П’ятниця, 10 травня 2024

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

Бюлетень щотижневої оперативної інформації «Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»

 

26.07–30.07.2021

 

Літературна Україна. – 2021. – 23 лип.

Нацрада побажала мовному омбудсмену «неухильно виконувати обов’язки». – Інф.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення відзначила, що не отримувала від уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя жодних звернень або актів із 16 липня щонайменше по 21-е. Йдеться про реакцію відомства у відповідь на допис Уповноваженого із захисту державної мови на сторінці соцмережі стосовно контролю за застосуванням державної мови при поширенні та демонструванні фільмів в Україні. «Своєю чергою, відомство діє відповідно до спільного Порядку взаємодії, в руслі співпраці Національна рада акумулює та перевіряє скарги щодо мови кіно в ефірі та без зволікань надсилатиме Уповноваженому для реагування в межах його компетенції, оскільки Закон про захист державної мови наділяє таким правом виключно інститут Уповноваженого… Зі свого боку, Національна рада і надалі здійснюватиме нагляд за дотриманням ліцензіатами законодавства у сфері телебачення і радіомовлення», – додають у Нацраді. Докладніше: https://www.nrada.gov.ua/gerasymyuk-olga-media-poshyryly-povidomlennya-z-fejsbuk-storinky-upovnovazhenogo-iz-zahystu-derzhavnoyi-movy-ale-fakty-potribno-pereviryaty/

 

Україна молода. – 2021. – 26 лип.

Мовний закон: Нацрада закидає телевізійникам низьку якість українського дубляжу. – Інф.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення відреагувала на скандал із порушенням мовного законодавства телевізійниками в останні дні, а також на жорстку критику, яку суспільство адресувало самій раді на чолі з Ольгою Герасим’юк за відсутність жорсткої реакції на порушення. У спільній заяві Нацрада наразі констатує, що «телеіндустрія виявилася непослідовною у питанні захисту мови»… Набуття чинності новою нормою мовного закону про розповсюдження і демонстрацію фільмів українською оголило одразу кілька гострих кутів у відносинах суспільства, політикуму й медіа. Медійники констатують, що питання підтримки і розвитку державної мови залишається засобом політичної війни. Нацрада називає низку причин мовного конфлікту, одна з яких – категорично низька якість озвучання, що різко відштовхнула навіть ту частину аудиторії, яка хотіла дивитися українською. Тобто мовники не готувалися до переходу на мовлення державною мовою два роки, які відвів на це законодавець – зробили це в останню мить недбало, примітивно й формально. Відтак, у Нацраді на чолі з Герасим’юк закликають мовників «чітко дотримуватися чинного законодавства, а також докласти всіх практичних зусиль, аби українська мова посіла своє гідне місце в ефірах і на онлайн-майданчиках як мова успіху, стилю, високої якості». Докладніше: https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/159156/

 

Дзеркало тижня. Україна. – 2021. – 26 лип. Фіаско українського телебачення у переході на державну мову – пояснення Нацради. – Інф. ; День. – 2021. – 26 лип. У перші дні дії нових вимог мовного закону телеіндустрія виявилася непослідовною в питанні захисту мови. – Інф. ; Газета по-українськи. – 2021. – 26 лип. Телеканали два роки «забивали» на перехід на українську. – Інф.

У телеканалів було два роки, щоб підготуватися до повноцінного дубляжу фільмів. Деякі українські телеканали попри те, що 16 липня набула чинності норма мовного закону про обов’язковість показу фільмів державною мовою, продовжують транслювати кіно російською. Чому так відбувається, пояснила Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. На думку членів Нацради, одна з причин такого фіаско – низька якість озвучання, яка відштовхнула навіть ту частину аудиторії, яка хотіла дивитися українською. «Телеіндустрія виявилася непослідовною у питанні захисту мови. Одні гравці цього поля одразу проігнорували вимоги закону, скористалися цим для виграшу в конкурентному змаганні, – і тим самим намітили розбрат в індустріальному полі. Інші, недовго це терпівши, щойно переживши рейтингові втрати кількох днів, теж вдалися до порушення закону… Мовники не готувалися до переходу на мовлення державною мовою два роки, які відвів на це законодавець – зробили це в останню мить недбало, примітивно й формально. Прикро, що якість озвучання і дубляжу, які були і залишаються особливою гордістю кінопрокату протягом багатьох років, недоступна деяким телеканалам навіть за умови нечуваної досі фінансової підтримки з боку власника» – йдеться у повідомленні Нацради. Докладніше: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/fiasko-ukrajinskoho-telebachennja-u-perekhodi-na-derzhavnu-movu-pojasnennja-natsradi.html ; https://day.kyiv.ua/uk/news/260721-u-pershi-dni-diyi-novyh-vymog-movnogo-zakonu-teleindustriya-vyyavylasya-neposlidovnoyu-v ; https://gazeta.ua/articles/politics/_telekanali-dva-roki-zabivali-na-perehid-na-ukrayinsku/1044424

 

Українська літературна газета. – 2021. – 28 лип.

Мова демонстрації фільмів повинна бути українською! – Інф.

Координаційна рада із захисту української мови та культури закликає Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення призначити перевірку на дотримання телеканалами вимог Закону щодо мови демонстрації фільмів. «Як єдиний регуляторний орган у сфері телебачення і радіомовлення, Національна рада з телебачення і радіомовлення має контролювати дотримання телеорганізаціями закону та накладати на його порушників передбачені законодавством санкції… Застосуванню санкцій відповідно до встановлених законом процедур має передувати перевірка… Про те, що члени Національної ради знають про факт демонстрації телеканалами України фільмів московською мовою після набуття чинності частиною 6 статті 23 Закону України «Про державну мову», незаперечно свідчить заява Нацради, опублікована на її офіційному сайті 21 липня 2021 року… Однак, достеменно знаючи про порушення закону, за дотриманням якого Нацрада має стежити, її члени ухиляються від цього під різними надуманими приводами… Це відбувається тому, що фактично Нацрада не є незалежним органом, а її члени – незалежними особами. Бо відповідно до чинного законодавства про Нацраду президент України В. Зеленський має змогу фактично в будь-який момент звільнити зі складу Ради будь-кого з її членів – особисто або через підконтрольну йому «монобільшість» у Верховній Раді України… Таким чином, президент використовує одноосібну концентрацію влади в своїх руках, яка не відповідає європейським стандартам демократії, не в інтересах держави та Нації, а в своїх приватних матеріальних інтересах. Фактично, це – корупція… Ціна таких безвідповідальних діянь може бути надвисокою. Наслідок неспроможності держави забезпечити виконання законодавства про мову – наростання напруги за мовною ознакою, що тягне за собою розгортання міжнаціональних конфліктів та загрожує втратою чергових територій, а можливо – і самої держави Україна…», – зазначається у заяві відомства. Докладніше: https://litgazeta.com.ua/news/mova-demonstratsii-filmiv-povynna-buty-ukrainskoiu/

 

Газета по-українськи. – 2021. – 29 лип.

«Людям важко сприймати»: Ткаченко висловився про український дубляж на телебаченні. – Інф.

Міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що телеглядачам, які дивилися продукти російською мовою, важко сприймати українську. «Телеканали продовжують показувати деякі фільми та серіали російською мовою, бо користуються розбіжностями у двох законах… Є закон про мову, є закон про телебачення і радіомовлення. Вони певними параграфами не збігаються. У парламенті провалили пропозицію щодо відтермінування і приведення до узгодження двох законів. Тому Нацрада з питань телебачення і радіомовлення має ухвалити рішення „коректно”… У регулятора мають бути чіткі підстави згідно з законом, що він має робити в тому чи іншому разі. У цьому випадку, наскільки я розумію, є розбіжності. Якби всі канали мали добру волю перейти на вимоги закону про мову, це була б одна ситуація. А оскільки вони користуються розбіжностями у двох законах, то це непроста дилема для Нацради – ухвалити зважене рішення, яке б відповідало закону», – заявив міністр. Докладніше: https://gazeta.ua/articles/politics/_lyudyam-vazhko-sprijmati-tkachenko-vislovivsya-pro-ukrayinskij-dublyazh-na-telebachenni/1044922

 

Новое время. –2021. – 27 лип.

Які з телеканалів виконали Закон про мову та як відреагували телеглядачі? – О. Білокурський

Соціолог і дослідник Орест Білокурський проаналізував дотримання телеканалами чинного законодавства щодо трансляції кіно й телепередач українською мовою. Загалом в Україні транслюється більше, ніж 200 телеканалів. «Близько 60% глядачів України отримують телевізійний контент з тих джерел, де контроль та регулювання є мінімальним… Значна кількість пізнавальних каналів; пакети каналів, що показують художні фільми; міжнародні спортивні канали транслюються без українських коментаторів. Проте поруч з ними є українські канали, які регулюються державою, канали, в яких є квоти, є затрати на озвучку, власне, українські канали, в яких є обов’язки… І в цьому виборі українські канали позбавлені рівних умов… Якщо зібрати всі типи прийому ТВ-каналів, то маємо цифру 33%. Тобто, більшість глядачів дивляться нерегульоване Other ТВ (це умовна назва, куди входять переважно міжнародні канали, які поширюються кабельними і ОТТ-провайдерами на території України з аудіодоріжкою, зробленою для Росії)… Така ситуація ставить саме українські канали в нерівні умови – де можливості українських каналів суттєво обмежено, проте як інші, співмірні за обсягами уваги в українських глядачів канали, жодних вимог не дотримуються та не можуть, згідно законодавства... А це свідчить про те, що нерегульовані Other TV витісняють українських глядачів на не українські канали… Якщо ми хочемо інтегрувати українську мову, то робити це потрібно одразу або поступово, але для всіх учасників телевізійного ринку. Бо для звичайного глядача, на жаль, не існує правильних або неправильних каналів – у нього всі канали транслюються з одного телевізора, а коли одні показують і діють за одними правилами, а інші – за іншими, то виходить те, що не виходить…». Докладніше: https://biz.nv.ua/ukr/experts/yaki-telekanali-vikonuyut-vimogi-movnogo-zakonu-ta-yak-reaguyut-glyadachi-novini-ukrajini-50173949.html

 

Країна втомлених медійників, що біжать по колу. Медіапідсумки 19–25 липня 2021 року. – Галина Петренко

«Говорили-балакали про необхідність українізації телевізійного простору та економічну складність цього процесу, якось уже дійшли до впровадження нових мовних норм, телеканали попрацювали кілька днів за новими правилами і… передумали. „На жаль, у перші ж дні дії нових вимог ми зіткнулися з тим, що телеіндустрія виявилася непослідовною у питанні захисту мови. Одні гравці цього поля одразу проігнорували вимоги закону, скористалися цим для виграшу в конкурентному змаганні, – і тим самим намітили розбрат в індустріальному полі. Інші, недовго це терпівши, щойно переживши рейтингові втрати кількох днів, теж вдалися до порушення закону. Лише поверхнево – поки що – аналізуючи причини цих втрат, можна назвати низку причин. Одна з них – категорично низька якість озвучання, що різко відштовхнула навіть ту частину аудиторії, яка хотіла дивитися українською! Мовники не готувалися до переходу на мовлення державною мовою два роки, які відвів на це законодавець – зробили це в останню мить недбало, примітивно й формально. Прикро, що якість озвучання і дубляжу, які були і залишаються особливою гордістю кінопрокату протягом багатьох років, недоступна деяким телеканалам навіть за умови нечуваної досі фінансової підтримки з боку власника”, – йдеться в повідомленні Нацради за підсумками першого тижня дії нових норм. Мабуть, усе це сталося, бо за недотримання вимог закону про мову щодо обов’язкової трансляції фільмів українською законодавство нині не передбачає покарання: Нацрада могла б хіба що винести попередження (і то вона наполягає, що в питаннях мови може спиратися тільки на свій профільний закон „Про телебачення і радіомовлення”), а Уповноважений із захисту державної мови наразі штрафувати теж не може. У результаті тепер усі знову робитимуть те саме, що вже робили: мовний омбудсман – моніторитиме інформаційний простір та оголошуватиме заяви, активісти – намагатимуться чинити публічний тиск на мовників, проросійські активісти – ходитимуть по ефірах із голосінням про те, що мовне питання нібито роз’єднує українців, мовники-порушники – відбиватимуться від критики. На все це знову можуть піти роки. Цей час можна було би витратити на пошук нових ідей і напрямів роботи, створення якісних українських серіалів, відкриття нових імен серед авторів та акторів – і, зрештою, розвиток і капіталізацію себе як професіоналів…». Докладніше:

https://detector.media/infospace/article/190517/2021-07-26-kraina-vtomlenykh-mediynykiv-shcho-bizhat-po-kolu-mediapidsumky-1925-lypnya-2021-roku/

 

Українська літературна газета. – 2021. – 24 лип.

Телеканал «1+1» заявив, що ігноруватиме закон про мову. – Інф.

Телеканал «1+1» транслюватиме фільми та серіали мовою оригіналу. Своє рішення канал пояснив нерівними конкурентними умовами, що з’явилися після того, як 16 липня почала діяти норма закону щодо мови фільмів і серіалів на українському телебаченні. В «1+1» зазначили, що внаслідок цього не в усіх учасників ринку сформувалася одностайна позиція щодо тлумачення законодавства. Тому телеканал вирішив поступово переходити на українську мову у фільмах і серіалах. Докладніше: https://litgazeta.com.ua/news/telekanal-1-1-zaiavyv-shcho-ihnoruvatyme-zakon-pro-movu/

 

Україна молода. – 2021. – 27 лип.

Телеканал «1+1» знову показав «Свати» російською мовою і дав вбивче пояснення: соцмережі «вибухнули». – С. Ворожбит

Скандал довкола мовного закону. Олігархічний телеканал «1+1» відмовився дублювати серіали та фільми з російської на українську, згідно із законом про функціонування української мови. Натомість на «плюсах» вважають, що закон вони нібито не порушують. А на український дубляж обіцяють переходити поступово. Таке рішення «плюсів» просто обурило користувачів соціальних мереж. Докладніше: https://umoloda.kyiv.ua/number/3752/2006/159164/

 

«1+1 медіа» вирішила транслювати серіали та фільми мовою оригіналу після критики українського дубляжу «Сватів»

Група «1+1 медіа» 23 липня повідомила, що транслюватиме фільми та серіали мовою оригіналу, а на українську переходитиме поступово. Таке рішення медіагрупа прийняла після критики українського дубляжу серіалу «Свати». Докладніше:

https://detector.media/production/article/190438/2021-07-23-11-media-vyrishyla-translyuvaty-serialy-ta-filmy-movoyu-oryginalu-pislya-krytyky-ukrainskogo-dublyazhu-svativ/

 

Медіаюрист про рішення 1+1 показувати фільми та серіали російською: Закон передбачає санкції проти порушників

Медіаюрист ГО «Інститут масової інформації» А. Сафаров прокоментував рішення медіагрупи «1+1 медіа» демонструвати фільми та серіали російською мовою попри дію мовного закону. Він нагадав, що частина 6 статті 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка набрала чинності 16 липня, через два роки після набрання сили законом у цілому, передбачає, що мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова. «Фільми розповсюджуються та демонструються в Україні, у тому числі, на телебаченні, дубльованими або озвученими державною мовою. Поряд із державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки, виконані іншими мовами. Закон не містить жодних виключень для телесеріалів, навіть якщо їх створено за сприяння чинного президента або міністра культури. Закон не містить виключень для телеканалів, навіть якщо вони активно сприяли обранню чинного президента. Для „поступового переходу” законом було відведено два роки – спеціально щоб бізнес здійснив всі необхідні заходи. У випадку порушення цієї норми для порушника, включаючи телеканали, мають настати юридичні наслідки», – зазначив Сафаров. Докладніше:

https://detector.media/infospace/article/190461/2021-07-23-mediayuryst-pro-rishennya-11-pokazuvaty-filmy-ta-serialy-rosiyskoyu-zakon-peredbachaie-sanktsii-proty-porushnykiv/

 

 

Урядовий кур’єр. – 2021. – 29 лип. Держслужбовців зобов’язали підтверджувати рівень володіння державною мовою. – Інф. ; Газета по-українськи. – 2021. – 29 лип. Держслужбовців зобов’язали підтверджувати рівень знання мови. – Інф.

На засіданні уряду з переліку необхідних для участі в конкурсі документів вилучили підтвердження рівня вільного володіння державною мовою. Замість цього зобов’язали надати копію державного сертифіката, який свідчить про рівень володіння мовою, визначений профільною національною комісією. Усі претенденти на посаду в органах державної влади чи місцевого самоврядування мають складати іспит на рівень володіння українською мовою. Завдання складають відповідно до нових критеріїв Національної комісії зі стандартів державної мови. 19 липня в Україні вперше чиновники й претенденти на громадянство склали іспит із державної мови. Екзаменаційні майданчики облаштували в Києві, Чернігові, Полтаві, Вінниці, Житомирі, Черкасах, Луцьку, Івано-Франківську, Чернівцях, Миколаєві, Рубіжному. Докладніше: https://ukurier.gov.ua/uk/news/derzhsluzhbovciv-zobovyazali-pidtverdzhuvati-riven/ ; https://gazeta.ua/articles/sogodennya/_derzhsluzhbovciv-zobovyazali-pidtverdzhuvati-riven-znannya-movi/1044912

 

Газета по-українськи. – 2021. – 26 лип.

Інститут мовознавства заговорив про переведення української на латинку. – Інф.

Інститут мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук України закликав обговорити перехід української мови на латинку. Свого часу за латинізацію української мови виступав український письменник Сергій Пилипенко, а його ідеї підтримували письменник Майк Йогансен і мовознавець Микола Сулима. Інститут мовознавства вирішив звернутися до українців із питанням, чи потрібна нам латинізація. Докладніше: https://gazeta.ua/articles/istoriya-movi/_institut-movoznavstva-zagovoriv-pro-perevedennya-ukrayinskoyi-na-latinku/1044338

 

В Україні почалося громадське обговорення стратегії розвитку кримськотатарської мови

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розпочало громадське обговорення проєкту стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки. Докладніше:

https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3288902-v-ukraini-pocalosa-gromadske-obgovorenna-strategii-rozvitku-krimskotatarskoi-movi.html

 

 

 

 

 

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26