 П’ятниця, 10 травня 2024
 | ||||||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | Бюлетень щотижневої оперативної інформації «Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»Бюлетень щотижневої оперативної інформації «Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»
19.07–23.07.2021
Тиждень. – 2021. – 16 лип. Тарас Кремінь: «Боротьба за українську книжку – це також боротьба за українську мову, Конституцію й державу». – Малко Р. Видання пропонує інтерв’ю з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем, у якому йшлося про гуманітарну політику; про те, як відбувається імплементація закону та з якими труднощами стикалися; чи була значна протидія з боку влади й з боку суспільства; про подання законопроєктів, які мають на меті знівелювати закон або відтермінувати набуття чинності його норм тощо. Також Тарас Кремінь оцінив свій рік роботи на посаді мовного омбудсмена: «Попри труднощі з пандемією, часовими, кадровими, матеріально-технічними та ресурсними обмеженнями, за рекордно короткий час нам вдалося забезпечити початок повноцінної роботи Секретаріату та здійснити широку інформаційно-роз’яснювальну роботу… Зважаючи на важливість вивчення європейського досвіду щодо формування та реалізації мовної політики, поступово налагоджуємо міжнародні партнерські контакти. Зокрема з балтійськими країнами. Для нас дуже важливим є поглиблення подальшої співпраці з європейськими інституціями, які забезпечують функціонування державної мови шляхом реалізації ефективної мовної політики. Їхній досвід – це нові обрії того, як можна розвивати українську мову, а також захищати права громадян України отримувати інформацію та послуги державною мовою…». Докладно: https://tyzhden.ua/Society/252406
Українізація серіалів: від заперечення до прийняття. Медіапідсумки 12–18 липня 2021 року. – Галина Петренко «Якщо достатньо довго спостерігати за українським медіаринком, то починаєш розуміти дві речі: 1) тут вистачає дутих авторитетів, які значно більше хайпують на популярних темах, аніж роблять корисних справ, 2) багато чого цікавого й корисного робиться непублічно й ті люди, які докладають до цього зусиль, не поспішають писати пости в соцмережах. Історія з набуттям чинності чергових норм закону про мову, серед яких – вимога дублювати або озвучувати українською всі фільми та серіали на українському телебаченні, схожа на другий тип ситуацій. Судіть самі. Ось у вівторок президент В. Зеленський говорить про те, що україномовному контенту складно конкурувати з російськомовним, а мовні квоти варто замінити на систему заохочень до створення україномовного контенту. Ось на четвер призначають позачергове засідання парламенту, до порядку денного якого включили законопроєкт № 5551-2 „Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини”. Він містить поправки народних депутатів від „Слуги народу”, серед яких є навіть перший заступник голови цієї фракції О. Корнієнко, кторі пропонують вивести телебачення та кіновиробництво з-під дії закону про мову. Але ось у середу Конституційний суд визнає закон про мову конституційним. А народні депутати від „Слуги народу” відкликають свої мовні поправки до закону про бюджет. Мовне питання – досить складне для комунікації, і ринок пам’ятає випадки, коли необережні висловлювання медіаменеджерів призводили до репутаційних втрат. Але скасування цих нових мовних норм було настільки важливим для телевізійників, що вони навіть робили з цього приводу колективні заяви. І, здається, той факт, що норми все-таки запрацювали, став принаймні для деяких учасників ринку повною несподіванкою – як інакше пояснити, що, наприклад, телеканал „Україна” у суботу показував серіали російською мовою? „Зараз буде доречно нагадати, що медіа – і телеіндустрія зокрема – це бізнес. У нас є певні виробничі процеси, які потребують ресурсів – фінансових, часових, матеріальних, людських. В умовах жорсткого карантину, в яких ми жили й працювали майже увесь минулий рік, ці процеси, звичайно, ускладнилися і дещо загальмували. Ми не зупиняємось на шляху заміщення російськомовного телеконтенту українськомовним, але головний виклик для нас – робити це максимально якісно, концентруючи усі виробничі сили, передусім, на прем’єрному оригінальному продукті”, – йшлося, серед іншого, в поширеній „Медіа Групою Україна” напередодні заяві. Нині дуже важливо, щоб усі замовники кіносеріального телевізійного продукту в Україні якнайшвидше пройшли всі стадії усвідомлення: від заперечення до прийняття. І щоби процес кіносеріальної українізації став незворотнім. СТБ вже дублює „Кріпосну” й нарощує темпи створення нових продуктів українською мовою. „1+1 media” заявила про намір „закріплювати за собою роль трендсеттерів українського та, що дуже важливо, україномовного телеринку”. А Megogo повідомила про „найбільшу легальну україномовну бібліотеку контенту в світі – більше 20 тис. одиниць контенту”. „Стоп, а при чому тут Megogo? – запитаєте ви. – Ці норми мовного закону не розповсюджуються на ОТТ”. Не розповсюджуються, але в ОТТ-платформ, очевидно, є передчуття, що з часом ситуація може змінитися – принаймні, пролобіювати ці зміни було би вигідно медіагрупам, які й раніше постійно скаржилися на нерівні конкурентні умови зі стримінгами. 15 липня у Верховній Раді вже зареєстрували законопроєкт № 5772, який пропонує, щоби не менше 75% кіносеріального контенту на ОТТ-плафтормах, виробленого та/або вперше оприлюдненого після 16 липня 2021 року, мали українську аудіодоріжку. І у випереджувальну комунікацію з мовним омбудсманом Т. Кременем деякі ОТТ-платформи вже вступили. А якого ще впливу на ринок чекати від українізації телепоказу кіно та серіалів? Можливо, це створить певний перерозподіл сил не на користь тих продакшенів і їхніх замовників, які були більше за інших орієнтовані на копродукцію з Росією. Можливо, призведе до пошуку нових економічних моделей. Можливо, медіагрупи виторгують для себе в держави збільшення фінансової підтримки виробництва серіалів. Але точно можна сказати, що в цілому місцевий продакшен-ринок отримає ще один стимул для розвитку, а глядачі від цього тільки виграють». Джерело:
Мінкульт збирається збільшити україномовний контент в інтернеті Кількість україномовного контенту хочуть збільшити настільки, щоб інформацію з будь-якого пошукового запиту в інтернеті можна було отримати українською мовою. Про це повідомив перший заступник міністра культури та інформаційної політики Р. Карандєєв телеканалу «Дом». Те ж саме стосується комп’ютерних ігор і програм – Карандєєв вважає, що вони мають дублюватися українською або мати українські субтитри. Водночас держава не збирається вводити обмеження в інтернеті, адже це дорого і неефективно. Докладніше: https://dilo.net.ua/novyny/minkult-zbyrayetsya-zbilshyty-ukrayinomovnyj-kontent-v-interneti/
У книгарнях тепер офіційно має бути не менше 50% книжок українською 26 Стаття Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачає, що не менше половини всіх виданих протягом року видавцем назв книжок має бути українською мовою, також не менше 50% назв книжок, що продають у книгарнях чи інших місцях розповсюдження, мають бути державною мовою. За порушення Закону передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафів (від двохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або попередження, якщо правопорушення вчинено вперше. Докладніше: https://chytomo.com/nabraly-chynnosti-normy-zakonu-pro-movu-shchodo-sfery-knyhovydannia/
Що змінять у роботі українських театрів нові норми «мовного закону». – Катерина Толокольнікова Від 16 липня заборонено публічний показ театральних вистав іншою мовою, ніж державною. В державному чи комунальному театрі вистава має обов’язково супроводжуватися перекладом на українську за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб. В ефірі програми «Культура. Live» на «Радіо Культура» керівник літературно-драматичної частини Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки Б. Куріцин та театрознавиця Г. Веселовська, керівниця напряму експертно-аналітичної діяльності Національної спілки театральних діячів України розповіли, що зміниться в роботі українських театрів із запровадженням нових норм. Докладніше: https://suspilne.media/148582-so-zminat-v-roboti-ukrainskih-teatriv-novi-normi-movnogo-zakonu/
Як реагують на мовний закон культурні установи та чи заговорить українською «Квартал». – Ольга Ліцкевич Працівники театрів, екскурсоводи, видавці та телевізійники коментують норми мовного закону, які стали чинні 16 липня. Докладніше:
Мовні квоти VS система заохочень: що треба медіаринку для створення україномовного контенту. – Іра Рябоштан Представники Національної суспільної телерадіокомпанії України, «1+1 медіа», «Медіа Групи Україна», медіахолдингу «Люкс», «Еспресо», 5-го, «Прямого каналу» та радіохолдингу «TAVR Media» – про мовні квоти й систему заохочень до створення україномовного контенту. Докладніше:
Країна. – 2021. – 22 лип. Якщо влада піде на відкриту русифікацію, то остаточно втратить підтримку людей. – Гандзій О. Видання пропонує інтерв’ю з експертом із мовного питання Тарасом Шамайдою (2016-го він увійшов до Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України. Брав участь у роботі групи з розроблення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Учасник громадянської спільноти «Мова об’єднує»). У розмові він розповів, чи виправдав сподівання ухвалений 16 липня 2019-го Закон про українську мову як державну; чи існує нині загроза мовному закону; чи достатньо відповідальності за порушення мовного закону; що вдалося зробити Уповноваженому із захисту державної мови; про те, що сучасна освіта формує український мовний простір і про те, що вимогу про українську мову освітнього процесу часто порушують; про те, у якій сфері найбільше порушень мовних норм та які нині тенденції щодо використання української. Докладно:
«Книжки – найукраїнізованіша сфера»: що мовний закон змінить для книгорозповсюдження. – Олена Гусейнова Ведуча О. Гусейнова у програмі «Пряма мова» на «Радіо Культура» разом з представниками індустрії з’ясовувала, що зміниться в роботі книжкових магазинів для звичайної людини та як побудувати бізнес у нових умовах. Докладніше:
Тиждень. – 2021. – 21 лип. «Мерзенно звучить», «парад бидла» та «сільська тупість»: кого звільнили з роботи за публічні образи української. – Пушкарчук А. У матеріалі зібрано випадки, коли за публічні зневажливі коментарі щодо української мови та людей, які нею розмовляють, компанії звільняли своїх співробітників. Докладно: https://tyzhden.ua/Society/252478
Новое время. – 2021. – 21 лип. Шість телеканалів порушили нові норми закону про мову у перші дні їхньої дії – Кремінь. – Інф.; Шість українських телеканалів порушили мовний закон на вихідних та демонстрували контент російською мовою Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив про порушення на українських телеканалах, які виявили у перші дні дії нових норм мовного закону. Моніторинг 28-ми телерадіоорганізацій, що здійснюють загальнонаціональне ефірне телевізійне мовлення, проводили впродовж 16−17 липня. За його результатами, порушення Закону про державну мову зафіксували на телеканалах «Інтер» (6 порушень), «Україна» (5 порушень), ICTV та «Мега» (по 2 порушення), НТН та К1 (по одному порушенню) – вони транслювали фільми та серіали російською мовою. За словами Креміня, у зв’язку з цим склали відповідні акти. Також він направив лист до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з проханням застосувати до згаданих телеканалів визначені законодавством санкції. Докладно:
Серіали російською спровокували суперечку. Хто штрафуватиме за порушення закону про мову? (оновлено). – Ольга Комарова В ефірі українських каналів були помічені серіали російською мовою. Це викликало обурення в деяких громадян, адже після 16 липня всі серіали та фільми повинні мати українську озвучку або дубляж. Дещо заплутано виглядає ситуація із тим, хто має накладати санкції у таких випадках. Мовний омбудсмен Т. Кремінь заявив про низку порушень і поклав відповідальність на Нацраду із питань телебачення та радіомовлення, а регулятор так само публічно вказав уповноваженому, що він неправий. Автор розповідає, чи будуть штрафувати та що думають телеканали. Докладніше:
Чому телеканали не дотримуються мовного закону і як їх можна покарати. Відповідає уповноважений. – Вікторія Хожаінова Докладніше:
В НАН України проводять опитування про перехід на латинську абетку Інститут мовознавства імені O. O. Потебні НАН України ініціював дискусію щодо переходу з кириличної на латинську абетку. Опитування оприлюднено на сторінці інституту у фейсбуці з нагоди 130-річчя від дня народження українського прозаїка С. Пилипенка, який у 1920-х роках виступив з такою ідеєю. Докладніше: https://lb.ua/society/2021/07/22/490002_nan_ukraini_provodyat_opituvannya.html
Випуск підготувала
О. А. Рудіч, завідувач сектору оперативного інформування Інформаційного центру з питань культури та мистецтва; електронна адреса: info_nplu@ua.fm ; infocenter@nplu.org; контакт. тел.: 425-23-26 | |||||||||||
Бібліотека