно забувається… Невже ці виконавці та музиканти такі геніальні, незамінні та визначальні, що ми готові їм стабільно пробачати різні прояви зневаги до України? Чи тільки на них тримається вся наша музична насолода? Чи виключно від них залежить доля нашої культури? Чи винятково завдяки їм про нас знають у світі? Чи лиш вони тримають нас вкупі й дають відчуття приналежності до України? Чи насправді вони та їхня позиція настільки нешкідливі та жодним чином не здатні погіршити ситуацію на Донбасі? Чи справді згасаюча стурбованість Заходу ніяк не пов’язана із тим, що вони говорять, виступаючи то тут, то там? Невже наші часи настільки безтурботні, що варто погодитись на «музику поза політикою» і пробачити їй все? Невже ці артисти настільки зіркові, що на скандали із ними можна не зважати та виправдовувати їхню з дня у день зневагу до нашої країни? Невже дійсно Війна перестала бути такою війною, що можна тепер проходити повз зверхнє ставлення до неї? Невже воно вартує більше, ніж загублені життя на фронті? Невже окупація Криму до такої міри незначна, що можна почати заплющувати на неї очі во ім’я вітчизняного шоу-бізнесу? Невже ми настільки співоча нація, що для нас музика – понад усе?... Просто за цим впертим гаслом «музика поза політикою», за цим впертим униканням відмови від деяких позицій затертого плей-листа стоїть ще більш болюча правда. Бо такі наші музичні смаки та всепрощення улюбленим виконавцям – це і є наша справжня ідентичність. Це яскравий показник того ментального стану, із яким себе ідентифікуємо, коли затикаємо собі вуха, аби поринути в музичний екстаз… Адже музика – це те дзеркало душі, котре якнайкраще відображає всі її слабкості, відтворює тональність голосів усіх наших демонів, саме вона вибирає мелодії, під які так добре пустити сльозу напідпитку. Саме ставлення до музики – це найкращий рентген того, що нам важить в буденному житті найбільше, якою мовою ми воліємо мріяти та страждати, в яких простих римах висловлюємо почуття, залицяємось, ностальгуємо…». Докладніше: https://litukraina.com.ua/2021/08/02/justina-dovbush-muzichna-nesvidomist/

Хімчистка мундира. Моніторинг інформаційних каналів 12–18 липня 2021 року. – Ярослав Зубченко

«На фоні того, як Конституційний суд визнав конституційним закон про мову, а частина „слуг народу” спочатку подала мовні правки, а потім їх відкликала, на телебаченні знову активізувалося це питання. Без особливого надриву, зате з глибоко особистими прикладами. На „Нашому” поширювали стандартні маніпуляції про тиск на російськомовних, але вигадали й кілька відносно нових „аргументів”. Після сюжету про прийняття мовного закону, ведучий М. Назаров нагадав, що під час перепису 2000-го року 15 мільйонів українців назвали рідною російську. А чому не навести актуальну соціологію про підтримку положень згаданого закону? Тетяна Плачкова з „ОПЗЖ” заявила, що мовні норми заважають розвиватися, зокрема, спортсменам-бігунам. Пишіть у коментарях свої варіанти, як саме. На телеканалі Медведчука апелювали до кіно. Ведуча А. Зінченко, якій на момент розпаду совка було у кращому разі два роки, з сумом уявляла україномовний переклад „улюблених радянських фільмів”. А. Лесик заявив, що через україномовний дубляж люди стали менше ходити в кінотеатри. Реальна статистика, звісно ж, інша. Але історія з Лесиком набагато цікавіша, ніж якісь там факти. Для ілюстрації своєї правоти молодший член „ОПЗЖ” обрав кінотеатр „Парк” у Харкові: „Придешь кино смотреть на украинском языке, ну нет желания. От, к сожалению, нет желания. Смотришь фильм, он русский фильм. Если его перевести на украинский, он не смотрится [...] И кинотеатр в итоге закрылся”. По-перше, цей кінотеатр закрили лише минулого року (кінотеатри перейшли на українську у 2006-му) й, за словами керівництва, через коронавірус. По-друге, в Україні не показують у кінотеатрах нічого, знятого в РФ після 2014 року. То про які, у біса, „русские фильмы” говорить Лесик?!.». Докладніше:

https://detector.media/informatsiini-kanali/article/190695/2021-08-01-khimchystka-mundyra-monitoryng-informatsiynykh-kanaliv-12-18-lypnya-2021-roku/

Газета по-українськи. – 2021. – 2 серп. У Києві театр відмовився перекладати вистави українською. – Інф.; Українська літературна газета. – 2021. – 2 серп. За прикладом «Плюсів» і «Інтера»: головний «російський» театр України теж бойкотує державну мову. – Інф.

Київський Національний театр російської драми ім. Лесі Українки заявив про відмову субтитрувати вистави українською мовою. Театр не має ані технічних, ані фінансових можливостей для цього, прокоментував завідувач літературно-драматичної частини театру Борис Куріцин. Для перекладу вистав потрібно два перекладачі на кожну сцену, а в театрі їх три. Куріцин заявив, що формулювання мовного закону дає театру можливість для маневрування. Докладніше: https://gazeta.ua/articles/sogodennya/_u-kiyevi-teatr-vidmovivsya-perekladati-vistavi-ukrayinskoyu/1045529

Літературна Україна. – 2021. – 2 серп.

«Інтер» переклав рекламу концерту Винника на російську. Своє обурення висловив Зібров. – Інф.

Народний артист України Павло Зібров розкритикував російський переклад реклами концерту Олега Винника в ефірі телеканалу «Інтер». Зібров також звернувся до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з проханням проаналізувати попередні реклами цього концерту на телеканалі та порадив генпродюсеру Інтера «полюбити» нарешті Україну і «нашу мову». Докладніше: https://litgazeta.com.ua/news/inter-pereklav-reklamu-kontsertu-vynnyka-na-rosijsku-svoie-oburennia-vyslovyv-zibrov/

Сьогодні.–2021. – 5 серп.

Чи хочемо ми, щоб наших дітей прийшли «захищати»? – волонтер про мовне питання. – М. Шилін

На думку координаторки волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси» Анастасії Розлуцької: «Українську мову варто пов'язувати з майбутнім і дітьми, щоб ніхто не прийшов “захищати їхні інтереси” як російськомовного населення… Важливо розуміти, що сьогодні мовну дискусію з протиставленням російської та української потрібно переводити в інше русло – в русло державної мови, рівного доступу до якісної освіти, роботи. Ми повинні думати про те, як створити умови для розвитку української мови, як допомогти Міністерству культури створити безкоштовні курси й популяризувати українську мову серед населення…». Докладніше: https://ukraina24.segodnya.ua/ua/obshestvo-news/11785-hotim-li-my-chtoby-nashih-detey-prishli-zashchishchat-volonter-o-yazykovom-voprose

Вечірній Київ. – 2021. – 5 серп.

Киянам проведуть іспити на визначення рівня володіння державною мовою. – Д. Гришина

Департамент суспільних комунікацій КМДА підписав чотиристоронній меморандум про співпрацю з Національною комісією зі стандартів державної мови, Центром комунікації та інформації та Шевченківською РДА. У Шевченківському районі проводитимуть наукові, культурні, експертні та інформаційні заходи для вільного володіння українською мовою жителями столиці. Докладніше: https://vechirniy.kyiv.ua/news/55211/

Українська літературна газета. – 2021. – 6 серп.

Україномовні пісні: «Українське радіо» і «Країна ФМ» – 100 %, «Шансон» – 39 %. – Інф.

У липні усі радіостанції дотримувались мовних квот. Про це свідчать результати моніторингу Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Докладніше: https://litgazeta.com.ua/news/ukrainomovni-pisni-ukrainske-radio-i-kraina-fm-100-shanson-39/  

Моніторинг Нацради: Найменше україномовних пісень в ефірі радіо «Шансон»

За словами членкині Нацради О. Ніцко, 100% україномовних пісень було зафіксовано на радіостанціях «Українське радіо» і «Країна ФМ», також високий показник у «Радіо «Промінь» – 95%, «Радіо «Культура» – 85% та «Радіо НВ» – 64%. Найнижчий показник, який, однак, перевищує мінімальну встановлену законом частку, у радіо «Шансон» – 39%. Докладніше:

https://detector.media/rinok/article/190834/2021-08-05-monitoryng-natsrady-naymenshe-ukrainomovnykh-pisen-v-efiri-radio-shanson/

Літературна Україна. – 2021. – 2 серп.

В Інституті мовознавства порушили тему української «латинки». – Інф.

Інститут мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук України закликав обговорити перехід української мови на латинку. Докладніше: https://litukraina.com.ua/2021/08/02/v-instituti-movoznavstva-porushili-temu-ukrainskoi-latinki/ ; https://litgazeta.com.ua/news/za-prykladom-pliusiv-i-intera-holovnyj-rosijskyj-teatr-ukrainy-tezh-bojkotuie-derzhavnu-movu/

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26